Встановлено співвідношення одиниць канго, ваго, гайрайто у правничій термінології сучасної японської мови. Виявлено продуктивність способів термінотворення, висвітлено типові моделі творення термінів. З'ясовано співвідношення галузевої та надгалузевої юридичної термінології. Виявлено розвиненість галузевих термінологій. Визначено особливості галузевих і надгалузевих термінів. Проведено цілісний опис системних та асистемних семантичних явищ у японській правничій термінології. З'ясовано їх особливості, запропоновано класифікації синонімів, антонімів, омофонів, родо-видових зв'язків у японській юридичній термінології, розроблено власний критерій розмежування полісемії й омонімії в сучасній японській правничій термінології.

Проведено аналіз лексичних, граматичних і стилістичних деструктивних явищ, притаманних мові розважального сегменту японського й українського телебачення, яка репрезентує мову сучасної масової культури. Висунуто та через аналіз японськомовного й українськомовного матеріалу підтверджено гіпотезу про те, що мова масової культури загалом, незважаючи на конкретний мовний матеріал, послуговується більш обмеженим інструментарієм лексичних засобів, а також усотує в себе всі негативні явища, пов'язані із взаємодією мов у сучасному глобалізованому світі. На основі аналізу мови українських і японських розважальних телешоу зроблено висновок про те, що мові масової культури притаманна лексична примітивізація, морфологічна гібридизація, а також розхитування синтаксичних норм і зловживання синтаксичними стилістичними засобами. Лексична примітивізація виявляється в нехтуванні синонімічними рядами з наданням переваги лише одному найчастотнішому слову із синонімічного ряду, а також в обмеженості лексики, яку вживають учасники телешоу. Ще одним деструктивним явищем у сфері лексики мови масової культури є засилля іншомовних слів, які, потрапляючи до мови масової культури як стилістичний засіб, відтісняють на задній план питомі слова, а під час сполучення з питомими одиницями в єдині морфологічні комплекси гібридного типу розмивають словотвірні норми мови. З позиції граматики деструктивним явищем є заміна головних членів речення знаками емоцій (вигуками), зловживання неповними реченнями різних типів. У царині стилістики констатовано деструктивне явище зловживання синтаксичними стилістичними явищами (зокрема, еліпсисом і повтором), що стає загрозою для стилістичних мовних норм. Описані у статті деструктивні явища в мові масової культури розмивають мовні норми, примітивізують мову та призводять до деградації мовної свідомості споживачів масової культури, оскільки нав'язують їм мову у спотвореному й примітивізованому вигляді як масово-культурний стандарт. Наявність зазначених явищ у неспорідненому японськомовному й українськомовному матеріалі свідчить про загальну тенденцію до зниження культури мови в масовій культурі.

Проведено аналіз лексичних, граматичних і стилістичних деструктивних явищ, притаманних мові розважального сегменту японського й українського телебачення, яка репрезентує мову сучасної масової культури. Висунуто та через аналіз японськомовного й українськомовного матеріалу підтверджено гіпотезу про те, що мова масової культури загалом, незважаючи на конкретний мовний матеріал, послуговується більш обмеженим інструментарієм лексичних засобів, а також усотує в себе всі негативні явища, пов'язані із взаємодією мов у сучасному глобалізованому світі. На основі аналізу мови українських і японських розважальних телешоу зроблено висновок про те, що мові масової культури притаманна лексична примітивізація, морфологічна гібридизація, а також розхитування синтаксичних норм і зловживання синтаксичними стилістичними засобами. Лексична примітивізація виявляється в нехтуванні синонімічними рядами з наданням переваги лише одному найчастотнішому слову із синонімічного ряду, а також в обмеженості лексики, яку вживають учасники телешоу. Ще одним деструктивним явищем у сфері лексики мови масової культури є засилля іншомовних слів, які, потрапляючи до мови масової культури як стилістичний засіб, відтісняють на задній план питомі слова, а під час сполучення з питомими одиницями в єдині морфологічні комплекси гібридного типу розмивають словотвірні норми мови. З позиції граматики деструктивним явищем є заміна головних членів речення знаками емоцій (вигуками), зловживання неповними реченнями різних типів. У царині стилістики констатовано деструктивне явище зловживання синтаксичними стилістичними явищами (зокрема, еліпсисом і повтором), що стає загрозою для стилістичних мовних норм. Описані у статті деструктивні явища в мові масової культури розмивають мовні норми, примітивізують мову та призводять до деградації мовної свідомості споживачів масової культури, оскільки нав'язують їм мову у спотвореному й примітивізованому вигляді як масово-культурний стандарт. Наявність зазначених явищ у неспорідненому японськомовному й українськомовному матеріалі свідчить про загальну тенденцію до зниження культури мови в масовій культурі.