Висвітлюється питання динаміки лісистості Західного регіону України і основних причин зменшення площ лісів. Викладено основи комплексного лісогосподарського районування, обгрунтовуються регіональні особливості ведення лісового господарства, спрямовані на підвищення продуктивності та якісного складу лісів, посилення їх захисних та водоохоронних функцій, забезпечення природного поновлення та раціонального використання лісових ресурсів. Пропонуються шляхи оптимізації лісистості регіону.

Проаналізовано вплив захисних лісових насаджень на стабілізацію негативних екологічних процесів в агроландшафтах, формування мікроклімату прилеглих сільськогосподарських угідь, а також ріст, розвиток і продуктивність окремих сільськогосподарських рослин. Досліджено особливості росту лісостанів на середньозмитих, намитих, сильнозмитих та непошкоджених грунтах.

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості

Виділено основні стадії первинного розвитку рослинного покриву у межах Подорожненського сірчаного кар'єра: сингенетичні та ендоекогенетичні. Наведено їх характеристику та спрогнозовано можливий подальший розвиток. Визначено основні закономірності формування рослинного покриву в межах досліджуваної території. Встановлено видовий склад і структуру рослинних угруповань піонерного типу заростання. З'ясовано, що на початковому етапі у складі піонерних угруповань домінують полікарпіки з перевагою однорічників (близько 76 %), дворічників (10) та незначна кількість полікарпічних багаторічників (близько 14 %). Проаналізовано етапи формування рослинності на рекультивованих відвалах та виділено видовий склад і структуру асоціацій мати-й-мачухи, куничника наземного та грястиці збірної.

Проведено аналіз поширення, вікової структури, формування та особливостей природного відтворення деревостанів за участю дуба звичайного в межах західного регіону України. Відзначено, що висока цінність деревини дуба, приуроченість дубових лісостанів до високопродуктивних грунтів зумовили суттєве зменшення їх площі.