Наведено результати розкопок пам'яток кам'яної доби, періоду бронзи, раннього залізного віку, античної культури, ранніх слов'ян періоду Київської Русі. Вміщено перелік окремих знахідок. Висвітлено правові питання проведення археологічних робіт.

Описаны исследования степных "пирамид" - рукотворных древних курганов - на территории Южной Украины. Рассказывается о истории и культуре населявших ее племен скифов, киммерийцев, славян, дакийцев, сарматов, печенегов, половцев и других, о периодах нашествий кочевников с востока. Подчеркивается, что история обитавших в южноукраинских степях кочевников древности и средневековья является неотъемлемой и значительной частью истории нашей страны, а созданная ими культура была одной из тех составляющих, на основе которых формировалась культура современного населения Украины.

На підставі широкого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел висвітлено давню історію населення України слов'янської та давньоруської доби (кінець І тис. до н.е. - ХІІІ ст.) в усіх її аспектах - політичному, соціально-економічному, культурному. Викладено найголовніші гіпотези, концепції та погляди на проблему походження слов'ян, шляхи формування Києворуської держави, зв'язки східного слов'янства з Візантією і кочовим світом.

Проаналізовано взаємозв'язки, що мали місце протягом століть і тисячоліть у міжетнічних контактах різних племен і народів, які за стародавніх і середньовічних часів проживали на землях сучасної України, від появи людини на півдні Східної Європи близько 1 млн. років тому до ХІІІ ст. н.е., коли внаслідок монголо-татарської навали з історичної арени зникло перше державне утворення східних слов'ян - Київська Русь.

Наведено археологічні матеріали, зібрані під час трирічних досліджень багатошарової пам'ятки біля с. Городок Луцького району Волинської області. Досліджено поселення поморсько-кльошової культури, два поселення зубрицької культури I - II ст. н.е., поселення готів IV ст. н.е., поселення стжижовської культури епохи бронзи, селище давньофракійської культури, поселення лежницької групи ранньозалізного часу, давньоруське поселення, а також могильники висоцької та ульвовецької культур ранньозалізного часу.

Розглянуто соціально-економічні й етнокультурні аспекти формування східнослов'янської спільності від періоду на рубежі нашої ери до давньоруської держави. Визначено контакти давньослов'янських племен з західними сусідами та кочівниками. Проаналізовано особливості житлобудування та господарської діяльності мешканців заплавного поселення Луг IV (Оболонь). Охарактеризовано могильник черняхівської культури Кам'янка-Анчекрак, а також будівельні комплекси Пастирського городища VII - VIII ст, поселення готів на Хрінницькому водоймищі (с.Хрінники, ур. Шанків Яр).

Рассмотрены социально-экономические и этнокультурные аспекты формирования восточнославянской общины с периода начала нашей эры до древнерусского государства. Определены контакты древнеславянских племен с западными соседями и кочевниками. Проанализированы особенности строительства жилья и хозяйственной деятельности жителей заплавного поселения Луг IV (Оболонь). Охарактеризованы могильник черняховской культуры Камянка-Анчекрак, а также строительные комплексы Пастырского городища VII - VIII ст., поселения готов на Хренницком водоеме (с.Хренники, ур. Шанков Яр).

Наведено результати багатолітньої роботи (1993 - 2003 рр.) Волинської рятівної археологічної експедиції під керівництвом доктора історичних наук Д.Н.Козака. Охарактеризовано об'єкти, відкриті на багатошаровому поселенні поблизу с. Хрінники періодів енеоліту, бронзи, ранньозалізного та ранньослов'янського часу, поморсько-кльошової, зубрицької, вельбарської культур, княжої доби. Розглянуто окремі питання етнокультурного та соціально-економічного розвитку давніх племен Волині.

Приведены результаты многолетней работы (1993 - 2003 гг.) Волынской спасательной археологической экспедиции под руководством доктора исторических наук Д.Н.Козака. Охарактеризованы объекты, открытые на многослоевом поселении вблизи с. Хренники, периодов энеолита, бронзы, раннежелезного и раннеславянского времени, поморско-клешевой, зубрицкой, вельбарской культур, княжеской эпохи. Рассмотрены отдельные вопросы этнокультурного и социально-экономичсеского развития древних племен Волыни.

Наведено результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури (ЗК), уперше відкритих у Подністров'ї та на Волині. На підставі узагальнення значної джерельної бази висвітлено питання життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами й етнокультурними групами. Зіставлення писемних і археологічних джерел дає підстави вважати, що ЗК і наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я доводять, що землі між Віслою та Дніпром у першій половині І тисячоліття н.е. належали до слов'янської ойкумени.

Приведены результаты 30-летних исследований памятников зубрицкой культуры (ЗК), впервые открытых в Поднестровье и на Волыни. На основе обобщения значительной источниковедческой базы освещены вопросы жизнедеятельности зубрицких общин: генезис, характер материальной культуры, основные черты хозяйства, мировоззрение и военное дело, связи с соседними народами и этнокультурными группами. Сопоставление письменных и археологических источников дает основание считать, что ЗК и последующие памятники черняховского типа региона принадлежали западной части многочисленных племен венедов, описанных римским историком Корнелием Тацитом. Сходство материальной культуры зубрицких памятников Западной Украины, позднезарубинецких и киевских древностей Поднепровья свидетельствует, что земля между Вислой и Днепром в первой половине І тысячелетия н.э. относилась к славянской ойкумене.

Наведено результати досліджень пам'яток зубрицької культури у Подністров'ї та Волині. Висвітлено питання життєдіяльності зубрицьких общин, зокрема, генезу, особливості матеріальної культури, господарства, військової справи, світогляду, відносини з сусідніми народами та етнокультурними групами.

Приведены результаты исследований памяток зубрицкой культуры в Поднестровье и Волыни. Освещены вопросы жизнедеятельности зубрицких общин, в частности, генезис, особенности материальной культуры, хозяйства, военного дела, мировоззрения, отношения с соседними народами и этнокультурными группами.

Висвітлено інновації в галузі теорії та методики археологічних пошуків, зокрема, застосування географічно-інформаційних систем, комп'ютерних технологій, топогеодезичного, мікростратиграфічного методів. Акцентовано увагу на розробках, що базуються на синкретизмі письмових, лінгвістичних, антропологічних та археологічних джерел. Наведено інформацію про дослідження палеолітичного поселення Галич I, антропології населення салтовської культури, господарської моделі черняхівського населення, способу життя степових скотарів, заселення Глинська та його околиць.

Освещены инновации в области теории и методики археологических поисков, в частности, применение географо-информационных систем, компьютерных технологий, топогеодезического, микростратиграфического методов. Акцентировано внимание на разработках, базирующихся на синкретизме письменных, лингвистических, антропологических и археологических источников. Приведена информация об исследованиях палеолитического поселения Галич I, антропологии населения салтовской культуры, хозяйственной модели черняховского населения, способа жизни степных животноводов, заселения Глинска и его округи.

Проаналізовано законодавчу базу для здійснення охорони та дослідження пам'яток археології. Висвітлено діяльність державних органів охорони археологічної спадщини. Показано місце Інституту археології у системі охорони досліджень археологічної спадщини. Охарактеризовано заходи з покращання ситуації у пам'яткоохоронній діяльності.

Проанализирована законодательная база для осуществления охраны и исследования памяток археологии. Освещена деятельность государственных органов охраны археологического наследия. Показано место Института археологии в системе охраны исследований археологического наследия. Охарактеризованы мероприятия по улучшению ситуации в памяткоохранной деятельности.

Определены условия получения графитизированной стали с вермикулярным графитом при модифицировании ферросилицием, силикобарием. Показана перспективность применения силикокальция для получения графитизированной стали с шаровидным графитом.

Визначено умови одержання тонкостінних виливків із заевтектоїдної сталі з кулястим графітом без утворення евтектичного та вторинного цементиту в ході двоступеневого модифікування нікель-магнієвою лігатурою та феросиліцієм.

Рассмотрены особенности кристаллизации модифицированной графитизированной стали. Показано, что кристаллизация и образование фаз в модифицированной графитизированной стали протекают по схеме, характерной для области доэвтектических сплавов стабильного варианта диаграммы состояния Fe - C - Si.

Індекс рубрикатора НБУВ: К203 + К303-1

Рубрики:

Кристалізація металів і сплавів

Плавка металів

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены перспективные направления развития технологий модифицирования чугуна. Применение новых технологий существенно повышает уровень механических и специальных свойств высокопрочного чугуна.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.9

Рубрики:

Виробництво окремих видів чавуну

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К327.9

Рубрики:

Виробництво окремих видів сталі

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено закономірності впливу вуглецю, кремнію та товщини стінки виливка на кількість включень кулястого графіту, кількість фериту та твердість виливків із модифікованої заевтектоїдної сталі.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.104.3

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення в сталях різних структурних класів. Теорія термічної обробки

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ