Проаналізовано особливості проведення анестезії, зокрема у дітей та осіб літнього віку, анатомо-топографічні особливості щелепно-лицьової області. Наведено класифікацію місцевих анестезій у стоматологічній практиці, описано інструментарій для проведення анестезії, техніку проведення знеболювання під час хірургічних втручань на верхній та нижній щелепах.

Проанализированы особенности проведения анестезии, в частности у детей и лиц преклонного возраста, анатомо-топографические особенности челюстно-лицевой области. Приведена классификация местных анестезий в стоматологической практике, описаны инструментарий для проведения анестезии, техника проведения обезболивания в процессе хирургических вмешательств на верхней и нижней челюстях.

Запропоновано мініпластину для виконання остеосинтезу нижньої щелепи, яка має стрічки поздовжню з отворами для шурупів і проміжну без отворів, що виконує роль жорсткості, а також поперечні пелюстки вздовж однієї зі сторін для припасування їх під нижній край уламків щелепи. Завдяки цьому досягається надійна жорсткість фіксації уламків, зменшується кількість застосованих шурупів, що запобігає ускладненням - травматичному остеомієліту. Прооперовано 9 постраждалих зі складними зламами нижньої щелепи й одержано задовільні результати.

Шестерым пациентам с доброкачественными новообразованиями в челюстно-лицевой области проведено радикальное лечение криохирургическим методом при помощи автономной криогенной установки украинского производства "Днепр-крио-1". У всех пациентов на месте удаленной опухоли сформировался косметический, подвижный, эластичный рубец, который не приводил к деформации окружающих тканей. Особенно полезным этот метод можно считать при лечении поверхностных новообразований на слизистой оболочке полости рта.

Удосконалено оперативний метод лікування переломів нижньої щелепи за допомогою мініпластини нової конструкції. Вперше на основі експериментальних біомеханічних комп'ютерних досліджень вивчено жорсткісні можливості фіксації відламків нижньої щелепи новими мініпластинами залежно від їх конструктивних особливостей та характеру перелому щелепи у порівнянні зі стандартними пластинами фірми "Aesculap". Обгрунтовано технологію вибору способів комп'ютерного моделювання на базі використання методу кінцевих елементів для оцінки фіксуючих властивостей накісткових мініпластин. Експериментально встановлено, що застосування пластини з універсальними властивостями та підвищеними фіксуючими можливостями дозволяє зменшити кількість ендоосальних гвинтів з їх розташуванням осторонь від краю відламків, що значно знижує ризик травмування судинно-нервового пучка та коренів зубів і виникнення травматичного остеомієліту нижньої щелепи в результаті некротизації кінцевих ділянок її відламків. З застосуванням запропонованої пластини прооперовано 28 осіб. На підставі результатів електрофізіологічних досліджень встановлено зменшення кількості травм у порівнянні з використанням стандартної пластини фірми "Aesculap".

Объектом исследования были 30 больных с остеомиелитом челюстных костей на фоне иммунодефицита. Все пациенты были разделены на 2 группы. В первой группе наблюдения проводились операции щадящей секвестрэктомии, а во второй группе - этапная техника, включающая консервативное и хирургическое лечение. Результаты исследования свидетельствуют о том, что использование этапной техники лечения больных остеомиелитом лицевых костей с иммунодефицитными состояниями дало возможность снизить частоту рецидивов и уменьшить количество больных с гнойно-воспалительными процессами у повторно госпитализированных в стационар больных. Это дает возможность применять поэтапную технику лечения и улучшить отдаленные результаты.

Приведен анализ эффективности существующих методик лечения двусторонних переломов в области угла нижней челюсти и в пределах зубного ряда. Выявлены недостатки хирургических способов фиксации отломков и существующих методик ортопедической репозиции и иммобилизации. На основании собственных исследований предложена методика лечения двусторонних переломов указанной локализации, ограничивающая применение остеосинтеза при лечении данных травм за счет использования новой проволочной шины с пружинным корригирующим элементом в области перелома в пределах зубного ряда. Показаны преимущества предлагаемой шины, обеспечивающей более качественную управляемую репозицию и лабильную фиксацию отломков, перед другими общепринятыми способами жесткой иммобилизации проволочными и ленточными шинами. Описан алгоритм лечения двусторонних переломов в пределах зубного ряда и в области угла нижней челюсти, которое сочетает минимальную травматичность и точную репозицию фрагментов кости. Приведены результаты внедрения данной методики в клиническую практику челюстно-лицевой травматологии.