На підставі дослідження емоційно-особистісних характеристик, особливостей трансформації та дисоціації ціннісно-смислової сфери та структури механізмів психологічного захисту, вивчення специфіки комунікативної сфери та перцепції якості свого життя у 112-ти осіб (49 пацієнтів зазнали вливу психотравмувальних чинників поза сферою професійної діяльності, 63 особи - представники професії підвищеного ризику). Визначено особливості змін особистості та поведінки, що складають постстресовий патопсихологічний симптомокомплекс в осіб, які пережили різні екстремальні події. Показано, що особистісні порушення значною мірою взаємопов'язані зі ступенем виразності ознак посттравматичного стресового розладу. Визначено основні принципи та підходи психокорекційної роботи з постраждалими.

Встановлено, що законодавство усіх даних держав ЄС застосовує класичні колізійні прив'язки lex loci celebrationis щодо форми укладення шлюбу та lex patriae відносно матеріальних умов. З'ясовано, що у чинному внутрішньому законодавстві України не існує поняття "визнання шлюбу", а юридична доктрина міжнародного приватного права не дає її наукового визначення. Надано визначення та розуміння даного поняття, та запропоновано повернутися до раніше існуючої в сімейному законодавстві України дефініції "визнання шлюбів", замість чинної "дійсність шлюбів".

Викладено теоретичні засади системного аналізу як методології наукових досліджень. Розкрито системність у готельному господарстві і застосування моделювання під час аналізу складових систем галузі. Розглянуто приклади операторних моделей технологічних процесів ресторанного господарства.

Наведено результати дослідження комплексного органічного добрива, виготовленого на основі м'ясо-кісткового борошна. Під впливом добрива спостерігається покращання фосфатного стану чорнозему типового та сірого лісового грунту, підвищення врожайності ячменю ярого.

Висвітлено актуальність і значення комплексного вирішення проблем галузі, покращення якості хлібних виробів за рахунок використання біологічно активних речовин вітчизняної фітосировини. Обгрунтовано вибір лікарської, пряно-ароматичної рослинної сировини та раціональний спосіб її підготовки - екстрагування, наведено параметри для формування необхідних функціонально-технологічних і фізіологічних властивостей фітоекстрактів. Запропоновано практичні рішення з удосконалення існуючих технологій хлібних виробів і стабілізації якості продукції, підвищення її безпечності та посилення захисних властивостей шляхом використання фітоекстрактів. Розроблено заходи з покращання властивостей тіста зі слабкого борошна, поліпшення якості продукції в інтенсивних технологіях завдяки інтенсифікації технологічного процесу, стабілізації біотехнологічних властивостей пшеничних заквасок і використання фітоекстрактів як альтернативи поліпшувачам.

Увагу приділено розробці технологічних рішень із використання фітосировини (ФС) для підвищення та стабілізації якості хлібобулочних виробів (ХБВ) і розширення їх асортименту. За результатами комплексу теоретичних та експериментальних досліджень визначено вміст основних діючих речовин і технологічні властивості ФС, обгрунтовано напрями її використання в технології ХБВ. Встановлено вплив ФС на перебіг технологічного процесу та якість хліба, зазначено переваги та недоліки використання її у вигляді порошку та пюре. Оптимізовано параметри екстрагування шипшини та глоду за впливом на технологічні властивості дріжджів та якість клейковини борошна, м'яти та меліси - за антиоксидантною активністю. Розроблено схему підготовки ФС до виробництва, обгрунтовано напрями використання фітоекстрактів (ФЕ) у хлібопеченні. Встановлено вплив ФЕ на біотехнологічні властивості дріжджів та перебіг біохімічних і мікробіологічних процесів у тістових системах, доведено ефективність використання екстрактів шипшини та глоду для інтенсифікації процесу дозрівання напівфабрикатів як збагачувачів поживного середовища та біостимуляторів дріжджів на етапі активації дріжджів. Показано позитивний вплив даних ФЕ на фізичні властивості тіста та якість хліба під час переробки борошна зі слабкою та середньою за силою клейковиною. Визначено, що використання екстрактів м'яти та меліси запобігає мікробіологічному псуванню продукції, надає готовим виробам приємного смаку й аромату. Показано посилення цінних технологічних властивостей і біологічної активності за використання фітокомплексів (ФК) плодових екстрактів із пряно-ароматичними, комплексне покращення якості булочок, інтенсифікацію та можливість скорочення виробничого циклу, гальмування черствіння та запобігання мікробіологічному псуванню продукції за більш ефективного корегування фізіологічної дії. Досліджено фізіологічні властивості ХБВ із ФЕ та ФК, доведено їх безпечність за умови щоденного вживання, встановлено їх антиоксидантні, радіопротекторні та загальнозміцнюючі властивості. На основі проведених досліджень розроблено рецептури ХБВ із ФЕ та ФК, технологія яких апробована у виробничих умовах і захищена деклараційними патентами України на корисну модель. Інвестиційну привабливість підтверджено скороченням тривалості виробництва, підвищенням якості продукції, подовженням терміну зберігання свіжості та мікробіологічної стабільності, рекомендаціями використання ФЕ як альтернативи хлібопекарським поліпшувачам, а також соціальним значенням - розширенням асортименту ХБВ із більш затребуваними сучасністю фізіологічними властивостями.

Наведено результати досліджень, присвячених автентичності продуктів і напоїв Одеської області, історичним особливостям їх появи, вживанню та змінам у раціоні харчування мешканців, запропоновано прокласти туристичні маршрути та підвищити ефективність туристичного та дегустаційного бізнесу. Подано інформацію про історію походження автентичної продукції (локальної, традиційної), основних її компонентів і матеріалів, а також способи переробки та виробництва, правила дегустації. Увагу приділено вину, пиву, хлібові, сиру та бринзі як основним продуктам харчування населення Одеської області. Додатково розглянуто такі продукти, як кава та чай, які є імпортного походження, але без них уявити проведення екскурсій чи турів неможливо. Доведено, що вплинути на негативні наслідки сезонності туристичних потоків у місті Одеса та в області можна через гастрономічні тури, наприклад, через кавові чи чайні.

Досліджено питання, пов'язані із правовими проблемами сучасного сімейного права. Висвітлено особливості становлення та розвитку сімейного законодавства України. Розглянуто конкубінат як підставу виникнення сімейних правовідносин. Розкрито проблеми правового регулювання сурогатного материнства в Україні. Описано міжнародний процес усиновлення дітей, позбавлених батьківської опіки та піклування. Проаналізовано національний і зарубіжний досвід правового регулювання майнових спорів між подружжям при поділі земельної ділянки. Увагу приділено медіації як самостійному способу врегулювання сімейно-правових спорів.

Висвітлено сучасний стан агроландшафтів, що характеризується значним збільшенням площі еродованої ріллі, яка становить близько 11 млн га, та еродованих сільськогосподарських угідь - понад 13 млн га (32,0 % загальної їх площі). Сучасні земельно-орендні відносини не сприяють впровадженню заходів з охорони та підвищення родючості грунтів і негативно позначилися на їх родючості. У процесі використання грунтового покриву ігноруються потреби й вимоги екобалансу, в результаті чого сільськогосподарські угіддя виснажливо експлуатуються. Грунти втрачають значну частину гумусу і такі тенденції продовжуються. Найбільше деградаційні процеси спостерігаються вгрунтах, де порушувалась агротехніка, здійснювалась необгрунтована зміна гідрологічного режиму території зрошувальними і осушувальними меліораціями, відбувалося забруднення агрохімікатами й промисловими викидами, що зумовило до виведення з активного сільськогосподарського використання значні площі продуктивних земель. Встановлено, що процес забруднення проявляється неоднаково і залежить від видів шкідливих речовин, їх концентрації у грунтовому середовищі й токсичності, від природних властивостей, ознак грунтового покриву. Запропоновано придатність грунтів забруднених земель, що має відображати природні й набуті з часом властивості їх якісного стану. Поєднання цих властивостей можливе на основі встановлення на грунтових картах меж забруднених земель. Це дасть змогу визначити площу, склад агровиробничих груп і характеристики природного стану забруднених грунтів, вміст гумусу, глибину гумусових профілів, гранулометричний склад та ін. Встановлені процеси, які спричиняють різні види деградації, потребують подальшого опрацювання параметрів показників кризових явищ. У класифікації процесів, що зумовлюють деградацію земель сільськогосподарського призначення, необхідно звернути увагу на господарську діяльність, яка призводить до деградації грунтів та віддзеркалюється у динаміці структури посівних площ; розповсюдження фітовірусів різних таксономічних груп у сільськогосподарських рослинах, бур'янах, дикорослих рослинах та грунті різних екологічних регіонів України; поводження з відходами I - IV класів небезпеки.