На підставі відхилення ідей К.Маркса, З.Фрейда, логічного позитивізму та політичного егалітаризму продемонстровано шкідливість та хибність застосування наукових методів у культурі та освіті. Показано, яку небезпеку становлять для демократичного ідеалу сплутування егалітаризму з демократією, хибні припущення про можливість існування моральних норм без моральної дисципліни та нехтування традиціями в планах перебудови суспільства.

Проведено комплексне дослідження юрисдикції Суду Європейських співтовариств як багатовимірного поняття, що відображає не лише сфери відання судової влади, предмет судового розгляду й судової діяльності, а й інституційну побудову судової системи Європейського Союзу (ЄС) та її місце серед інших наднаціональних інститутів. З'ясовано, що судова юрисдикція реалізується в обумовлених процесуальних формах - процедурах судового розгляду (провадження) та судових рішеннях. Досліджено генезис юрисдикції Суду Європейських співтовариств і наведено класифікацію всього масиву існуючої його юрисдикції. Особливу увагу приділено вивченню трьох основних процедур реалізації юрисдикції Суду ЄС, які розглянуто в аспекті пошуку засобів захисту прав приватних осіб у Суді Європейських співтовариств. Розкрито природу рішень Суду Європейських співтовариств, які є однією з форм реалізації його юрисдикції. Зроблено висновок, що рішення Суду Європейських співтовариств можна назвати "квазіпрецедентами" на підставі їх важливості й необхідності дотримання як певного зразка без зобов'язання щодо його наслідування. Описано механізм кооперації Суду ЄС з національними судами держав - членів Європейського Союзу, досліджено їх вплив на розвиток інтеграційного правопорядку.

Розкрито сутність та генезис юрисдикції Суду ЄС, описано процесуальні форми реалізації її системи специфічних повноважень, природу та функції рішень Суду ЄС. Визначено компетенцію Суду у сферах судової влади, судового розгляду та судової діяльності, інстанційної побудови судової системи ЄС, процесуальних форм реалізації. Проаналізовано роль Суду та національних судів у становленні інтеграційного правопорядку, феноменологічне значення юрисдикції для інституційної та правової систем ЄС, тенденції їх розвитку в контексті рівноваги (інституційного балансу).

Раскрыты сущность и генезис юрисдикции Суда ЕС, описаны процессуальные формы реализации её системы специфических полномочий, природа и функции решений Суда ЕС. Определена компетенция Суда в сферах судебной власти, судебного рассмотрения и судебной деятельности, инстанционного построения судебной системы ЕС, процессуальных форм реализации. Проанализированы роль Суда и национальных судов в становлении интеграционного правопорядка, феноменологическое значение юрисдикции для институционной и правовой систем ЕС, тенденции их развития в контексте равновесия (институционного баланса).

Захворювання передньої поверхні ока та деструктивні процеси часто сполучені з синдромом "сухого ока" (ССО). Досвід лікування ССО у випадку тяжких деструктивних захворювань переднього сегменту ока на фоні тяжкої соматичної або очної патології свідчить про актуальність залучення нових груп медикаментів. Привернуло увагу використання імуномодулятора (імуносупресора) із цитостатичним ефектом - циклоспорину. Мета роботи - дослідити особливості консервативної терапії у разі деструктивних уражень рогівки, сполучених з синдромом "сухого ока". Клінічне обстеження 9 пацієнтів (16 очей) віком 26 - 78 років з ССО, пов'язаного з деструктивними ураженнями рогівки. Ретельно досліджено стан рогівки шляхом порівняльного аналізу клінічних параметрів з використанням лікування цитостатиком - 0,5 % циклоспорином. Застосування 0,5 % циклоспорину значно покращує клінічні прояви захворювання, що підтверджується за допомогою методу біомікроскопії (епітелізація рогівки, стихання ознак запалення), пробами Ширмера і Норна. Висновки: лікування з додаванням цитостатиків - 0,5 % циклоспорину, показує ефективність терапії деструктивних уражень передньої поверхні ока у 50 % випадків, в інших випадках - виконання аутосклеропластики.

Досліджено розвиток судової системи Європейського Союзу (ЄС) та практику тлумачення наднаціонального інтеграційного права Судом справедливості ЄС. Проаналізовано еволюцію становлення організаційної системи Суду справедливості ЄС та системи процесуального права ЄС, яке спрямоване на ефективне здійснення правосудця. Доведено важливість право-тлумачної практики Суду справедливості ЄС для розвитку європейської правової системи та укріплення конституційного статусу установчих договорів. Результатом осмислення правотлумачної практики Суду справедливості ЄС стало виведення особливостей реалізації правосуддя в окремих пріоритетних сферах компетенції ЄС. Зазначені проблеми актуальні для України у зв'язку з імплементацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і важливістю судового захисту прав українських приватних осіб в ЄС.

Викладено основи правової системи й інституційного механізму ЄС. Розкрито зміст права ЄС, його принципів і джерел. Висвітлено правову природу та компетенції ЄС, визначено роль національних парламентів у функціонуванні ЄС. Розглянуто особливості правового статусу людини та громадянина у праві ЄС. Подано інформацію щодо співробітництва судових і правоохоронних органів держав - членів ЄС у кримінальних і цивільних справах. Проаналізовано основні положення Угоди про асоціацію як правову основу співробітництва між Україною і ЄС на сучасному етапі та шляхи її імплементації у правову систему України.

Проаналізовано філософські проблеми глобальних викликів, що характеризують становлення цифрової епохи. Основну увагу приділено аналізу антропологічних вимірів цифрового суспільства, соціально-політичних проблем, що виникли під впливом глобальної інформатизації сучасного суспільства. Розглянуто тенденції розвитку науки й освіти в умовах глобальної інформатизації. Аналіз глобальних антропологічних і соціально-політичних викликів в цифрову епоху екстрапольовано на українську реальність. Увагу приділено антропологічному вектору у сучасній лінгвістичній філософії, правам людини в інформаційному просторі сучасного суспільства, філософії як культурі мислення в цифровому суспільстві.

У дисертації вперше комплексно розглянуто розвиток судової системи Європейського Союзу та практики Суду справедливості Європейського Союзу щодо тлумачення права ЄС у парадигмі наднаціонального характеру інституціональної та правової систем Союзу, а також його впливу на інтеграційний правопорядок і на пріоритетні сфери компетенції Європейського Союзу. Підкреслено, що організація судової системи Європейського Союзу направлена на оптимізацію виконання покладених на нього функцій. Результатом вивчення процесуального права ЄС став висновок, що процесуальні особливості кожного з видів проваджень у Суді справедливості Європейського Союзу направлені на реалізацію права на ефективний засіб правового захисту та справедливий суд. Авторкою доведено, що правотлумачна практика Суду справедливості Європейського Союзу значно вплинула на конституціоналізацію права Союзу, а також на укріплення статусу приватних осіб у Європейському Союзі.