Розглянуто основні етапи зародження та розвитку мережі українських культурно-просвітницьких будівель; виявлено основні засади формування типів, структури їх об'ємно-просторової організації та принципів проектування.

Розглянуто ключові етапи зародження та розвитку українського театру та його зв'язок із діяльністю мережі українських культурно-просвітницьких закладів.

Розглянуто основні умови розвитку імперської архітектури Львова в XIX ст. і пошуки національних стилів на початку XX ст., зумовлені політичною ситуацією, становленням та розвитком місцевої архітектурної школи, а також загальноєвропейськими тенденціями.

Розглянуто ключові етапи зародження та розвитку українського театру в Галичині та його зв'язок із діяльністю мережі українських культурно-просвітницьких будівель.

Відображено основні етапи життя, наукову, педагогічну та підприємницьку діяльність професора І. І. Левинського. Висвітлено особливості професійної діяльності митця, яка вплинула на розвиток своєрідної архітектури західноукраїнського регіону. Подано інформацію щодо праць професора у фонді бібліотеки Львівської політехніки. Наведено описи виробів і споруд, які спроектовано та збудовано фірмою І. І. Левинського. Вміщено літературу про діяльність науковця.

Розглянуто ключові етапи зародження та розвитку українського театру в Галичині та його зв'язок із діяльністю мережі українських культурно-просвітницьких будівель.

Життєвий і творчий шлях Ф. Кізлера є прикладом постійного дослідження світових здобутків у різних галузях науки та культури. Ці пошуки знайшли відображення у його власному творчому методі "гнучкої" архітектури, що базувався на ідеї безмежності простору, який згодом утвердився в напрямі "кореалізм", основою якого була постійна взаємодія між людьми та природним і технологічним середовищем їхнього існування. Багатофункціональність і мобільність простору є основними вимогами сьогоднішнього дня. Тому ідеї Ф. Кізлера про гнучкий "перетікаючий" простір, із вільним плануванням, що може легко змінюватися, вплинули на творчі методики сучасних архітекторів П. Айзенмана, Т. Мейна, Ф. Гері та інших. Зараз, коли у світі зростає зацікавлення мистецтвом та архітектурою XX ст., збільшується необхідність вивчення творчого доробку знакових персоналій, що зробили неоціненний вклад у світову культурну спадщину розробкою численних експериментів, які ще не отримали повного втілення та чекають свого часу.

Висвітлено ідеї творення Є. Лисиком об'єктів сценографії, які демонструють інтерпретативне мислення митця, побудоване на відчуттях, а не на буквальному відтворенні історій героїв театральних постановок. У такий спосіб, створена ним сценографія відображала свою вигадану реальність, яка базувалася на метафоричній, символічній, глибокозмістовній і гіперболізованій передачі образів.

Висвітлено місце конкурсного дизайну за завданнями реальних замовників у навчальному процесі студентів Львівської архітектурної школи на кафедрі дизайну архітектурного середовища і, зокрема, аналіз ідей студентських творчих колективів на кращу ескізну пропозицію нового архітектурного вирішення та розширення функцій торгового центру "Панорама" в м. Одеса. Ці проєкти цінні тим, що вирішувалися не лише за одним аспектом - пропозицією тільки типологічних, просторових, функціональних або архітектурно-естетичних ідей, а врахуванням усіх їх загалом - синкретично.

Показано місце конкурсного проєктування в навчальному процесі кафедри дизайну архітектурного середовища. Роботи студентів виконувалися за реальними завданнями, представленими адміністрацією м. Прилуки на Чернігівщині. Ці проєкти були цікавими з огляду на те, що здійснювали дуже різні завдання, пов'язані з дизайном архітектурного середовища в місті: від великих концептуальних рішень до вузьких і прагматичних тем, що надало змогу відійти від абстрактних універсальних вправ, які здавна опрацьовуються академічною школою. Півріччя, яке було присвячене пошуку нових концепцій розвитку архітектурного середовища м. Прилуки, висвітило відмінності між навчальним і реальним проєктуванням і дозволило безпосередньо наблизити студентів до виконання завдань, які очікують їх у подальшому професійному житті.

Показано історію формування архітектури клубів Львова від початку становлення до наших днів. Сучасні тенденції розвитку суспільства вказують на те, що існує гостра потреба в будівлях і просторах для культурної діяльності численних товариств та організацій. Останнім часом, унаслідок різноплановості міського життя, з'являються нові форми громадського спілкування, а отже, і нові типи споруд, у яких таке спілкування відбувається. Соціальні умови кожної суспільно-економічної формації позначаються на типі будівлі, надають їй нове соціальне значення та структуру. Тому, щоб передбачити розвиток багатофункціональних культурно-просвітницьких об'єктів на сьогодні, визначити їх оптимальну функціональну структуру та об'ємно-просторове вирішення глядацької зали, здатної існувати за різного виду заходів, необхідно знати та використовувати архітектурний досвід минулих часів, коли культурно-просвітницькі будівлі та клуби стають найбільш популярними як на наших теренах, так і у світі.