У процесі обстеження дітей з гострим гломерулонефритом (ГГН) виявлено активацію системи перекисного окислення ліпідів та пригнічення антиоксидантного захисту, що зумовлені формою ГГН, періодом захворювання, тяжкістю перебігу та активністю процесу. Визначено структуру факторів, які передували захворюванню, особливості сучасного перебігу ГГН за умов несприятливого промислового регіону, частоту виявлення стигм дисплазії сполучної тканини та дизембріогенезу у хворих, вплив їх на виникнення і перебіг ГГН. Запропоновано включення антиоксидантів до терапії ГГН у дітей. Проведено порівняльний аналіз ефективності терапії есенціале і вітаміном E, розроблено критерії їх призначення за різних форм недуги у дітей.

Висвітлено проблеми підвищення ефективності післядипломного навчання лікарів-інтернів та практичних лікарів, які підвищують кваліфікацію. Розглянуто необхідність ширшого впровадження в педагогічну практику дистанційної форми навчання. Запропоновані практичні шляхи вдосконалення видів та методів самостійної роботи практичних лікарів і лікарів-інтернів.

У статті висвітлено клінічний випадок рідкісного дебюту та особливого клінічного перебігу ювенільної склеродермії. Описано клінічний випадок хвороби дитини, яка народилася та мешкає в екологічно несприятливому промисловому Донецькому регіоні. Надано літературний огляд впливу несприятливого середовища на захворюваність та особливості перебігу аутоімунної патології пацієнтів Донецької обл. У тому числі наведено літературні дані, що вказують на те, що негативні фактори довкілля призводять до посилення темпів прогресування системної склеродермії та за останні 20 років виявлено тенденцію до збільшення смертності дітей, які страждають на неї, що пов'язують з погіршенням екологічної ситуації в промислових регіонах. Зростання захворюваності та поширеності склеродермії, різноманіття клінічних проявів, труднощі у ранній діагностиці захворювання, робить актуальним вивчення варіантів перебігу цієї патології дітей та підлітків на ранніх етапах розвитку хвороби. Особливістю наведеного клінічного випадку є дебют ювенільної склеродермії з тяжкого судомного синдрому у віці 8 років, який вимагав призначення фінлепсину в дозі 200 мг щодня. Подальший перебіг також носить дуже рідкісний характер: протягом 2 років з'явилося лінійне вдавлення в області чола справа; встановлено діагноз лінійної "шаблеподібної" обмеженої склеродермії, синдрому геміатрофії обличчя Паррі - Ромберга, розвинулися прояви системності, ураження внутрішніх органів - пневмофіброз та склеродермічний езофагіт. Наведено тактику лікування та спостереження за пацієнткою. Підкреслено, що раннє агресивне втручання призводить до запобігання розвитку тяжкої органної патології та смерті. Описаний клінічний випадок розширює знання лікарів з питань клінічного поліморфізму дебюту та перебігу захворювання, що надає змогу швидше та точніше ідентифікувати хворобу, своєчасно назначати адекватну терапію, та призведе до більш ранньої стабілізації та ремісії хвороби.