Розглянуто деякі проблеми тектоніки. Описано гідрогеологічні умови дашавських відкладів Більче-Волицького газового родовища, геохімічні умови утворення сульфідно-кременисто-карбонатних конкрецій в бітумінозних нижньокрейдових і олігоценових відкладах українських Карпат. Наведено результати структурно-седиментологічних досліджень добротівських відкладів Передкарпатського прогину (район м.Надвірна Івано-Франківщини). Проаналізовано постдіагенетичні зміни різних фаціальних відмін пісковиків зони глибинного катагенезу Львівсько-Волинського басейну. Надано петрохімічну характеристику осницького комплексу Волині у порівнянні з іншими плутонічними складовими Воронезько-Волинського суперпоясу.

Рассмотрены некоторые проблемы тектоники. Описаны гидрогеологические условия дашавских отложений Бильче-Волыцкого газового месторождения, геохимические условия образования сульфидно-кременисто-карбонатных конкреций в битуминозных нижнемеловых и олигоценовых отложениях украинских Карпат. Приведены результаты структурно-седиментологических исследований добротовских отложений Предкарпатского изгиба (район г.Надворная Ивано-Франковщины). Проанализированы постдиагенетические изменения различных фацияльных отмен песковиков зоны глубинного катагенеза Львовско-Волынского бассейна. Приведена петрохемическая характеристика осницкого комплекса Волыни по сравнению с другими плутоническими составляющими Воронежско-Волынского суперпояса.

Викладено результати досліджень з питань геологічної будови, історії геологічного розвитку, палеоокеанографії, петрофізики, нафтогазоносності, гідрогеології та геотермії української частини Карпатської нафтогазоносної провінції. З'ясовано геохімію мікроелементів у породах флішу Карпат і ложа Закарпатського прогину. Охарактеризовано флюїдний режим катагенно-гідротермального процесу в осадових товщах Карпат під час формування жильної, прожилкової та прожилково-вкрапленої мінералізації. Оцінено перспективи нафтогазоносності даної території.

Изложены результаты исследований по вопросам геологического строения, истории геологического развития, палеоокеанографии, петрофизики, нефтегазоносности, гидрогеологии и геометрии украинской части Карпатской нефтегазносной провинции. Определена геохимия микроэлементов в породах флиша Карпат и ложа Закарпатского прогиба. Охарактеризованы флюидный режим катагенно-гидротермального процесса в осадочных толщах Карпат при формировании жильной, прожильной и прожильно-вкрапленной минерализации. Оценены перспективы нефтегазоносности данной территории.

Розглянуто умови знаходження та види підземних вод у надрах, основи гідрогеохімії, формування водних розчинів і їх рух у літосфері, гідрогеологічні умови міграції, акумуляції, консервації та руйнування покладів нафти і природних горючих газів, використання гідрогеологічних даних під час проведення нафтогазопошукових робіт, проєтування і контролю за розробкою родовищ. Розглянуто питання охорони підземних вод і довкілля у нафтогазовидобувних районах.

Рассмотрены условия нахождения и виды подземных вод в недрах, основы гидрогеохимии, формирование водных растворов и их движение в литосфере, гидрогеологические условия миграции, аккумуляции, консервации и разрушения производства нефти и естественных горючих газов, использование гидрогеологических данных при нафтогазопоисковых работах, проектирование и контроль за разрабатыванием залежей. Акцентировано внимание на теме охраны подземных вод и окружающей среды в нефтегазодобывающих районах.

Розглянуто основні типи балкових систем фіксації покривних протезів і наведено аналіз спостережень на прикладі двох клінічних ситуацій.

Висвітлено основи загальної гідрогеології, історію становлення та розвитку гідрогеологічної науки. Наведено відомості про загальний колообіг води в природі, будову підземної літогідросфери, фізичні властивості та хімічний склад (ХС) підземних вод (ПВ), їх походження і формування гідросфери, динаміку безнапірних і напірних ПВ у надрах та формування їх ХС. Увагу приділено мінеральним, лікувальним, термальним водам, які використовують у промисловості як джерело цінних хімічних речовин, а також питанням охорони ПВ від забруднення.

Освещены основы общей гидрогеологии, история становления и развития гидрогеологической науки. Даны сведения об общем кругообращении воды в природе, структуре подземной литогидросферы, физических свойствах и химическом составе (ХС) подземных вод (ПВ), их происхождении и формировании гидросферы, динамике безнапорных и напорных ПВ в недрах и формировании их ХС. Внимание уделено минеральным, лечебным, термальным водам, используемых в промышленности как источник ценных химических веществ, а также вопросам охраны ПВ от загрязнения.

На основі аналізу розподілу коефіцієнтів гідростатичності та пластових температур у породах базального, нижньокрейдового, маастрихт-еоценового, майкопського водоносних комплексів Північнопричорноморського нафтогазоносного басейну підтверджено попереднє припущення щодо наявності в межах акваторії басейну елізійної природної водонапірної системи, що охоплює Каркінітсько-Північнокримський прогин. Показано можливі зони контактів підземних вод елізійної та інфільтраційних систем. Зазначено, що родовища вуглеводнів і нафтогазопрояви в межах басейну приурочено до зон контактів підземних вод різних водонапірних систем, а також до бортів найзануреніших ділянок глибоких депресій, тобто до районів розвитку елізійної системи.

На базі аналізу й узагальнення опублікованих і фондових матеріалів стосовно геологічної будови, колекторських властивостей і результатів випробувань порід кристалічного фундаменту й осадового покриву Переддобрудзького прогину обгрунтовано гідрогеологічну стратифікацію відповідної водонапірної системи. Запропоновано виділяти такі водоносні комплекси: сарматський, крейдовий, тріас-юрський, верхньопалеозойський (у складі нижньої частини пермо-тріасової товщі, кам'яновугільних та середньо- і верхньодевонських відкладів), середньопалеозойський (водоносні горизонти нижнього девону (умовно) і силуру), нижньопалеозойський (водоносні горизонти нижнього кембрію та венду), водоносний комплекс в утвореннях кристалічного фундаменту. Для кожного наведено наявні дані про глибини залягання та розкриття, склад і стратиграфічну належність водовмісних товщ і водотривких порід, колекторські властивості порід, результати випробувань.

У розрізі північного борту Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) виділено три вертикальні гідрогеохімічні зони, які відповідають інфільтраційній, перехідній та постелізійній природним водонапірним системам. Перша характеризується прісними і слабосолоними водами хлоридного, сульфатного або гідрокарбонатного натрієвого складу із киснево-азотними водорозчиненими газами (ВРГ). Друга відзначається наростанням мінералізації хлоридних натрієвих і кальцієво-натрієвих вод до понад 100 г/л, вуглеводнево-азотним і азотно-вуглеводневим складом ВРГ. Третя насичена високомінералізованими хлоридними кальцієво-натрієвими розсолами із вуглеводневими ВРГ. Найбільш перспективна для пошуків родовищ нафти і газу є нижня гідрогеохімічна зона, яка відповідає постелізійній водонапірній системі, дві інші за гідрогеологічними даними розглянуто як зони невизначених перспектив. Зазначено, що у встановленні північної межі нафтогазоносності північного борту через брак фактичних даних між ученими існують певні розбіжності. Результати гідрогеологічних досліджень дозволяють виділити нову перспективну зону нафтогазоносності на північному борті Дніпровсько-Донецької западини та привернути увагу до детального аналізу не тільки геолого-геофізичних матеріалів, але й гідродинамічних, гідрогеохімічних та газогідрогеохімічних досліджень об'єктів на малих глибинах.

Вивчено гідрогеохімію основних водоносних комплексів Північнопричорноморського водонапірного басейну: базального горизонту нижньої крейди, нижньокрейдового, верхньокрейдово-еоценового, майкопського та неогенового. За опублікованими, фондовими та фактичними даними проаналізовано розподіл у підземних водах макро- і мікрокомпонентів, склад водорозчинених і вільних газів у межах північно-західного шельфу Чорного моря, Степового Криму й околиці Східноєвропейської платформи. Встановлено, що для акваторіальної частини басейну властиве явище гідрогеохімічної інверсії. Підземні води, головним чином, є седиментогенними, а маломінералізовані в межах газових родовищ - конденсаційними або сумішами їх із седиментогенними.

Розглянуто проблему інформативності мінерально-гідрохімічних показників нафтогазоносності. На прикладі Карпатської нафтогазоносної провінції проведено аналіз розподілу літію, рубідію, цезію та стронцію у пластових водах продуктивних і непродуктивних структур. Встановлено: діапазони концентрації мікроелементів (абсолютної та відносної до величини загальної мінералізації) пластових вод двох типів структур перекриваються без утворення чітких меж розділення. Аномально високі їх вмісти є характерними лише для вод продуктивних структур. Запропоновано використовувати вмісти рідкісних лужних елементів і стронцію, які є вищими за виявлені їх максимальні значення у непродуктивних структурах як додаткові пошукові критерії нафтогазоносності.

У працях професора Лінецького найбільш повно висвітлено питання міграції нафти й утворення її родовищ. Піддавши глибоко аргументованій критиці з позицій фізики гіпотезу "первинної" міграції нафти з "материнських" порід у колектори та уявлення про її далеку латеральну міграцію, що лежать в основі осадово-міграційної гіпотези утворення нафти та формування її промислових скупчень, вчений обгрунтував модель вертикальної міграції абіогенної нафти з великих глибин до місць її акумуляції у верхній частині земної кори.

Індекс рубрикатора НБУВ: И310.47

Рубрики:

Підземна газифікація

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано термобаричні особливості південно-східної частини Передкарпатської нафтогазоносної області. Встановлено просторовий зв'язок між палеотемпературними максимумами і п'єзомінімумами та розташуванням покладів вуглеводнів. Визначено природу тискотворних процесів і визначальну роль геодинамічного фактора у формуванні надгідростатичних пластових тисків. Зроблено висновки щодо формування вуглеводневих скупчень.

Оцінено можливості використання водоносних горизонтів для поглинання супутніх пластових вод (СПВ) на прикладі горизонту НД-3 Опарського родовища. Геологічні та гідродинамічні умови за оцінкою надійності контролю відображено у світлі вимог, які висуваються до поглинального пласта, в який планується закачування промстоків. За допомогою розрахункового методу визначено розміри зон розтікання СПВ по поглинальному пласті. Для організації контролю за фронтом просування СПВ розраховано швидкість їх просування у пласті-колекторі й оцінено гідродинамічну активність цих вод у пласті. На підставі цього можна вважати цей метод утилізації СПВ як екологічно безпечний для довкілля.

Наведено нову схему тектонічного районування Українських Карпат та їх зчленування з платформою. Переглянуто складові частини як Передкарпатського прогину, так і Складчастих Карпат, зокрема, смугу розвитку глибинних складок, яка раніше виділялась як Внутрішня зона прогину, віднесено до складу Складчастих Карпат (Делятинський покрив), а воротищенсько-слобідську олістостромову товщу виділено у самостійний Слобідський покрив. Останній разом із Стебницьким покривом утворюють великий моласовий шар'яж фронтальної північно-східної частини Карпатської споруди, для якого запропоновано назву Дрогобицький. Зовнішня (Більче-Волицька) зона є складовою частиною платформи, а не прогину. Основними структурами, які зупинили подальше насування Карпат у північно-східному напрямку, є північна бортова частина Підкарпатського рифтогену (східчастоподібна Косівсько-Угерська зона) та Отинський горст. Викладене розуміння геологічної будови Карпатського орогена та його зчленування з платформою повністю виключає виділення перехідної структури Передкарпатського прогину та включення в цей прогин складових частин рифтогену (Косівсько-Угерської зони, Крукеницької западини й Отинського горсту). За даними геолого-геофізичних досліджень у Карпатах виділено нову перспективну для пошуків покладів нафти та газу параавтохтонну структуру (Ясенський шар'яж), а також окреслено у межах Підкарпатського рифтогену ділянки розущільнення утворень верхньої мантії й земної кори. Власне у цих зонах відбуваються відповідно нафтогазоутворення та нафтогазонагромадження.

Реконструйовано основні етапи формування осадового чохла Українських Карпат протягом ранньомезозойського - неогенового часу. Особливості динаміки розвитку зони зчленування складчастої споруди, яка відрізняється найінтенсивнішим нафтонагромадженням в українському секторі Карпатської нафтогазоносної провінції (НГП) і форланду, полягають у чергуванні періодів розтягу та стискування. Зчленування Складчастих Карпат і форланду пов'язано з подіями трансконтинентальної шовної зони Тейсейре-Торнквіста, що відігравала роль регіонального глибинного зсуву. Ця зона має вельми складну будову - на північному сході тут розташована геоструктура з типовою германотипною тектонікою, що є автохтоном Карпатської НГП, накладеним на форланд, а на південному заході розвинута класична альпінотипна тектоніка її алохтона. Особливості будови Складчастих Карпат і прилеглих прогинів зумовлено розвитком низки поздовжніх розломів - від глибинних до чохольних. Кожен з них вплинув не тільки на структурні та літофаціальні особливості осадового чохла, а й на гідрогеологічні та термобаричні умови й умови формування і збереження (руйнування) нафтових і газових покладів. Наведено нафтогазогеологічне районування українського сектора Карпатської НГП з виділенням нафтогазоносних областей, зон і районів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1

Рубрики:

Нафта

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Пластові води Лопушнянського нафтового родовища представлені трьома класами, відмінними за походженням та сольовим складом. За допомогою статистичного аналізу гідрогеохімічних параметрів встановлено можливі джерела і фактори збагачення вод хімічними елементами. Води класу 1 - продукт змішування конденсаційно-солюційних вод із високомінералізованими водами фону та їх взаємодії з водовмісними товщами. Води класу 2 за генезою є древньоінфільтраційними, на хімічному складі яких відбилися процеси метаморфізму та змішування з солянками вилуговування. Води класу 3 - солянки вилуговування глинисто-соленосних відкладів стебницької світи, що мігрували у колектори Лопушнянського родовища.

Зазначено, що техногенні конденсаційні води (ТКВ) утворюються внаслідок зменшення температури газо-парової суміші в процесі експлуатації газових чи газоконденсатних покладів. Кількість цих вод залежить від вологонасичення газу у покладі та градієнта температур і тисків між покладом і газовим сепаратором. Ці води прісні або слабко мінералізовані, проте їх хімічний склад значно відрізняється від складу природних прісних вод Землі. Вони містять багато ароматичних вуглеводнів, фенолів тощо. Тому ТКВ, як і пластові солянки, вимагають спеціальних методів нейтралізації, безпечних для довкілля.

За умов нестачі підземних вод відповідної питної якості основними джерелами забезпечення водою населення, промисловості та сільського господарства у Передкарпатті служать ріки, а тому збереження високої екологічної якості цих вод набуло першочергового значення. Запропоновані авторами геохімічні показники-характеристики макрокомпонентного складу річкових вод, які відомі з літератури, дозволяють встановити найбільш ранні стадії переходу природних геосистем у ранг природно-техногенних. Ці показники є чутливими індикаторами агрогосподарського і промислового впливу і можуть використовуватись для цілей геосистемного моніторингу. Одержані результати необхідно враховувати під час визначення антропогенних навантажень на водні екосистеми і планування заходів з охорони довкілля.