Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.121-31

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.121-71

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено, теоретично обгрунтовано та класифіковано семантико-синтаксичні особливості умовних конструкцій сучасної японської мови. З'ясовано ключові питання синтаксичної стилістики японської мови з метою подальшого визначення стилістичного потенціалу умовних конструкцій, а також опису функціональних особливостей даних синтаксичних структур у текстах різних стильових підрозділів. Запропоновано підходи до перекладу японських умовних конструкцій українською мовою, а також спосіб досягнення їх ефективної представленості у навчальній літературі.

Висвітлено питання становлення та формування теоретичних основ граматики сучасної японської мови (ЯМ). Проаналізовано вплив ідей європейського та американського мовознавства на дослідження граматики в Японії. Визначено синтагматичні та парадигматичні виміри ЯМ, її основні граматичні категорії, зокрема, ствердження та заперечення, граматичного часу, способу, виду, стану, директиву, соціально-особистісних відносин (ввічливості). Розглянуто загальні питання японської морфології, синтаксичної семантики та функціонування частин мови у сучасній ЯМ, розкрито головні семантико-функціональні особливості іменників та прикметників, а також семантико-синтаксичні особливості дієслів.

Розглянуто головні проблеми японського синтаксису, починаючи з його ключових понять та основних завдань, через висвітлення характерних рис словосполучення, простого та складносурядного речень у сучасній японській мові та закінчуючи поглибленим аналізом семантико-синтаксичних і стилістичних особливостей умовних конструкцій, що на сучасному етапі розвитку японської лінгвістики вважаються стрижнем системи складнопідрядного речення. Сучасний стан синтаксичних досліджень охарактеризовано широким розгалуженням напрямів синтаксису. Традиційним напрямом є структурно-статичний, який розглядає синтаксичну будову словосполучень і речень, їх типи й ознаки, структурні схеми, не пов'язані з контекстом і ситуацією мовлення. Доведено, що в сучасній синтаксичній науці, прагматика посідає важливе місце у розгляді усіх компонентів мовленнєвої комунікації, в якій розкриваються закономірності реалізації реченням того чи іншого об'єктивного смислу, когнітивних начал, рівня досягнення певного результату та ін. Зазначено, що подолання труднощів, пов'язаних з лінгвістичною терміносистемою є одним з найактуальнішим завданням мовознавців Японії.

Розглянуто загальні проблеми сучасної теорії перекладу, лінгвосеміотичні, прагматичні та текстологічні основи перекладознавства. Проаналізовано головні типи перекладацьких труднощів, які пов'язані з особливостями мов і способами їх використання для найменування об'єктів та опису ситуацій. Висвітлено лексикологічні та стилістичні проблеми перекладу.

Розглянуто ключові поняття та загальні питання стилістики: культуру мовлення, поняття норми у стилістиці, індивідуальний стиль, текст як категорію лінгвостилістики, стилістичну семасіологію. Подано загальні відомості про японську стилістичну традицію. Проаналізовано особливості функціонування засобів стилістики на різних стратумах японської мови: фонетичному, лексичному, синтаксичному. Детально описано роль, що її відіграють для стилістики графічні засоби та засоби словотвору. Висвітлено концепцію функціонального стилю та її значення для японської мови. Охарактеризовано особливості офіційно-ділового, науково-технічного, публіцистичного, художнього, епістолярного та розмовного стилів. Зазначено, що шанобливість, ввічливість, етикетність спілкування завжди були і залишаються головними характерними рисами японської лінгвокультури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш175.42-937.7

Рубрики:

Японська мова

Шифр НБУВ: В356692/2 Пошук видання у каталогах НБУВ