Проаналізовано результати хірургічного лікування хворих на мітральний стеноз (МС) методом черезшкірної балонної мітральної вальвулопластики (ЧБМВ). На підставі застосування клініко-ехокардіографічних показників визначено її ефективність у порівнянні з черезшлуночковою мітральною комісуротомією (ЧМК) на етапах багаторічного (до 5-ти років) спостереження. Показано, що в результаті проведення ЧБМВ і ЧМК у хворих на МС у ранньому післяопераційному періоді поряд з клінічним покращанням досягнуто збільшення мітрального отвору більш, ніж удвічі, та зниження трансвальвулярного градієнта діастолічного тиску (ТГДТ) більше, ніж на 50 %. У хворих на МС після ЧМК у ранньому післяопераційному періоді зафіксоване більш виражене збільшення площі мітрального отвору (S МО) та зниження ТГДТ у порівнянні з результатами ЧБМВ. Виявлено, що віддалений результат після ЧБМВ (через 5 років) є кращим - частота рестенозів була 12,5 % проти 18,1 % після ЧМК, аналогічною до даних показників була і динаміка морфофункціональних змін серця та клінічного стану хворих, за винятком розмірів лівого передсердя (ЛП), які не корелювали з S МО та ТГДТ. Доведено, що використання даних видів інвазивного лікування МС сприяє нормалізації та значному зниженню систолічного тиску у легеневій артерії навіть у разі вихідної легеневої гіпертензії (ЛГ) III ступеня. Експериментально доведено, що ЧБМВ є методом вибору в лікуванні навіть найбільш тяжких хворих на МС (V стадія вади).