Досліджено етапи зародження та розвитку інституту справ приватного обвинувачення. Проведено комплексне дослідження поняття, сутності, підстав, умов і процесуальний порядок кримінального переслідування. Запропоновано позбавити органи правосуддя функції кримінального переслідування з віднесенням даної категорії злочинів до протокольної форми провадження. Проаналізовано та з'ясовано обставини, які становлять предмет доказування у справах приватного обвинувачення. Відзначено на відсутності процесуально закріплених способів і засобів захисту у постраждалого для відновлення порушеного охоронюваного права та законного інтересу. Увагу приділено місцю, завданню та значенню наявних стадій у справах приватного обвинувачення в цілому, та зокрема стадії судового розгляду. Розглянуто двоякий та стрибковий статус учасників даних відносин. Проаналізовано історичні та сучасні перешкоди для запровадження у вітчизняне законодавство інституту (примирення) медіації, які дають підстави для висновку про необхідність санкціонування державою вказаного процесу. Проаналізовано з урахуванням сучасних поглядів, теоретичних концепцій кримінально-процесуального права, діючої Конституції України, відомчих нормативних актів нові підходи до вирішення проблем, які не забезпечують вимог теорії та практики.

Розроблено структуру блок-схем лінгвістичного (морфологічного, синтаксичного, семантичного та прагматичного) аналізу речень інтелектуальної автоматизованої системи контролю знань. Запропоновано модель штучного інтелекту розпізнавання й оцінювання текстової відповіді.

Розроблено функціональну структуру інтелектуальної системи лінгвістичного аналізу розгорнутої текстової відповіді із застосуванням моделей штучного інтелекту. Вперше розроблено алгоритм семантичного порівняння нечіткої текстової інформації (відповідей на запитання, що подані студентом природною мовою, з варіантами правильних відповідей), в якому формалізовано опис лінгвістичної структури навчального контенту та відповіді. Зазначено, що розроблений алгоритм передбачає автоматичну конвертацію відповіді студента природною мовою до внутрішньосистемного вигляду, екстракцію лексичних одиниць тексту з подальшим здійсненням морфологічного, синтаксичного, семантичного та прагматичного аналізу. Для семантичного аналізу та порівняння текстів відповіді та зразка удосконалено та застосовано метод латентно-семантичного аналізу. Застосування запропонованих нових та удосконалених методів, моделей та алгоритмів дозволяє оцінювати природномовні відповіді студентів, виявляти латентні асоціативно-семантичні залежності у множині документів, частково знімати явища омонімії, полісемії та синонімії, виправляти слова, які написані студентом із помилками, ураховувати порядок слів у документах та їх значення, логіку побудови терм у контексті предметної сфери тощо.