Вперше виявлено види сумісності спортсменок, як критерії відбору в команди з групових вправ художньої гімнастики. Обгрунтовано рухові, психологічні, психофізіологічні, функціональні та морфологічні критерії відбору спортсменок у команди з групових вправ художньої гімнастики. Обгрунтовано методологічний підхід до відбору спортсменок у команди з групових вправ художньої гімнастики на основі комплексного урахування критеріїв сумісності гімнасток, у встановленій ієрархії значущості за видами сумісності. Охарактеризовано критерії сумісності спортсменок під час відбору в команди з групових вправ художньої гімнастики. Наведено доцільність урахування сумісності спортсменок під час комплектування команд з групових вправ художньої гімнастики, як передумови підвищення результативності в змаганнях. Доповнено відомості, присвячені проблемі відбору спортсменок у команди з групових вправ художньої гімнастики. Розширено наукові дані про сумісність спортсменок, як основного фактора під час комплектування команд у групових вправах художньої гімнастики. Підтверджено роль окремих критеріїв сумісності в результативності змагальної діяльності з групових вправ художньої гімнастики.

Тезисы докладов II Международной конференции "Актуальные проблемы современной альгологии".

Мета роботи - проаналізувати досвід тренерів щодо особливостей застосування тактичних прийомів при побудові сучасних композицій групових вправ у художній гімнастиці. В анкетному опитуванні взяли участь 41 тренер з художньої гімнастики зі стажем роботи від 1 до 40 років, серед яких були 3 Заслужені тренери України з художньої гімнастики. Тренерам було запропоновано заповнити анкету, питання в якій стосувалися проблеми тактичної підготовки у художній гімнастиці. Застосовувалися методи: аналіз науково-методичної літератури, анкетування, методи математико-статистичної обробки отриманих даних. Дослідження свідчить про те, що 74 % тренерів володіють недостатньою кількістю інформації про тактичну підготовку. Тільки власні спостереження та досвід провідних тренерів для вибору тактичної поведінки з гімнастками при підготовці у групових вправах використовують 60 % опитаних. Зроблено висновки, що сучасна наукова література не містить достатньо інформації і практичних рекомендацій щодо розвитку тактичного мислення та вдосконалення тактичної підготовки гімнасток у групових вправах художньої гімнастики. Результати анкетування показали, що на сучасному етапі розвитку художньої гімнастики тактичній підготовці не приділяється належної уваги, оскільки 55 % тренерів не застосовують оперативний контроль за ефективністю та швидкістю тактичних рішень гімнасток, не враховують переваги гімнасток при виборі музичного супроводу, костюмів і елементів композиції, під час навчання гімнасток складним елементам техніки віддають перевагу лише методу багаторазового повторення.

Висвітлено проблему формування методологічного підходу стосовно відбору спортсменок до команд із групових вправ на основі фактора сумісності. Узагальнено результати останніх досліджень, представлених у наукових джерелах, а також власні експериментальні розробки, які суттєво розширюють теоретико-методичні та практичні положення відбору спортсменок у практиці групових вправ з художньої гімнастики. Проаналізовано види сумісності спортсменок при відборі в команди з групових вправ художньої гімнастики. Обгрунтовано критерії сумісності при відборі спортсменок у команди з групових віірав художньої гімнастики.

Мета роботи - визначити взаємозв'язок індивідуально-психологічних особливостей спортсменів із результативністю змагальної діяльності. Для діагностики рівня самооцінки використано методику "Інтегральна самооцінка особистості", яка надала можливість спортсменам оцінити особистісні якості та вивести загальний рівень самооцінки. Методику по визначенню типу стресостійкості (Н. П. Фетіскін, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов) використано для визначення у спортсменів характерних моделей поведінки у разі виникнення стресової ситуації [15]. Для виявлення ступеня вираженості маскулінних і фемінних характеристик у спортсменів, використано опитувальник С. Бем [14]; методику діагностики самооцінки психічних станів, розроблену Г. Айзенком [10], застосовано для визначення таких психічних станів, як тривожність, фрустрація, агресивність і ригідність. Для обробки отриманих результатів використано методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 50 спортсменів від КМС до МС, які спеціалізуються у швидкісно-силових видах легкої атлетики, віком від 18 до 29 років. Результати: виявлено взаємозв'язки індивідуально-психологічних особливостей спортсменів, які спеціалізуються у швидкісно-силових видах легкої атлетики з результативністю їх змагальної діяльності. Особистісна якість - нейротизм, має негативні кореляційні зв'язки з найкращим результатом у сезоні (r = -0,44) та у головному старті (r = -0,39), а самооцінка має високі позитивні взаємозв'язки з кращим результатом у сезоні (r = 0,81) і на головному старті (r = 0,88). Встановлено, що за результатами дослідження самооцінка має найбільшу кількість взаємозв'язків із досліджуваними показниками, у тому числі і з готовністю до змагальної діяльності (r = 0,80) і результатом на головному старті (r = 0,88). Отримано високий ступінь достовірності відмінностей між нейротизацією особистості та змагальним результатом. Таким чином, спортсмени, які впевнені у собі, з адекватною самооцінкою, невисоким рівнем агресивності та тривожності, мають високу стійкість до стресових умов, які виникають у процесі змагальної діяльності та можуть продемонструвати високий результат.