На підставі аналізу архівних документів, мемуарів, матеріалів періодичних видань, зарубіжної та вітчизняної історіографії та висвітлено взаємовідносини Німеччини та Фінляндії у 1933 - 1939 рр. Вивчено склади урядів, парламентів країн, політичних лідерів та їх вплив на зміну зовнішньополітичних орієнтирів країн. У контексті розвитку відносин між Берліном і Гельсінкі досліджено проблему "північного нейтралітету" як доповнення німецько-фінських відносин. Розглянуто питання щодо військових контактів даних країн. Як передумови військового зближення Суоми та Німеччини розглянуто проблеми мілітаризації Німеччини й оборони Фінляндії. Акцентовано увагу на ролі К.Г.Маннергейма у військовому партнерстві. З'ясовано, що менш активними та плідними були контакти в економічній і культурній сферах. Відзначено, що в економічному відношенні Німеччина залишалась для Фінляндії одним з головних торговельних партнерів, а Суоми розглядалась Німеччиною як сировинна база, оскільки мала родовища стратегічно важливих корисних копалин. У культурній сфері основним завданням для Берліна було залучення фінів до нордичної ідеї. З'ясовано, що дана спроба німецького уряду не мала значних наслідків, оскільки була очевидною наявність глибоких фінських самобутніх традицій, однак існувала різнопланова німецько-фінська культурна взаємодія. Здійснено вивчення відносин між Німеччиною та Фінляндією у контексті їх становища на міжнародній арені у 1930-х рр. та загострення міждержавних стосунків. Проаналізовано ставлення різних країн до німецько-фінського зближення.