Проаналізовано концептосферу МОБІЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК: виокремлено й описано її складники та їх номінативні поля. Визначено семантику неологізмів, що репрезентують досліджувану концептосферу. Простежено дериваційний потенціал і можливості валентності лексичних одиниць, визначено основні моделі концептуалізації українцями мобільного зв'язку як явища, а також способи використання репрезентантів концептосфери МОБІЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК для позначення інших елементів дійсності.

Простежено основні тенденції в розумінні терміна "концептосфера", надано його визначення, наведені різними дослідниками, проаналізовано ряд його контекстуальних синонімів, а також з'ясовано, в яких взаємовідношеннях останні можуть перебувати. Сформульовано власне визначення поняття "концептосфера".

Розглянуто проблеми підготовки майбутніх викладачів української мови як іноземної, визначено групи іноземних студентів щодо вивчення української мови, проаналізовано принципи побудови практичних занять з української мови для іноземців, що володіють російською мовою, на прикладі навчання фонетики.

Проаналізовано інноваційні підходи та методи експрес-викладання української мови як іноземної. З'ясовано сутність комунікативного, структурного й лексичного підходів, граматико-перекладного, індуктивного, дедуктивного методів. Розглянуто особливості застосування інтерактивних методів, зокрема прийому рольової гри, ситуативних завдань, ігрових елементів на прикладі факультативного курсу української мови як іноземної.

Здійснено аналіз наукових джерел, який розкриває переваги та недоліки сучасних методів оцінки післясмертних змін, для оптимізації визначення давності настання смерті (ДНС) у практиці судово-медичних експертів і виокремлення перспективних напрямів подальших досліджень. Мета роботи - за допомогою аналізу сучасних наукових джерел дослідити особливості сучасних методів визначення ДНС за оцінкою післясмертних змін. Висновок: стан трупів на місці виявлення буває різним і численні чинники можуть брати участь у перебігу розвитку трупних явищ до приходу експертів. Отже, важко порівнювати лабораторні експерименти та реальні випадки через відмінності клімату, географічного положення, особливості методів, що використовуються, та постановки дослідження. На теперішній час не існує єдиного методу оцінки, який міг би забезпечити точний розрахунок ДНС у діапазоні від декількох годин до декількох місяців, тому наразі необхідні розробка та впровадження нових методів визначення ДНС.

Розглянуто актуальні питання забезпечення економічної безпеки вітчизняних підприємств в умовах динамічного та непередбачуваного середовища. З метою визначення можливого для суб'єктів господарювання способу передбачення та протидії негативному впливу ризиків досліджено поняття економічної безпеки суб'єкта господарювання та основні його складові елементи, а також виокремлено найбільш важливі функції. Порівняно методологічні засади управління економічною безпекою підприємства та управління ризиками, з огляду на що розроблено методологічні засади ризик-орієнтованого управління у процесі забезпечення економічної безпеки підприємства. Розроблена концепція, зокрема, передбачає охоплення всіх видів діяльності суб'єкта господарювання, збалансованість, комплексність і безперервність. Наведено процес інтеграції ризик-орієнтованого управління в систему економічної безпеки підприємства та головні завдання в розрізі кожного із етапів. Визначено, що даний процес стає ефективним лише за умови безперервного аналізу системи та моніторингу основних об'єктів внутрішнього та зовнішнього середовища. Крім того, авторами визначено ряд обмежень, які виникають у процесі інтеграції ризик-орієнтованого управління в систему економічної безпеки підприємства. Запропоновано основні заходи, спрямовані на поліпшення ефективності ризик-орієнтованого управління. Теоретична цінність проведеного дослідження полягає в розширенні наукових поглядів щодо ризик-орієнтованого управління системою економічної безпеки підприємства. Практична цінність полягає у формуванні рекомендацій щодо інтеграції ризик-орієнтованого управління економічною безпекою в загальну ієрархічну систему управління підприємством з метою забезпечення стабільності функціонування в умовах динамічного зовнішнього середовища. Подальші дослідження вважаємо доцільним спрямувати на розроблення методичних підходів до оцінки ефективності ризик-орієнтованого управління системою економічної безпеки підприємства.