Сформульовано основні етапи аналізу фірми як мережі інституційних угод. Розвинуто методологію дослідження процесу адаптації економічної поведінки фірми. Удосконалено оцінку ступеня адаптивності економічної поведінки фірми до ринкових умов. Проаналізовано структуру інституціональної складової адаптивності економічної поведінки фірми. Розроблено інституціональну концепцію забезпечення адаптивної гнучкості економічної поведінки фірми на підгрунті аналізу динаміки трансакційних витрат. Визначено внутрішні фірмові інститути опортуністичної поведінки, які впливають на адаптивність і довгостроковий сталий розвиток фірми. Розроблено методику оцінки наслідків функціонування внутрішніх фірмових інститутів опортуністичної поведінки та визначено напрями впливу на процеси їх формування та розповсюдження. Доведено роль структури внутрішніх інституційних угод в процесі відбору ринкових альтернатив і розвитку фірми за нестабільних умов.

Розкрито основні питання мікро-, макроекономіки та економетрії. Висвітлено актуальні проблеми управління економічними процесами. Показано роль людського капіталу в економіці постіндустріального суспільства. Охарактеризовано концептуальні засади економічної поведінки фірми. Розглянуто теоретико-ігрові моделі олігополістичної конкуренції та двосторонньої монополії. Увагу приділено питанням фіскальної та кредитно-грошової політики, макроекономічної статики і динаміки. Описано моделі динаміки інфляції та безробіття. Розкрито економічні причини автокорельованості випадкових помилок. Охарактеризовано економетричні моделі інтегрованого типу.

Досліджено взаємозв'язок мережних показників економічної структури й ефективності її діяльності. Доведено роль структури внутрішніх інституційних угод у процесі розвитку фірми за нестабільних умов.

Систематизовано терміни та поняття, що складають основу сучасного вчення про гармонію. Вперше виконано гармонічний аналіз різножанрових творів В. С. Губаренка. Серед них: музично-театральні - балет "Кам’яний господар", моноопера "Листи кохання", опера (лірична новела) "Пам’ятай мене", опера-балет "Вій", інструментальні - концерт для флейти з оркестром, симфонія № 2, "Українське каприччіо" для скрипки з камерним оркестром, камерно-вокальні - цикл на вірші Й. Уткіна, "Барви та настрої" - на вірші І. Драча, "Простягни долоні" - на вірші В. Сосюри. На основі виконаного аналізу робиться висновок про гармонічні особливості та сучасні риси гармонічного мислення В. С. Губаренка, а також про функції, що виконує гармонія у різних жанрах творчості композитора. Виділено стильові риси гармонії В. С. Губаренка, підкреслено відмінні гармонічні особливості, характерні для кожної жанрової групи творів.

Досліджено інституційні наративи як механізм, за допомогою якого групи спеціальних інтересів реконструюють і репрезентують минулий досвід інституційного розвитку економічної системи для досягнення певних цілей. Проаналізовано вплив наративів на економічний розвиток країн світу. Сформульовано рекомендації з вибору інституційного наративу, що здатен забезпечити інституційний розвиток економіки України.

Розглянуто сучасний етап розвитку соціально-економічних систем в контексті синергетичної концепції біфуркації. Визначено ознаки біфуркаційних процесів в економіці та описані механізми виходу на нові траєкторії розвитку. Сформульовано рекомендації щодо можливостей аналізу та впливу на біфуркаційну динаміку соціально-економічних систем.

Охарактеризовано актуальні проблеми лінгвістики та літературознавства. Окреслено та проаналізовано новітні напрями розвитку дошкільної освіти. Досліджено інноваційні підходи в методиці навчання мовно-літературної освітньої галузі початкової та середньої ланок загальної освіти. Увагу приділено сучасні лінгводидактичні тенденції викладання у вищій школі. Засобами комунікативної компетентності є педагогічні стратегії (технології), які мають чіткий алгоритм використання, ціль, вирізняються ефективністю, спрямовані на розвиток критичного мислення, толерантності в ставленні один до одного, командного підходу в розв'язанні завдань, лідерських якостей на засадах взаємоповаги й етичності. Зреалізовано міждисциплінарний підхід до розв'язання завдань підготовки майбутніх фахівців, що забезпечує всебічне формування професійних компетентностей, дає змогу різновекторного особистісного становлення, сприяє глибшому розвитку вузькогалузевих умінь та навичок.