Показано, що економічна теорія є не тільки засобом інтерпретації минулого і аналізу сьогодення, але й інструментом пізнання та формування майбутнього. Вона повинна висвітлити розвиток неминучих у майбутньому соціально-економічних процесів у їх зв'язку з культурою і технологіями, політикою і навколишнім середовищем. Майбутнє - за заснованими на знаннях політикою і стратегією сталого економічного, соціального і екологічного розвитку. Новим поколінням потрібна економіка помірності замість економіки або дефіциту, або надлишку. Обгрунтовано необхідність нового стратегічного підходу до майбутнього, який автор називає "Новим Прагматизмом".