Мета роботи - оцінити ефективність субперіостальної резекції нижньої щелепи та обгрунтувати використання реберного трансплантата в реконструкції нижньої щелепи в поєднанні із застосуванням дентальних імплантатів. Описано конкретний клінічний випадок пацієнтки, 28 років, з фіброзною дисплазією нижньої щелепи, якій провели розширено-комбіноване оперативне втручання, а саме: субперіостальну резекцію нижньої щелепи з одномоментним заміщенням дефекту реберним трансплантатом, контурну пластику тіла нижньої щелепи з одномоментною кістковою пластикою альвеолярного відростка. Для усунення дефекту зубного ряду в ділянку автотрансплантата встановили 5 дентальних імплантатів, що в подальшому створило умови для завершального етапу реабілітації - ортопедичного лікування. Вдалося уникнути тотальної резекції ураженого сегмента кістки завдяки збереженню цілісності внутрішньої кортикальної пластинки та локалізації патологічного вогнища - в ділянці тіла та нижньої третини гілки нижньої щелепи. Субперіостальна резекція нижньої щелепи створила сприятливі умови для формування кісткового регенерата та правильного співвідношення альвеолярних частин верхньої та нижньої щелеп. Способом встановлення остеоінтегрованих дентальних імплантатів у ділянку автотрансплантата досягли усунення дефекту зубних рядів і створили умови для фіксації ортопедичних конструкцій. Висновки: запропонований метод розширено-комбінованого оперативного втручання у разі фіброзної дисплазії дозволяє зберегти цілісність нижньої щелепи завдяки збереженню кортикальної пластини та передбачає можливість збереження судинно-нервового пучка. Використання під час операції реконструктивної пластини запобігає розвитку ускладнень. Встановлення на завершальному етапі реабілітації дентальних імплантатів забезпечує відновлення жувальної функції.