Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.742-1 + Л663.11-1 с

Рубрики:

Сечогінні засоби рослинного походження

Мікстури, настоянки, відвари, екстракти та сиропи

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.112 + Р281.766

Рубрики:

Окремі частини лікарських рослин в фармації

Блювотні та відхаркувальні засоби

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 + Р282.112

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Окремі частини лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У літературних джерелах описано результати вивчення фенольних сполук, мікро- та макроелементний склад листя брусниці звичайної, тоді як органічні кислоти вивчено недостатньо. Мета роботи - дослідити хімічний якісний і кількісний склад органічних кислот листя брусниці звичайної. Дослідження складу органічних кислот проведено за допомогою методу хромато-мас-спектрометрії після їх етерифікації. Для одержання метилових естерів жирних кислот додавали хлористий метилен, струшували та піддавали хроматографуванню. Аналіз метилових естерів жирних кислот проводили з використанням хромато-мас-спектрометру 5973N/6890N MSD/DS Agilent Technologies (США). У листі брусниці за хромато-мас-спектрометричним методом виявлено 34 органічні кислоти та встановлено їх кількісний вміст. Висновки: домінуючими сполуками є олеїнова кислота (20,06 %), пальмітинова кислота (14,17 %), лінолева кислота (19,75 %), ліноленова кислота (19,92 %), стеаринова кислота (6,4 %), лимонна кислота (4,49 %), левулінова кислота (3,60 %) та п-кумарова кислоти (2,23 %). Листя брусниці є перспективною сировиною для подальшого фармакогностичного вивчення.

Продовжуючи дослідження БАР листя брусниці звичайної та продуктів їх переробки, звернуто увагу на те, що амінокислотний склад (АКС) майже не вивчений. Мета роботи - дослідити АКС спиртового екстракту з листя брусниці звичайної. Якісний і кількісний аналіз вільних і зв'язаних амінокислот у спиртовому екстракті з листя брусниці звичайної проводили за допомогою високоефективного рідинного хроматографа фірми Agilent Technologies (модель 1100). В результаті дослідження АКС спиртового екстракту з листя брусниці звичайної встановлено 16 амінокислот та визначено їх кількісний вміст. Досліджено АКС спиртового екстракту з листя брусниці звичайної, домінуючими сполуками є метіонін, лейцин, ізолейцин, валін та аргінін. Вміст вільних амінокислот складає 26,98 % від суми усіх амінокислот, а вміст зв'язаних - 73,02 %. Більшість амінокислот у досліджуваному екстракті знаходиться у зв'язному стані, тому вони будуть впливати на розчинність, біодоступність і загальний фармакотерапевтичний ефект екстракту.

Цель работы - изучение диуретической активности фитосубстанций из листьев брусники обыкновенной (ЛБО) (Vaccinium vitis-idaea, L.). Объекты исследования - 13 фитосубстанций, полученных из ЛБО. Влияние на выделительную функцию почек изучили на интактных белых крысах по методу Е. Б. Берхина. Исследования и анализ экспериментальных данных осуществляли по сравнению с эталонным препаратом гипотиазидом в дозе 25 мг/кг (Гипотиазид 25 мг № 20, производитель Sanofi-aventis, Венгрия). Наиболее выраженным диуретическим эффектом (ДЭ) обладала фитосубстанция из ЛБО, которая содержит комплекс фенольных соединений с аргинином и в дозе 100 мг/кг увеличивала диурез втрое, имела дозозависимый эффект. Установлено, что аминокислоты в комплексе с фенольными соединениями брусники обыкновенной влияют на ДЭ экстракта, потенцируя его. Полисахаридный комплекс ЛБО проявил себя как антидиуретический средство, а наличие полисахаридов в экстрактах уменьшало ДЭ. Агликоны фенольных соединений ЛБО имели менее выраженный ДЭ, чем их гликозиды. Выводы: изучена диуретическая активность 13 фитосубстанций из ЛБО. Наиболее перспективная субстанция - комплекс гликозидов фенольных соединений ЛБО с аргинином. Установлено, что аминокислоты потенцируют ДЭ фенольных соединений брусники обыкновенной, а полисахариды его уменьшали. Гликозиды фенольных соединений ЛБО имели более выраженный ДЭ, чем их агликоны.

Макро- та мікроелементи рослин мають велику реакційну здатність і можуть чинити значний вплив на організм людини, тому під час розробки нових лікарських засобів з рослинної сировини доцільно дослідити їх склад. Мета роботи - дослідити мікроелементний склад субстанцій прунофіт та ПСК, одержаних з плодів сливи домашньої. Дослідження елементного складу ПСК та субстанції прунофіт проводили за допомогою методу атомно-емісійної спектрофотометрії. Встановлено, що загальний вміст макро- та мікроелементів у ПСК та субстанції прунофіт становив 1526 мг/100 г та 358 мг/100 г відповідно. Домінантними елементами були: K, Ca, Si, Mg та P, причому частка K становила 62 - 67 %, що може свідчити про присутню кардіопротекторну дію.

На теперішній час однією з актуальних проблем у фармації і медицині є лікування інфекційних захворювань. Спектр антимікробних засобів, які використовуються для боротьби з патогенними мікроорганізмами, у зв'язку з розвинутою проблемою резистентності до антибіотиків неухильно звужується. Тому пошук нових лікарських засобів, що мають антибактеріальну активність, є важливим завданням. Мета роботи - провести вивчення антимікробної активності екстрактів із сухих плодів абрикоса звичайного. Об'єкт дослідження - сухі плоди абрикоса звичайного. Антибактеріальну та протигрибкову активність фракцій визначали в дослідах in vitro за допомогою методу дифузії в агар (метод "колодязів"). Вміст сухих речовин варіюється від 2,47 до 7,30 % для спиртових екстрактів у нейтральному середовищі і від 3,78 до 8,03 % - у підкисленому середовищі. У разі екстракції хлористим метиленом вміст сухих речовин значно менше. Дані результатів дослідження екстрактів на антимікробну активність показали, що всі штами мікроорганізмів чутливі до досліджуваних зразків. Висновки: всі досліджувані зразки проявляють антимікробну активність по відношенню до використаних штамів мікроорганізмів. Більшість спиртових екстрактів, одержаних за підкислення, проявляє більшу інгібуючу активність, ніж нейтральні зразки.

На теперішній час однією з актуальних проблем у фармації і медицині є лікування інфекційних захворювань. Спектр антимікробних засобів, які використовуються для боротьби з патогенними мікроорганізмами, у зв'язку з розвинутою проблемою резистентності до антибіотиків неухильно звужується. Тому пошук нових лікарських засобів, що мають антибактеріальну активність, є важливим завданням. Мета роботи - провести вивчення антимікробної активності екстрактів із сухих плодів абрикоса звичайного. Об'єкт дослідження - сухі плоди абрикоса звичайного. Антибактеріальну та протигрибкову активність фракцій визначали в дослідах in vitro за допомогою методу дифузії в агар (метод "колодязів"). Вміст сухих речовин варіюється від 2,47 до 7,30 % для спиртових екстрактів у нейтральному середовищі і від 3,78 до 8,03 % - у підкисленому середовищі. У разі екстракції хлористим метиленом вміст сухих речовин значно менше. Дані результатів дослідження екстрактів на антимікробну активність показали, що всі штами мікроорганізмів чутливі до досліджуваних зразків. Висновки: всі досліджувані зразки проявляють антимікробну активність по відношенню до використаних штамів мікроорганізмів. Більшість спиртових екстрактів, одержаних за підкислення, проявляє більшу інгібуючу активність, ніж нейтральні зразки.

В Україні 25 % населення мають схильність до захворювань сечовидільної системи та 10 % - ознаки хронічних захворювань нирок і сечового міхура. Мучниці звичайної (Arctostaphylos uva-ursi L.) листя (МЗЛ) є одним із найвідоміших видів лікарської рослинної сировини з уроантисептичною та діуретичної дією. Спосіб одержання відвару з листя мучниці є загальновідомим, проте ця лікарська форма є нестандартизованою, погано зберігається, до того ж важко дотримуватися точності дозування. У зв'язку з цим розробка стандартизованих лікарських засобів на основі МЗЛ є актуальним завданням. Мета роботи - визначити параметри стандартизації модифікованих сухих екстрактів МЗЛ відповідно до вимог ДФУ та розробити проєкти методик контролю якості на ці субстанції. Об'єктами дослідження були сухі екстракти з МЗЛ, модифіковані цистеїном, фенілаланіном, валіном, гліцином та аргініном. Для аналізу одержаних екстрактів використано фармакопейні методи відповідно до монографій ДФУ "Мучниці звичайної листя". Ідентифікацію БАР у екстрактах проведено за допомогою методу ТШХ. Вміст гідрохінон-похідних і флаваноїдів у екстрактах визначено спектрофотометричним методом за ДФУ. У результаті проведених досліджень розроблено проєкти МКЯ та згідно з їх вимогами проведено дослідження сухих екстрактів мучниці звичайної, модифікованих із цистеїном, фенілаланіном, валіном, гліцином та аргініном. Проєкти МКЯ на сухі екстракти МЗЛ розроблено за такими показниками: опис, розчинність, ідентифікація (ТШХ: метод А (гідрохінон-похідні), метод В (флавоноїди) та метод С (амінокислоти)), втрата в масі під час висушування (не більше 10 %), залишкові кількості органічних розчинників (спирт етиловий не більше 1,0 %), важкі метали (не більше 100 ppm), мікробіологічна чистота, вміст гідрохінон-похідних (не менше 5 % у перерахунку на арбутин) та флавоноїдів (не менше 2 % у перерахунку на рутин). Усі екстракти відповідали вимогам розробленої документації. Розроблено проєкти МКЯ на модифіковані сухі екстракти МЗЛ і згідно з їх вимогами проведено дослідження 5-ти сухих екстрактів, які модифіковано з цистеїном, гліцином, валіном, фенілаланіном та аргініном. Одержані стандартизовані екстракти є перспективними субстанціями та будуть використані для розробки лікарських форм нових лікарських засобів з уроантисептичною, діуретичною та гіпоглікемічною дією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 брусниця звичайна

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: РА433196 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У світі щороку реєструють понад 150 млн випадків інфекційних захворювань сечовидільної системи. Мучниці звичайної (Arctostaphylos uva-ursi L.) листя – один із найвідоміших видів лікарської рослинної сировини з уроантисептичною та діуретичної діями. Спосіб одержання відвару з мучниці звичайної листя загальновідомий, але ця лікарська форма є нестандартизованою, погано зберігається, складно дотримуватись точності дозування під час використання. Отже, розроблення вітчизняних стандартизованих лікарських засобів на основі мучниці звичайної листя – актуальне завдання сучасної фармації. Мета роботи – вивчити фітохімічний профіль і фармакологічну активність сухих екстрактів із мучниці звичайної листя, що отримані різними екстрагентами, для виявлення найбільш перспективної субстанції з діуретичною та уроантисептичною діями. Об’єкти дослідження – сухі екстракти, які отримали з мучниці звичайної листя водою очищеною та розчинами етанолу (30 %, 50 %, 70 % і 96 %). Основні біологічно активні речовини екстрактів визначали методами тонкошарової хроматографії, ВЕРХ і спектрофотометрії. Діуретичну активність екстрактів оцінювали за методом Є. Б. Берхіна, антибактеріальну активність – методом дифузії в агар. В екстрактах мучниці звичайної листя визначили арбутин, 2 фенолкарбонові кислоти, 6 флавоноїдів і 8 сапонінів. Виявили, що арбутин і сапоніни краще екстрагуються водою та слабкими розчинами етанолу, а фенолкарбонові кислоти та флавоноїди – 50–70 % етанолом. У результаті дослідження діуретичної активності екстрактів мучниці звичайної листя встановили, що найбільшою діуретичною активністю характеризується екстракт, одержаний екстракцією 50 % етанолом у дозі 50 мг/кг, збільшуючи діурез на 70 %. Екстракти мучниці звичайної листя виявили активність щодо S. aureus, E. coli, P. vulgaris, P. aeruginosa, B. subtilis і C. albicans. Враховуючи вихід екстрактів, уміст різних груп фенольних сполук, економічний чинник і фармакологічну активність, визначили: 50 % спирт етиловий – оптимальний екстрагент для одержання лікарських засобів на основі фенольних сполук із мучниці звичайної листя. У результаті фітохімічних і фармакологічних досліджень встановили, що сухий екстракт із мучниці звичайної листя, отриманий 50 % розчином етанолу, – найбільш перспективна субстанція з діуретичною та уроантисептичною діями.

Україна посіла друге місце у світі після Перу за темпами закладання нових плантацій лохини. Експерти оцінюють, що в Україні у 2018 р. відведено під нові плантації лохини від 0,7 тис. до 1,0 тис. гектарів. За останні 12 років лохина з маловідомого продукту перетворилася в одну з основних ягідних культур. У структурі комерційних площ лохина – на 3 місці після чорної смородини та суниці садової (полуниці). На першому місці за площами під лохиною в Україні – Житомирська область, далі – Волинська та Київська області. Експорт лохини з України може зрости до 20 тис. тонн через 5 років. Лохину вважають багатим джерелом біологічно активних речовин для фармацевтичного та медичного застосування, тому її дослідження – перспективний напрям фармацевтичної науки. В Україні немає жодного вітчизняного стандартизованого монопрепарату з лохини високорослої, є тільки дієтичні та функціональні добавки іноземного виробництва. За кордоном препарати з плодів лохини застосовують для поліпшення зору та як в’яжучі засоби при колітах, ентороколітах і діареях. Отже, розроблення вітчизняних стандартизованих лікарських засобів на основі сировини з лохини високорослої – актуальне завдання сучасної фармації. Мета роботи – вивчити фітохімічний профіль леткої фракції вегетативних органів (листя, стебел і плодів) лохини високорослої. Об’єкти дослідження – листя, плоди та стебла лохини високорослої (Vaccinium corymbosum L.), в яких методом хромато-мас-спектрометрії на газовому хроматографі Agilent Technologies 6890 із мас-спектрометричним детектором 5973 дослідили склад компонентів леткої фракції. Методом хромато-мас-спектрометрії у складі летких фракцій листя, плодів і стебла лохини високорослої виявили 65 речовин. У листі лохини високорослої визначили 49 речовин: 36 сполук терпенової природи, 13 органічних кислот, 2 сполуки не ідентифікували. У плодах лохини високорослої виявили 47 речовин: 36 сполук терпенової природи, 14 органічних кислот, 3 не ідентифіковані. У складі стебел лохини високорослої виявили 50 речовин: 33 сполуки терпенової природи, 14 органічних кислот, одна не ідентифікована. У результаті фітохімічних досліджень уперше встановили компонентний склад летких фракцій листя, стебел і плодів лохини високорослої флори України. Ідентифікували та встановили вміст 65 речовин, з-поміж них 14 органічних кислот і 39 сполук терпенової природи.

Проблема цукрового діабету 2 типу через його поширеність, тяжкість та ускладнення є однією з найактуальніших у світі. Рослини роду Vaccinium - перспективні джерела для створення гіпоглікемічних і гіполіпідемічних засобів. Дослідження показали, що екстракт із журавлини великоплідної листя, отриманий 50 % розчином етанолу, має перспективу під час використання для корекції інсулінорезистентних станів. Зважаючи на це, для створення нових лікарських засобів на основі журавлини великоплідної листя потрібно визначити оптимальні параметри екстракції біологічно активних речовин (БАР) із цієї сировини. Мета роботи - визначення параметрів екстракції БАР із журавлини великоплідної (Oxycoccus macrocarpus (Ait.) Pursh) листя для створення нового сухого екстракту з гіпоглікемічною дією. Об'єкт дослідження - журавлини великоплідної листя. Витяги з журавлини великоплідної листя отримали 50 % розчином етанолу в співвідношенні 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:30 і 1:35 шляхом мацерації за кімнатної температури протягом 8 годин. Екстракцію повторювали 4 рази з новими порціями екстрагента, збираючи кожний витяг окремо. Ідентифікацію фенольних сполук здійснили методом тонкошарової хроматографії, кількісне визначення - спектрофотометричним методом. Розрахували коефіцієнт масовіддачі кожної стадії (miБАР/Vіекстрагента) за кожним із показників, за допомогою пакета прикладних програм Statistiсa встановили залежність цих факторів від кратності екстракції. В такий спосіб визначили раціональну кратність екстракції. На ТШХ витягів із журавлини великоплідної листя порівняно зі стандартними зразками речовин виявили галову та хлорогенову кислоти, рутин, кверцетин і гіперозид. Встановлено вміст суми похідних гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту, суми флавоноїдів у перерахунку на рутин, вміст суми фенольних сполук у перерахунку на галову кислоту. Виявлено, що вичерпну екстракцію БАР 50 % розчином етанолу з журавлини великоплідної листя забезпечує співвідношення 1 до 100 - 110. Проте оптимальним є екстрагування БАР із журавлини великоплідної листя у співвідношенні 1:10 двічі, що забезпечує максимальний вихід БАР при мінімальних затратах екстрагента. Висновки: використовуючи математичні та статистичні методи, встановили: 50 % розчином етанолу раціонально здійснювати екстракцію БАР із журавлини великоплідної листя у співвідношенні 1:10 двічі. Надалі це буде використано для розроблення технології отримання екстракту.