Розглянуто диференціальні рівняння першого, вищих порядків, з частинними похідними, питання інтегрування диференціальних рівнянь за допомогою степеневих рядів. Описано системи звичайних диференціальних рівнянь, теорію систем у нормальній та симетричній формах, метод послідовних наближень розв'язання диференціальних рівнянь та їх систем. Наведено основні формули диференціального та інтегрального числення.

Рассмотрены дифференциальные уравнения первого, высших порядков, с частичными производными, вопросы интегрирования дифференциальных уравнений с помощью ступеньчатых рядов. Описаны система обычных дифференциальных уравнений, теория систем в нормальной и симметрической формах, метод последовательных приближений решения дифференциальных уравнений и их систем. Приведены основные формулы дифференциального и интегрального счисления.

Індекс рубрикатора НБУВ: В192.162

Рубрики:

Наближене розв'язання диференціальних рівнянь

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено форми інтертексту та функція стилізації в драматургії М. С. Гумільова. Наголошено, що поетом створений власний "театр", у центрі якого перебуває особливий тип героя, що загалом збігається з типами ліричних героїв його поезії. У кожній з написаних п'єс герой опиняється в ситуації складного вибору, коли випробовується його характер, сила духу, кохання, віра, форма його життєтворчості та життєвий подвиг, оскільки героїзм у різних проявах сприймався письменником як духовність. Претекстами його п'єс є літературні твори. Для М. Гумільова важливий їх стиль, а також точка зору на світ і людину, що використовується в п'єсах для досягнення власних художніх цілей. Відбір претекстів був обумовлений завданням, яке стояло перед М. Гумільовим. Воно відповідає загальним художнім шуканням поета та засадам акмеїстичної програми з її вимогою ясності й простоти, повернення до першоджерел творчості ("адамізм") та є внутрішньо полемічним щодо символізму. Акмеїзм передбачав і створення нового героя. В індивідуальному художньому проекті М. Гумільова це був герой-воїн, поет, мисливець, мандрівник. У драматургії розроблялися й розвивалися найважливіші для його поезії та прози основні проблеми, сюжети та мотиви, тип героя. Використання стилізації дозволило М. Гумільову суттєво підвищити семантичну ємність його творів, що ще й сьогодні викликають цілу низку читацьких асоціацій та потребують розшифрування й інтерпретації.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх вихователів в процесі фахової підготовки. На основі аналізу джерел уточнено поняття "стиль", "стиль професійної діяльності", "індивідуальний стиль професійної діяльності вихователя". З'ясовано, що індивідуальний стиль професійної діяльності майбутнього педагога пов'язують з професійним іміджем, що слугує основою формування стилю. Визначено особливості формування індивідуального стилю професійної діяльності вихователя, схарактеризовано різні стилі педагогічного спілкування, стилі взаємодії педагога з вихованцями, типи індивідуальних стилів сучасного педагога. Визначено чинники, що впливають на формування стилю педагогічної діяльності. Узагальнено підходи до визначення поняття "індивідуальний стиль професійної діяльності". Теоретично обгрунтовано, визначено й експериментально перевірено технологію формування індивідуального стилю професійної діяльності у майбутніх вихователів в процесі фахової підготовки. Експериментально доведено, що мета дослідження щодо виявлення ефективності технології формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх вихователів була досягнута.