Наведено результати моніторингових досліджень гідрологічного й гідрохімічного режимів північно-західного шельфу Чорного моря в 1990 - 2005 рр. Визначено основні закономірності в мінливості гідрологічно-гідрохімічної структури вод на основі використання комплексу методів статистичного аналізу інформації, а також в зміні гідрологічного й гідрохімічного режиму у виділених районах і північно-західному шельфі Чорного моря. Проведено розрахунок морських течій за допомогою гідродинамічної моделі "Princeton Ocean Model - РОМ", районування північно-західної частини Чорного моря за квазіоднорідними зонами.

Приведены результаты мониторинговых исследований гидрологического и гидрохимического режимов северо-западного шельфа Черного моря в 1990 - 2005 гг. Определены основные закономерности в изменчивости гидрологическо-гидрохимической структуры вод на основе использования комплекса методов статистического анализа информации, а также в изменении гидрологического и гидрохимического режима в выделенных районах и северо-западном шельфе Черного моря. Проведены расчёт морских течений с помощью гидродинамической модели "Princeton Ocean Model - РОМ", районирование северо-западной части Черного моря по квазиоднородных зонах.

Проаналізовано систему метрологічного забезпечення вимірювань показників якості морського середовища в межах виконання державного морського екологічного моніторингу. Розглянуто основні питання щодо простежуваності, невизначеності та похибки вимірювань.

Проаналізовано міжнародний досвід з оцінки екологічного ризику та прийнятності для України методик, що застосовуються у світовій практиці щодо оцінки даного ризику.

Виконано верифікацію гідродинамічної моделі POM (Princeton Ocean Model) у межах оцінки просторової мінливості гідродинамічних характеристик північно-західного шельфу Чорного моря на базі діагностичних модельних розрахунків за середньо-багаторічними термохалінними характеристиками за даними УкрНЦЕМ, одержаними у період 1990 - 2005 рр.

Дисертація присвячена дослідженню ролі фізичних факторів в розподілі токсичних речовин в межах північно-західного шельфу Чорного моря, а також дослідженню впливу розподілу токсикантів на нагромадження небезпечної кількості речовин морською біотою і оцінка впливу цього фактору на зміни чисельності морських тварин в умовах хронічної інтоксикації. В дисертації дана оцінка найбільших джерел забруднення; проведене районування акваторії за комплексом токсичних речовин з урахуванням просторового розподілу гідрофізичних параметрів. Проведене дослідження математичної моделі нагромадження гідробіонтами токсичних речовин з морської води, побудованої на базі теорії дифузії неконсервативних макроскопічних часток. Отримані результати дозволили виробити методику екологічного нормування вмісту токсичних речовин в морському середовищі.

Наведено огляд сучасного стану та перспектив розвитку океанографічних досліджень, які виконуються у спеціалізованих установах і складових Одеського наукового кластеру: Українському науковому центрі екології моря, Інституті морської біології НАН України, філії Одеський район Держгідрографії, Гідрометцентрі Чорного та Азовського морів, Одеському державному екологічному університеті, Відділенні гідроакустики Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України. Зроблено висновок, що після втрати Україною Кримського наукового океанографічного кластеру, Одеський кластер залишився єдиним в Україні центром, структурні одинці якого мають практичний досвід морських досліджень, науковий потенціал, наукові та науково-методичні розробки, інфраструктуру для реалізації завдань Морської доктрини України на період до 2035 р. у питаннях, пов'язаних з океанографічним забезпеченням морегосподарської діяльності, сталого розвитку України як морської держави.

Мета дослідження - на основі спостережень температури і солоності води з високою, як за часом, так і у просторі, роздільною здатністю, ідентифікувати структури поверхневого шару океану, які перетнуло судно на трансатлантичному переході в листопаді - грудні 2018 р. Окрім вказаного, визначити географічне положення цих структур, характерні для них діапазони мінливості та просторові градієнти океанографічних характеристик, що спостерігалися. Метод дослідження полягав у тому, щоб порівняти результати аналізу інформації, одержаної на початку літа 2018 р., за допомогою одного з сучасних, призначених для безперервних попутних спостережень, вимірювальних комплексів з інформацією по тих же районах, одержаної в минулі роки і відображеної в науковій літературі. В результаті було виділено такі океанічні структури як Бенгальська течія, Південний субтропічний фронт, Субантарктичний фронт і зона його злиття з Антарктичним полярним фронтом. Просторові градієнти характерні для фронтів від 6 до 25 разів перевищували градієнти на міжфронтальних просторах. На ділянках трансатлантичного розрізу в західній півкулі, протяжністю від півтора до двох тисяч морських миль, відзначено дуже велику схожість мінливості температури і солоності, які фізично не пов'язані між собою. Коефіцієнт кореляції між ними на одному з відрізків, довжиною в 1600 миль, дорівнював 0,96. Надане пояснення цьому явищу. Як один з висновків, слід розглядати припущення, що це явище - не рідкісний випадок. Воно має бути цілком звичайним у великих зонах змішування теплих, високо солоних субтропічних вод і значно менш солоних і холодних антарктичних. Це припущення потрібно перевірити. Відзначено якісну схожість результатів спостережень з інформацією одержаною з веб-сайту Служби моніторингу морського середовища Copernicus.