Зазначено, що фольклорна культура відтворює екзистенцію людини як модальність відношення жіночого начала (внутрішнього) до чоловічого (зовнішнього) і навпаки; у фольклорі постаті дівчини, жінки, матері, Баби Яги пов'язані з власним оточенням - хатою, містом, полем, труною - різними площинами універсального простору, а отже, є тільки персоніфікованими обставинами, іменами власного місця. Розглянуто всі можливі варіанти жінки-простору у фольклорних текстах.

Указано, что фольклорная культура воспроизводит экзистенцию человека как модальность отношения женского начала (внутреннего) к мужскому (внешнему) и наоборот; в фольклоре образы девушки, жены, матери, Бабы Яги связаны с собственным окружением - домом, городом, полем, гробом - разными плоскостями универсального пространства, а значит, являются только персонифицированными обстоятельствами, именами собственного места. Рассмотрены все возможные варианты женщины-пространства в фольклорных текстах.