Обгрунтовано методологічні засади формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань за умов нових земельних відносин. Розглянуто питання обороту земельних ділянок власників земельних часток (паїв), організації території сівозмін, встановлення обмежень у використанні земель і земельних сервітутів. Охарактеризовано землевпорядно-правові та правові механізми регулювання земельних відносин між власниками земельних часток і сільськогосподарським підприємством. Наведено методику еколого-економічного обгрунтування ефективності організації систем землекористування та сівозмін.

Обоснованы методологические основы формирования рациональной системы землевладений и землепользований в условиях новых земельних отношений. Рассмотрены вопросы оборота земельных участков собственников земельных долей (паев), организации территории севооборотов, установления ограничений в использовании земель и земельных сервитутов. Охарактеризованы землеустроительно-правовые и правовые механизмы регулирования земельных отношений между собственниками земельных долей и сельскохозяйственным предприятием. Приведена методика эколого-экономического обоснования эффективности организации системы землепользования и севооборотов.

Досліджено особливості розпізнавання акустичних сигналів на фоні шуму операторами служби сейсмопрогнозу. В основу дослідження покладено спосіб діагностики стійкості функції слуху: упродовж експерименту оператори підраховували кількість тональних імпульсів на тлі хвилеподібних коливань білого шуму. Одержані результати свідчать, що розпізнавання сигналів і точність роботи залежать від віку та стажу в професії. Найкращі показники відзначено у операторів 30 - 39 років зі стажем роботи 5 - 9 років. На фоні шуму, що зменшується, оператори всіх вікових і стажевих груп виконували завдання краще, ніж під час його наростання. Процес розпізнавання акустичних сигналів на фоні шуму є специфічною функцією та супроводжується значними функціональними змінами, що свідчать про професійну адаптацію та забезпечують відповідний рівень диференційної чутливості слухової сенсорної системи.

Проаналізовано аудіограми операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств, основна функція яких полягає в сприйнятті та переробці акустичної інформації. Вивчено особливості постійного та тимчасового зсувів порогів залежно від віку та стажу роботи в професії. Показано, що відмінність одержаних аудіограм полягає у більш вираженому зниженні слухової чутливості у мовному діапазоні у порівнянні з високочастотним. Оператори зі стажем 5 - 9 років мають найліпші показники функції слуху, що пов'язано із формуванням функціональної системи з переробки енергетично малопотужних, але інформаційно значимих сигналів.

Висвітлено основи просторового планування та розвитку територій у населених пунктах і за їх межами за сучасних умов реформування земельних відносин. Розкрито процес регулювання використання територій, який полягає у розробці та провадженні землевпорядної документації. Описано, як проводиться планування розвитку населених пунктів і сільських територій через землевпорядні та місцебудівні схеми, проекти, генплани, зонування.

Встановлено, що за показниками важкості та напруженості трудового процесу, праця операторів сейсмопрогнозу є шкідливим. Висвітлено питання негативних реакцій з боку слухового аналізатора, центральної нервової та серцево-судинної систем, зафіксовано прискорення темпів постаріння операторів. Проаналізовано захворюваність з тимчасовою втратою працездатності. Проведено порівняльний аналіз функціонального стану слухового аналізатора за різних технологічних схем організації праці. Визначено психофізіологічні особливості операторів сейсмопрогнозу.

Розглянуто актуальні проблеми історії земельних відносин і землеустрою в Україні у феодально-кріпосну епоху та в період зародження капіталізму, селянської реформи 1861 р., столипінської реформи 1906 - 1917 рр., в радянський період. Показано особливості земельних реформ на Буковині, Галичині та Закарпатті. Висвітлено історію земельних відносин і землеустрою у період незалежності України. Зазначено, що державна влада завжди зацікавлена в тому, щоб землеволодіння розмежовувалися у певному порядку, щоб на кожне землеволодіння була інформація про розмір, склад угідь, їхню якість та правовий режим землекористування. Тому вона бере під свій захист уже встановлені межі між окремими земельними ділянками, а коли виникає необхідність, то й їхнє відновлення, організацію соціально, економічно й екологічно ефективного використання земель.

Досліджено основи просторового планування та розвиток територій у населених пунктах та за їх межами за сучасних умов реформування земельних відносин. Розкрито процес регулювання використання територій, який полягає у розробці й провадженні землевпорядної документації. Описано, як проводиться планування розвитку населених пунктів і сільських територій через землевпорядні та містобудівні схеми, проекти, генплани, зонування тощо.

Розглянуто методи підвищення якості землевпорядної та землеоціночної документації, забезпечення перевірки відповідності об'єктів землевопрядкування принципам державної земельної та аграрної політики, вимогам екологічної безпеки, економічної доцільності. Розкрито процес державного регулювання якості робіт у сферах землеустрою, оцінювання земель. Описано вимоги до відповідної землевпорядної та кадастрової документації під час дій, пов'язаних із наданням та вилученням земельних ділянок, зміною їх цільового призначення, продажем, орендою тощо.

Розкрито сутність, принципи, мету та завдання нормування та стандартизації. Новедено методи організації робіт із нормування та стандартизації у землеустрої. Проаналізовано інструменти впровадження державної політики у сфері нормування і стандартизації землевпорядкованих робіт в Україні. Приділено увагу нормуванню вимог до якості документації із землеустрою. Вивчено нормативи у галузі топографо-геодезичних і картографічних робіт. Обгрунтовано правову основу організації робіт у сфері державного земельного кадастру. Описано концепцію Єдиної системи нормативно-правових актів у сфері державного земельного кадастру.

Викладено теоретичні та правові основи управління якістю землевпорядних робіт. Наведено методи та інструменти забезпечення якості робіт із землеустрою. Охарактеризовано інструменти державної політики у сфері зебезпечення якості землевпорядних робіт в Україні. Приділено увагу управлінню якістю землевпорядних робіт на підприємстві. Подано відомості про зміст контролю якості топографо-геодезичних робіт і картографічних робіт. Розкрито поняття якості земельно-кадастрової інформації.

Проаналізовано земельну політику Європейського співтовариства. Охарактеризовано впровадження принципів відповідального володіння та користування земельними ресурсами. Досліджено основні принципи і тенденції розвитку земельних відносин у Європі. Визначено проблеми доступу до земельних ресурсів у ЄС та шляхи їх вирішення. Розглянуто поточні потреби та проблеми, пов'язані з управлінням земельними ресурсами, в обміні досвідом і оцінці можливостей застосування методів, політики і процедур управління земельними ресурсами, подібних до тих, що склалися за довгий час в країнах з ринковою економікою в регіоні ЄЕК (Европейська Економічна Комісія). Розроблено технології, що забезпечують можливість інтерактивного доступу до даних про землю, і більшість організацій у сфері управління земельними ресурсами основну увагу приділяють швидкому веденню систем, а не їх створенню. Значну увагу на необхідність вдосконалення системи управління земельними ресурсами з урахуванням національних і міжнародних інтересів державного і приватного секторів.

Розглянуто тенденції у використанні земельних ресурсів, характер їх розподілу, ефективність використання, проблеми охорони від ерозії та оптимізації земельних угідь, роль і місце земельних ресурсів у складі природноресурсного потенціалу. Проаналізовано склад земель України, співвідношення категорій земель і їх структура. Охарактеризовано земельний фонд за основними власниками землі та землекористувачами, визначено тенденції зміни форм власності та господарювання в сільському господарстві. Комплексно досліджено економічну й екологічну оцінку стану використання земель. Приведено конкретні дані екологічного стану грунтів і підходи до обгрунтування оптимізації земельних угідь. Описано особливості землекористування тимчасово окупованих територій. Розкрито питання вилучення земель для суспільних потреб.

Розроблено наукові положення, обгрунтовано теоретико-методичні підходи та практичні рекомендації щодо здійснення інноваційно-інвестиційних напрямів розвитку землеустрою та землевпорядкування на місцевому рівні та оцінки їх ефективності в умовах децентралізації влади. Розвинуто класифікацію інноваційних процесів у сфері землеустрою, яка має здійснюватись за розробленою схемою. Обгрунтовано, що найслабшою ланкою в системі інституціонального забезпечення інноваційного розвитку землеустрою є нормування та стандартизація . Удосконалено сутність землевпорядних інновацій, яка полягає в комплексній організації процесу впровадження та використання результатів науково-дослідних і дослідно-технологічних землевпорядних робіт, спрямованих на капіталізацію й екологізацію землекористування, напрями інноваційного розвитку землеустрою та землевпорядкування в умовах ринкової економіки, інституційне середовище проведення землеустрою та землевпорядкування, процес збору інформації про земельні ділянки і права на них тощо, розроблення інвестиційних проектів землеустрою, методичні підходи до оцінки ефективності інноваційних проектних рішень, структуру та зміст інвестиційного проекту землеустрою сільськогосподарських підприємств у контексті інновацій, методичні засади визначення економічної та екологічної ефективності інновацій у сфері землеустрою та землевпорядкування, що полягають в удосконаленні їх показників. Одержано результати, що сприяють вирішенню важливого практичного завдання інноваційно-інвестиційної ефективності здійснення землеустрою та землевпорядкування для місцевого рівня.

Розглянуто аспекти природно-сільськогосподарського районування, яке є основою для оцінки земель і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель. Здійснено аналіз основних методичних положень щодо визначення нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь. Наведено нормативи капіталізованого рентного доходу сільськогосподарських угідь природно-сільськогосподарських районів України. Окремою частиною є аналіз шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп грунтів ріллі, перелогів, багаторічних насаджень, сіножатей різних природно-сільськогосподарських районів України. Наведено загальну характеристику процесу оподаткування земель сільськогосподарського призначення в Україні. Проаналізовано методичні підходи щодо визначення нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь для цілей оподаткування.

На основі досліджень авторів викладені теоретико-методологічні та методичні основи стандартизація і нормування у землеустрої, організація робіт із стандартизації та нормування і вимоги до змісту нормативних документів. Викладено наукові основи системи екологічного нормування режиму землекористування як основи для стандартизації. Розкрито зміст і методику розробки концепцій і галузевих програм створення єдиної системи нормативно-правових актів у сфері землеустрої як організаційно-правової бази екологізації землекористування, системи стандартизації та нормування у сфері охорони земель. Розглянуто міжнародні, європейські та міждержавні стандарти, національні та галузеві системи стандартів, система стандартів із захисту довкілля, система стандартів та нормативів у землеустрої, сфері охорони земель та екології землекористування, державного земельного кадастру.