Описано етіологію, клініку та зміни, виявлені лабораторно-інструментальними методами дослідження, у 19 осіб (22 - 43 роки), госпіталізованих до військово-медичного клінічного центру Західного регіону з діагнозом "гостре інгаляційне отруєння продуктами горіння жовтого фосфору" (залізнична аварія біля с. Ожидів Львівської області) після перебування у вогнищі ураження від 1 до 24 год. Клінічно переважають респіраторно-кон'юнктивальні, нейровегетативні, гастроінтестинальні та шкірні прояви, які почали з'являтися через 20 хв - 2 год. У всіх госпіталізованих встановлено достовірне підвищення активності трансаміназ у крові на 4 - 6-ту добу у порівнянні з днем госпіталізації. Надана інформація є базою для оцінки небезпеки, кращої діагностики та організації профілактичних заходів у разі подібної аварії.

Проведены мониторинг и анализ клинико-лабораторных проявлений острых ингаляционных отравлений продуктами горения желтого фосфора у 85 лиц после аварии 16.07.07 г. около с. Ожидов (Буский район, Львовская область). Причинно-следственные связи между возникновением пожара, пребыванием пострадавших в зоне задымленности и возникновением клинических признаков заболевания позволяют квалифицировать ситуацию группового заболевания как острое отравление продуктами горения желтого фосфора. Длительность латентного периода - от 20 мин до 24 ч. Последовательность возникновения жалоб и клинических проявлений: респираторно-конъюнктивный синдром, нейровегетативный синдром, гастроинтестинальный синдром, кожные нарушения. Выявлены характерные изменения показателей функций печени и почек по результатам общеклинических биохимических анализов крови пострадавших. Длительность токсикогенной стадии острого отравления составляет примерно 168 ч. Период полувыведения - 48 - 72 ч. Приведены клинические особенности и диагностические критерии степеней тяжести поражения.

У зв'язку із залізничною аварією потяга з фосфором (Буський район, Львівська область) на основі затверджених методик проведено прогнозування наслідків аварії, вивчено факти проведення медичної та профілактичної діяльності закладів та підрозділів системи охорони здоров'я з метою виявлення недоліків і проблем організації лікувальних та профілактичних заходів, розроблено пропозиції щодо покращання профілактичних заходів. Показано на основі співвідношення прогнозованих даних і фактичної кількості постраждалих, що заходи мінімізації медичних наслідків були малоефективні або недостатньо проведені. Високе навантаження на стаціонарні заклади охорони здоров'я було обумовлено психогенними явищами (понад 40 % госпіталізованих), що свідчило про недостатню інформованість та відсутність психопрофілактики. Рекомендовано провести роз'яснювальну роботу серед населення, належний аналітичний контроль за станом довкілля, вивчити віддалені наслідки аварії на здоров'я постраждалих, підвищити готовність органів державної влади в регіоні до адекватної реакції на виклик у випадку техногенних та природних катастроф, створити єдину Державну службу медицини катастроф України, розробити план взаємодії медичних складових міністерств та відомств країни на випадок війни, терористичних актів, техногенних та природних катастроф, забезпечити медичні заклади необхідною апаратурою, обладнанням, майном, ідентифікаційними засобами.

Учитывая опыт аварии, проведен расчет аварийных нормативов для продуктов горения фосфора в атмосферном воздухе и воздухе рабочей зоны, а также систематизация, обобщение и дополнение профилактических мероприятий поражения населения и ликвидаторов при фосфорных авариях. Описана модель информирования населения в средствах массовой информации при фосфорных авариях.

Встановлено клініко-лабораторні прояви екологічно зумовленого захворювання в різних вікових групах і діагностичні критерії ураження продуктами горіння жовтого фосфору. Проведено розрахунок допустимого часу перебування за умов різного вмісту переважного продукту горіння - фосфорного ангідриду (на основі існуючої методики з врахуванням досвіду аварії). Проведено систематизацію та доповнено перелік заходів профілактики ураження ліквідаторів і населення.

Куріння є одним із найагресивніших факторів ризику виникнення гострих форм ішемічної хвороби серця (ІХС), особливо у жінок. Кількість жінок, що курять, в Україні зросла втричі за останніх 30 років. Жінки, що курять, навіть у разі неінтенсивного куріння мають у 7 разів більший ризик перенести гострий коронарний синдром. Особливості порушення ліпідного обміну, ліпідотранспортної системи та системного запалення у практично здорових жінок залежно від звички куріння, вивчені недостатньо, а тому є метою дослідження. Мета дослідження - з'ясувати особливості порушення ліпідного обміну, ліпідотранспортної системи та системного запалення у практично здорових жінок залежно від звички куріння. У дослідження залучено 75 жінок. Залежно від статусу їх поділено на дві групи: практично здорові жінки-курці (n = 45, середній вік 52,78 +- 2,52 року) - дослідна група, практично здорові жінки-некурці (n = 30, середній вік 54,81 +- 3,21 року) - група порівняння. Для з'ясування особливостей стану ліпідного обміну, стану ліпідотранспортної системи, активності системного запалення усім обстежуваним визначали показники загального холестеролу (ЗХС), холестеролу ліпопротеїнів низької густини, холестеролу ліпопротеїнів високої густини (ХС ЛПВГ), тригліцеридів, аполіпопротеїну А1 (АпоА1), аполіпопротеїну В (АпоВ), співвідношення АпоВ/АпоА1, С-реактивного протеїну та фібриногену. Висновки: порушення ліпідного обміну, ліпідотранспортної системи та системного запалення у жінок залежно від звички куріння мають певні особливості. У жінок-курців ці порушення достовірно тяжчі, ніж у жінок-некурців, і мають атерогенний характер, а саме: достовірно вищі показники загального холестеролу, холестеролу ліпопротеїнів низької густини, тригліцеридів, транспортних протеїнів аполіпопротеїну В, співвідношення транспортних протеїнів аполіпопротеїну В/аполіпопротеїну А1, середні значення С-реактивного протеїну та фібриногену, а також нижчі показники холестеролу ліпопротеїнів високої густини і транспортних протеїнів аполіпопротеїну А1.