Запропоновано алгоритм організації інноваційної діяльності. Розроблено механізм, що забезпечує прискорення процесу впровадження новацій машинобудівними підприємствами.

Наведено переваги використання регіональних брендів підприємствами. Проаналізовано елементи та структуру успішних брендів. Проведено дослідження процесу формування регіональних брендів та розроблення рекомендацій з їх створення.

Досліджено механізм використання економічної влади у процесі впровадження інновацій. Установлено зв'язок між стабільністю промислових груп і рівнем інноваційності продукції.

Розвинуто концептуальні підходи і визначено категорії та поняття, які стосуються формування позитивного іміджу органів державного керування у сучасному українському суспільстві. Удосконалено підхід щодо застосування новітніх інформаційних технологій у діяльності органів державного керування та доведено доцільність впровадження до практики даних органів форм і методів паблік рилейшнз як ефективного механізму формування іміджу органів державної влади, який уможливлює реалізацію принципу відкритості та прозорості державного керування, зростання рівня підтримки дій державної влади з боку населення. Визначено напрями формування позитивного іміджу зазначених органів за допомогою створення моделі комунікативного простору, яка грунтується на ефективному прямому і зворотньому зв'язку з населенням та системному дослідженні громадської думки. На підставі наукового аналізу існуючої практики зв'язків органів державного керування з громадськістю внесено пропозиції та рекомендації щодо створення спеціальних підрозділів у системі державного управління та технологій конструювання позитивного корпоративного іміджу державної влади в Україні.

Визначено зміст поняття "експортний потенціал продуктової інновації". Удосконалено науково-методичні підходи до оцінювання експортного потенціалу продуктової інновації та формування експортоорієнтованих портфелів продуктових інновацій. Наведено механізм управління експортоорієнтованим портфелем продуктових інновацій, що дозволило підсилити адаптивність та конкурентоздатність підприємств машинобудування. Розглянуто науково-методичний підхід до формування експортоорієнтованих портфелів продуктових інновацій, що на відміну існуючих підходів, поряд з використанням показників ризику, дохідності та ліквідності, враховує експортний потенціал продуктової інновації, що дозволяє оптимізувати експортну стратегію підприємства.

Досліджено поняття "механізм управління". Наведено структуру та складові елементи організаційно-економічного механізму управління експортоорієнтованим портфелем продуктових інновацій.

Розглянуто результати дослідження динаміки економічних процесів в Україні. Досліджено циклічний характер виробництва та експорту як економіки України в цілому, так і окремих її галузей, вказано на системність циклічних процесів.

Розглянуто питання потенційних можливостей використання smart grid концепції у теплоенергетиці України. Визначено основні перешкоди, які обмежують розвиток smart grid в теплоенергетичному комплексі України. Охарактеризовано можливі шляхи розвитку централізованої системи теплозабезпечення населених пунктів на основі аналогії з моделями централізованого теплопостачання країн-членів Європейського Союзу. Визначено фактори, активізація яких сприятиме суміжному розвитку розумних енергетичних мереж та системи теплозабезпечення в Україні.

Розглянуто питання технологічних можливостей розбудови розумних енергетичних мереж в Україні на основі застосування розумних інноваційних та екологічно безпечних рішень для енергетичного комплексу країни. З цією метою здійснено типологізацію інноваційних енергетичних рішень, які застосовуються у країнах Європейського Союзу, Сполучених Штатах Америки та низці інших країн, що активно розбудовують розумні енергетичні мережі, трансформуючи власну енергетичну систему відповідно до сучасних вимог. Виділено шість інноваційних технологій (напрямків), використання напрацювань у яких дозволить розширити технічний арсенал засобів для модернізації енергетичного сектору України.

Українська енергетична система є однією з найменш ефективних у світі. За показником енергоємності ВВП Україна посідає одне з останніх місць у відповідному світовому рейтингу. Необхідність зниження енергоємності виробництва є ключовим драйвером реформування енергетичного сектору економіки України. Міжнародні зобов'язання та стратегічний курс України, спрямований на інтеграцію з Європейським Союзом (ЄС) визначає пріоритети у енергетичній політиці держави. Енергетична стратегія України відображає ключові напрямки майбутнього розвитку галузі та розроблена з урахуванням світових тенденцій та досвіду ЄС. Однак реалізація стратегії потребує здійснення низки заходів, зокрема адаптації вітчизняного законодавства до вимог ЄС з метою формування нової моделі конкурентного енергетичного ринку. Окрім того, важливим аспектом здійснення енергетичних реформ є інноваційність заходів, передбачених до реалізації. Зокрема, особливої уваги потребує застосування технологій, що складатимуть основу енергетичної системи у середньо- та довгостроковому майбутньому. До таких технологій зокрема належать "розумні" енергомережі, які потребують системного підходу для їх масштабного розгортання. Розглянуто причини низької енергоефективності економіки України та динаміку показника енергоємності валового внутрішнього продукту України з початку 90-х років до сьогодення та його співвідношення із середньосвітовим. Розглянуто структуру енергетичного балансу країни та трансформацію ринку електричної енергії як одного з ключових напрямків реформування енергетичної системи країни. Окрім того визначено, що розбудова "розумних" енергетичних мереж на сьогодні є безальтернативним напрямком розвитку електроенергетики. Визначено значення постійної підтримки учасників енергетичного ринку для формування сприятливого бізнес- та інвестиційного середовища, а також ідентифіковано потенційні наслідки коливань державної політики суб'єктів енергетичного ринку на прикладі підтримки сонячної енергетики в Україні.

Розглянуто два принципово відмінні підходи до розгортання розумних екологічно безпечних енергетичних мереж. Визначено ключові аспекти формування ринкового та адміністративного механізму стимулювання розвитку альтернативної енергетики та трансформації традиційної енергетичної моделі із системним застосуванням принципу розподіленої енергогенерації. Для досягнення цілей дослідження використано досвід Європейського Союзу із створення адаптивної енергетичної системи, що поєднує традиційні енерготехнології та інноваційні розробки, спрямовані на підвищення ефективності функціонування енергосистеми та інтеграцію розрізнених енергосистем окремих країн, що належать до Європейського Союзу, у єдину пан-європейську енергомережу, в основу якої покладено широке використання "розумних" енергетичних технологій, що дозволить не лише сформувати ефективну модель енергогенерації, енергорозподілу та енергоспоживання, а також сприятиме розвитку концепції "розумного" міста, забезпечивши дотримання необхідних умов для використання енергосистеми як базового елемента інноваційного розвитку суспільства та акселерації технологічного прогресу. Визначено два принципові підходи до масштабної розбудови енергетичної системи із застосуванням розумних енергетичних мереж: ітераційний та проектний. Ітераційний підхід полягає у розвитку енергетичної системи в цілому з поступовим впровадженням енергетичних інновацій, що створює відповідні ітерації. Відповідно для даного підходу характерна наявність окремих логічно впорядкованих етапів, де виконання наступного етапу можливе лише після завершення попереднього. Проектний підхід полягає у реалізації локальних високотехнологічних проектів із застосуванням розумних енергомереж на обмеженій території з подальшим об'єднання розрізнених проектів у єдину енергетичну систему.

Розглянуто питання використання відновлювальних енергетичних джерел, економічна ефективність їхнього повномасштабного впровадження, політика європейських країн в розбудові енергетичних систем, шляхи розвитку вітчизняних енергетичних мереж. Існуючі енергетичні мережі в переважній кількості випадків не відповідають сучасним вимогам ринку. Насамперед це стосується енергопостачання, що засноване на поновлюваних джерелах енергії. Це пов'язано з тим, що велика частина електроенергії надходить в електричні мережі децентралізованим чином, а потім до споживачів. Тому ключовим інструментом для успішного перерозподілу енергії має стати розширення потужних регіональних передавальних мереж і локальних розподільних мереж. Змін потребують також споживання і звичайної енергогенерації. Рушійним інструментом має бути застосування "розумних технологій", передусім відцифровка за допомогою інтелектуальних лічильників електроенергії, що створить нові економічні можливості та дозволить спростити узгодження виробництво і споживання енергії. Застосування "розумних технологій" для відновлюваної енергетики має бути основою розбудови енергетичних систем в Україні. Світовий досвід свідчить про їх ефективність застосування. Основними перевагами впровадження можна назвати безпечність поставки енергії споживачам, що зменшує викиди діоксиду вуглецю, а також знижує технологічні втрати енергії в електромережі, а також оптимізація існуючих енергетичних систем та інтелектуальна автоматизація, що дозволяє ефективно використовувати відновлювальні енергетичні джерела, зменшувати втрати під час передачі мережею, збільшувати рівень стабільності поставок електроенергії, зменшувати негативний вплив енергетичних систем на навколишнє середовище та задовольняти потреби споживачів в надійному енергозабезпеченні.