Наведено аналітичний розрахунок екстремальних значень товщини стінки за трьома твірними. За використанням наведеної математичної моделі запропоновано методику визначення екстремальних значень розрахункових параметрів для класифікації нафтопромислових труб за їх фактичним зносом.

Розглянуто проблему контролю зусилля затяжки різьбового з'єднання обважнених бурильних труб (ОБТ). Запропоновано дві схеми контролю за допомогою ультразвукового луно-методу. Показано, що найбільш прийнятною є схема контролю з застосуванням головних хвиль.

Показано, що одними із основних параметрів стальних обсадних труб (СОТ), які відповідають за експлуатаційну надійність обсадної колони та можуть бути визначені методами неруйнівного контролю, є овальність та ексцентриситет. На підставі проведених теоретичних досліджень розроблено способи та встановлено аналітичні залежності для визначення овальності та ексцентриситету СОТ. Експериментально досліджено характер залежності між основними параметрами контролю та характеристиками дефектів. Запропоновано та впроваджено у виробництво комплекс технічних засобів і технологій, які дозволяють проводити автоматизований вхідний контроль якості обсадних труб.

Сифіліс - одна із давніх венеричних хвороб. Незважаючи на численні наукові дослідження, сифілітична інфекція уражає людство. Актуальність проблеми сифілісу визначається насамперед його соціальною значущістю. Впродовж сотні років захворюваність на венеричні хвороби, зокрема і на сифіліс, зростає в період соціальних негараздів, таких як війни, екологічні катастрофи тощо. Слід очікувати підвищення їх частоти і в нашому сьогоденні, під час війни росії проти України. Вже зареєстровано випадки ранніх форм сифілісу. Ліквідація спеціалізованих медичних закладів і безконтрольне лікування хворих на сифіліс спричинять зріст захворюваності, прихованих форм з ураженням нервової системи, внутрішніх органів, опорно-рухового апарату тощо, наслідками чого стануть втрата працездатності, інвалідність, летальність. Без сумніву, лікування хворих буде проводитись переважно амбулаторно препаратами пеніциліну пролонгованої дії. Роботу присвячено опису клінічного випадку пізнього церебрального менінговаскулярного сифілісу у хворого, який 12 років поспіль лікувався з приводу раннього прихованого сифілісу. Ймовірною причиною нейросифілісу є використання хворим дюрантного препарату пеніциліну (бензатину бензилпеніциліну). Слід також враховувати резистентність блідої трепонеми до антибіотиків та особливості взаємодії збудника сифілісу та імунної системи хворого. Цим повідомленням акцентовано увагу сімейних лікарів, невропатологів, дерматовенерологів та лікарів інших спеціальностей на проблемі ймовірного підвищення частоти сифілісу під час війни росії проти України. За методом вибору в лікуванні хворих на сифіліс залишається парентеральне введення антибіотиків пеніцилінового ряду в умовах стаціонару з подальшим тривалим серологічним контролем. Лікування хворих на сифіліс дюрантними препаратами пеніциліну варто проводити як виняток. Віддалені результати лікування ними свідчать про досить часті випадки ускладнень, таких як нейросифіліс, вісцеральний та ранній прихований сифіліс тощо.