1. |
Беспалова Л. А. Использование глиадиновых генетических маркеров в селекции озимой пшеницы в Краснодаре / Л. А. Беспалова, В. П. Неудачин, Ф. А. Колесников, В. Г. Зима, Г. И. Букреева // Цитология и генетика. - 2000. - 34, № 2. - С. 24-31. - Библиогр.: 9 назв. - рус.Досліджено вплив блоків компонентів гліадину на технологічні та хлібопекарські якості зерна. Доведено наявність ефекту взаємодії блоків гліадину у процесі їх впливу на якість. Блоки lA4 і lD4 знижують негативну дію блока lB3 на хлібопекарну якість. За умов Краснодару кращими за впливом на якість клейковини є сполучення блоків компонентів гліадину усіх трьох хромосом першої гомеологічної группи: 5.1.7., 10.1.4., 4.1.7., 5.1.3. і 4.1.3. Вдалося відібрати лінії, у яких негативний ефект Gld lB3 не проявляється. В інституті створено сильні за якістю сорти: Спартанка, Скифянка, Победа 50, Жировка, Юна, Хазарка, Верна, Офелія, Леда, Руфа, Горлица і Ехо. Еволюційний підхід, поступовість у розвитку ознак якості, використання різних взаємодоповнюючих джерел якості у системі складної ступінчастої гібридизації дозволяє налагодити "конвейєр" зі створення нових високоякісних сортів, а метод гліадинових маркерів - ідентифікувати їх на ранніх етапах селекції. Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ
|
2. |
Колесников Ф. М. Диффузионная модель протяженных компонент внегалактических радиоисточников с прецессирующим джетом / Ф. М. Колесников, В. М. Конторович // Радиофизика и радиоастрономия. - 2001. - 6, № 1. - С. 32-44. - Библиогр.: 25 назв. - рус.Модель типу "ядро-гало" застосовано до подовжених компонентів позагалактичних радіоджерел (типу ЗС 47) із прецесуючим джетом. Область інжекції (прискорення) релятивістських електронів ототожнюється з "гарячею плямою" та рухається відповідно до моделі прецесії, що пояснює асиметрію радіохмар у поздовжньому та поперечному напрямках. У дифузійному наближенні з урахуванням синхронних втрат знайдено розподіл інтенсивності випромінювання по хмарі для різноманітних швидкостей руху "гарячих плям", параметрів прецесії та кутів зору, під якими видно джерело. Пояснено збільшення розмірів і асиметрії хмари зі зниженням частоти спостереження та деякі особливості її форми, в тому числі наявність "старої гарячої плями" поряд із компактнішою "новою". Індекс рубрикатора НБУВ: В677.92
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ
|