Показано вплив специфіки розвитку німецьких поселень регіону на характер виділення німецьких районів за радянських часів. Висвітлено чинники їх створення в УСРР. Визначено особливості їх формування на різних етапах здійснення радянською владою національного районування. З'ясовано кількісну та часову динаміку функціонування німецьких районів і варіативність набуття національного статусу. Досліджено аспект розвитку за умов непу, характер змін за умов встановлення командно-адміністративної системи та чинники ліквідації німецьких районів Півдня України.

У термінах дискурсивної парадигми визначено комунікативно-позиційний статус слухача. Запропоновано визначення різновиду діалогу - полілогу, що спирається на розуміння мисленнєво-комунікативної природи дискурсу. Розглянуто варіювання дискурсивних характеристик (комунікативно-інтеракційних моделей, вибору та подання теми, релевантних для слухача прагматично-оцінних компонентів змісту, засобів позначення слухача), встановлено типи слухачів: слухач з постійним/перемінним статусом, тематизований/нетематизований слухач. Виявлено зв'язки між варіюванням дискурсивних характеристик та релевантними для слухача стратегіями комунікантів. Простежено співвіднесення допоміжних стратегій (інтеракційних, тематичних, інформативних, змістових, мовних, мовленнєвих) та основних стратегій, що конструюють гармонійні/конфронтаційні стосунки мовця та слухача.

На базі архівних та опублікованих джерел висвітлено національний контекст спрямованості міжнародної допомоги голодуючим на Півдні України в 1921 - 1923 рр. Виділено політичні витоки голоду серед міського та сільського населення. Зроблено висновок, що, попри низки утруднень, міжнародна продовольча допомога дозволила значною мірою зменшити жахливі наслідки голоду 1921 - 1923 рр. на Півдні України серед різних етнічних груп.

На підставі вивчення значного архівного матеріалу, в тому числі вперше введеного до наукового обігу, досліджено закономірності, специфічні особливості та прояви голоду 1921 - 1923 рр. у німецьких колоніях Миколаївщини.

Описано та класифіковано мовні засоби на позначення слухача.

Описаны и классифицированы языковые средства обозначения слушающего.

The article focuses on the description and classification of the language means indicating the listener who is included into the subject of the message.

Проаналізовано вплив чинника слухача на вибір теми мовцем, спосіб подання теми (експліцитний або імпліцитний) та мовно-мовленнєві засоби, які використовуються мовцем; досліджено екстралінгвістичні чинники, характерні для ситуацій, у яких відбувається / не відбувається вплив чинника слухача на тематичний аспект дискурсу, а також розглянуто пов'язані з цим аспектом орієнтовані на слухача стратегії мовця.

Проанализировано влияние фактора слушающего на выбор темы говорящим, способ представления темы (эксплицитный или имплицитный) и языковые и речевые средства, используемые говорящим; исследованы экстралингвистические факторы, характерные для ситуаций, в которых осуществляется влияние фактора слушающего на тематический аспект дискурса, а также рассматриваются связанные с этим аспектом ориентированные на слушателя стратегии говорящего.

The article focuses on the analysis of the listener's factor influence on the speaker's thematic choice, the way of introducing the theme (explicit or implicit) and language and speech means used by the speaker; extralinguistic factors typical of the situations, in which the listener's factor influences the thematic aspect of the discourse, are studied; listener oriented strategies of the speaker, which are related to this aspect, are analysed.