Досліджені температурні режими наукової апаратури та давачів на борту космічного апарата (КА) "Інтербол-1" під час експерименту 1995-1997 рр.

Наведено результати вимірювань геомагнітних пульсацій класу Pc3 та Pc4 на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський" (65°15' ПШ, 64°16' ЗД). Розглянуто розподілення пульсацій за частотами у добовому циклі та поляризаційну структуру коливань з періодами 20 - 100 с. Для пульсацій з періодами 50 - 100 с знайдено різницю в поведінці параметрів еліпса поляризації вдень і вночі. У денний час напрямок головної осі еліпса поляризації у горизонтальній площині орієнтується на Сонце, тоді як вночі орієнтація еліпса вільна. Таку поведінку еліпса поляризації названо ефектом "соняшника". Вдень еліптичність пульсацій Pc4 набагато більша, ніж вночі. Вектор магнітного поля пульсації вночі обертається переважно проти стрілки годинника, вдень - за стрілкою. Знайдено поляризаційні особливості пульсацій з урахуванням діагностики іоносферної та магнітосферної плазми.

ВАРІАНТ - це міжнародний супутниковий проект, що має на меті реєстрацію тонкої структури електричних струмів та електромагнітних полів в іоносферно-магнітосферній плазмі. Цей науковий експеримент буде проведено як додаткове навантаження на борту українського супутника дистанційного зондування Землі "Cіч-1М" (розробник та виготівник - КБ "Південне"), який планується у 2002 р. вивести на полярну кругову орбіту висотою ( 670 +- 30 ) км та нахилом 83°. До комплекту обладнання супутника входять три інструменти для реєстрації електричного струму в космічній плазмі: зонд Ленгмюра, пояс Роговського та циліндр Фарадея. Перші два прилади спеціально призначено для вимірювання густини електричного струму; циліндр Фарадея вимірює потік заряджених частинок. У склад комплексу також входять давачі електричного та магнітного полів, що працюють у діапазоні частот від 0,1 Гц до 40 кГц. З використанням цих інструментів планується провести порівняння та перевірку трьох можливих методик безпосередньої реєстрації струмів в іоносфері. Наступною метою проекту ВАРІАНТ є одночасне спостереження конвекції іоносферної плазми з борту супутника "Cіч-1М" та з поверхні Землі (за даними системи радарів некогерентного розсіювання SuperDARN). Висвітлено oсновні наукові завдання проекту ВАРІАНТ.

Рассмотрена проблема повышения точности измерения напряженности электрического поля в грунте. Описан механизм взаимодействия первичного измерительного преобразователя электрического потенциала (неполяризующегося электрода) с окружающей средой. Раскрыты причины возникновения аккумуляторного эффекта и способы борьбы с ним. Приведены рекомендации по самостоятельному изготовлению данных электродов и подготовке к натурному эксперименту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23с141.27

Шифр НБУВ: Ж72292 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано опис наукового експерименту, запропонованого для Українського молодіжного супутника (УМС), створення та запуск якого передбачено Національною космічною програмою України на 2003 - 2007 рр. Проведено фундаментальні дослідження з фізики іоносфери, а також розроблено методи моніторингу поверхні Землі та навколоземного простору. Новизна проекту полягає у використанні мікросупутника для вивчення іоносферного відгуку на природні та техногенні впливи знизу (екологічний моніторинг). Запропонований комплекс бортової апаратури УМС включає в себе давачі електромагнітних полів і частинок в іоносфері, а також телевізійну та спектрометричну апаратуру для спостереження як за погодними структурами (циклонами, фронтальними зонами), так і збуреннями на земній/водній поверхні. Даний комплекс приладів можна використовувати не лише для розв'язання наукових задач проекту, а також і для ДЗЗ. Більшість приладів мають прототипи, розроблені для проектів "Інтербол", "Попередження", "Варіант".

Зазначено, що головним сучасним напрямом наукових досліджень Української антарктичної станції "Академік Вернадський" (УАС) є електромагнітний моніторинг процесів, що відбуваються в атмосфері та близькому космосі. Описано електромагнітне обладнання УАС, його основні параметри, режими роботи та ряд одержаних оригінальних фізичних результатів. Підкреслено важливість використання електромагнітного полігону УАС для створення системи наземної наукової підтримки майбутніх українських космічних місій. Сформульовано перспективи розвитку експериментальної бази та головні проблеми, які необхідно вирішити для збільшення ефективності використання УАС у цій ролі.

Зазначено, що проблеми, пов'язані з взаємодією такого надвеликого тіла, як Міжнародна космічна станція (МКС) з навколишньою плазмою, особливо якщо прийняти до уваги специфіку структури системи енергозабезпечення та захисного покриття станції, мають першорядне значення як для технологічних, так і для наукових експериментів на борту МКС. Саме тому на найближче майбутнє заплановано російсько-український експеримент "Обстановка" з міжнародною участю на борту російського сегменту МКС, який має на меті вивчення електромагнітного стану навколишнього середовища МКС. Наведено деталі цього експерименту.

Індекс рубрикатора НБУВ: О6с

Шифр НБУВ: СО27307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено пропозиції щодо розробки іоносферного космічного проекту "Іоносатс", його наукові завдання, склад бортової апаратури та можливості реалізації. Запропоновано створення космічної системи просторово-часового моніторингу полів і плазмових параметрів іоносфери з метою розвитку фундаментальних знань з фізики сонячно-земних зв'язків, контролю поточного стану й прогнозування космічної погоди, діагностики природних і техногенних катастрофічних явищ за допомогою низькоорбітального угруповання з трьох мікросупутників. До завдань проекту входять: розробка науково-методичних основ використання низькоорбітальних супутників для служби космічної погоди, відпрацювання технічних рішень; систематичне вивчення динамічного відгуку іоносфери на впливи зверху (сонячна й геомагнітна активність) і знизу (метеорологічні, сейсмічні та техногенні процеси); просторово-часовий моніторинг іоносферних збурень із метою зіставлення з природними і техногенними катастрофічними явищами у нижній атмосфері й на поверхні Землі; організація синхронної роботи підсупутникових електромагнітних і метеорологічних полігонів; калібрування сучасних прогностичних моделей спокійної та збуреної іоносфери. Проект "Іоносатс" запропоновано Національним космічним агентством України до європейської Програми космічної погоди й Програми глобального моніторингу і безпеки навколишнього середовища (GMES).

Зазначено, що сучасні штучні супутники Землі застосовують для навігації різноманітні бортові системи, основані на використанні комбінації оптичних, гравітаційних і магнітних принципів дії. Показано, що задовільної якості навігації можна досягнути з використанням лише одного якісного магнітометра (ММ). Наведено опис останньої моделі бортового ферозондового ММ, використаного в експерименті з мікросупутником (МС) "Мікрон", запущеним разом з супутником "Січ-1М" 24 грудня 2004 р. Незважаючи на дуже короткий термін роботи МС, одержані експериментальні дані підтверджують ефективність використання нової методики навігації та високу якість створеного ММ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д391.6с4

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Космічний експеримент "Варіант", спрямований на дослідження електромагнітних та струмових збурень іоносферної плазми, реалізовано на борту супутника дистанційного зондування Землі "Січ-1М", запущеного 24 грудня 2004 р. Це перший міжнародний науковий проект у галузі фундаментальних космічних досліджень, здійснений на платформі українського супутника та під егідою Національного космічного агентства України. Подано перелік запланованих наукових завдань проекту "Варіант", описано склад комплексу наукової апаратури, який працював на орбіті, та проілюстровано попередні результати вимірювань, здійснених на борту супутника.

Індекс рубрикатора НБУВ: В632.5 + Д23с141.271

Рубрики:

Міжзоряна газодинаміка і електродинаміка < Теоретична астрофізика>

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23с141.271

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для розв'язання завдань навігації та орієнтації штучних супутників Землі все частіше застосовуються магнітні системи. У таких системах задовільну якість навігації можна досягти за умови використання лише одного бортового вимірювального приладу - магнітометра, а зміна орієнтації здійснюється за допомогою електромагнітів. Описано бортовий ферозондовий магнітометр, який від 17 квітня 2007 р. успішно функціонує у складі системи керування орієнтацією мікросупутника дистанційного зондування Землі "EgyptSat". Одержані протягом польоту та під час експериментів дані підтверджують високу ефективність системи навігації та відповідну якість створеного магнітометра.

Зазначено, що дослідження процесів, які відбуваються під час розрядів блискавки, є актуальним завданням космічної фізики. Саме на це спрямовано експеримент на борту мікросупутника "Чібіс-М" (запуск у 2010 р.), який містить два набори космічної апаратури: "Гроза" та "Хвильовий комплект". Від цього проекту очікуються особливо цікаві результати, оскільки вперше заплановано не тільки прямі спостереження блискавок, але й одночасні дослідження викликаних ними хвильових процесів (дослідження проводитимуться як з борту супутника, так і зі станцій наземної підтримки), що дасть безпрецедентну нагоду спостерігати розвиток блискавкового механізму від виникнення до дисипації в формі електромагнітних хвиль. У межах електромагнітного експерименту на борту мікросупутника "Чібіс-М" будуть проведені вимірювання електричного та магнітного полів і густини електричного струму. Особливу увагу сконцентровано на ННЧ-ДНЧ-діапазоні. Ці хвилі відіграють головну роль у взаємодії в системі магнітосфера - іоносфера - атмосфера - літосфера, і їх дослідження є необхідними для розкриття механізму цієї взаємодії. Описано наукові завдання проекту та склад бортової апаратури "Хвильовий комплект".

Розроблено процедуру числового та фізичного (стендового) моделювання зондових вимірювань параметрів навколосупутникового середовища на КА "Січ-2". Відповідність розрахованих та виміряних значень рівноважного потенціалу ізольованої сфери зонда EZ свідчить про коректність процедури моделювання та допустиму точність визначення температури і концентрації електронів у навколосупутниковій плазмі на полярній орбіті КА "Січ-2".

Розглянуто методику та результати геомагнітних досліджень, виконаних під час Другої української морської антарктичної експедиції на полярній станції Академік Вернадський і навколо неї. Проведено випробування вітчизняної магнітоваріаційної станції ЛЕМІ-004 і порівняння результатів спостережень з базовим трикомпонентним магнітометром та високочутливим протонним магнітометром МВ-01. Наведено приклади реєстрації магнітометром ЛЕМІ-004 короткоперіодних пульсацій типу РС. Розпочато роботи (закладання пунктів і вимірювання) з вивчення особливостей сучасної геодинаміки літосфери поблизу станції за методикою тектономагнітних досліджень. Подано рекомендації щодо розвитку даних робіт у майбутньому.

Моніторинг землетрусів у всьому світі показує, що часто перед сейсмічними подіями відбуваються "сейсмогенні" коливання магнітного поля в широкій смузі частот. Найбільш достовірну інформацію зосереджено в діапазоні ультранизьких частот (УНЧ) (0,001 - 3 Гц). В цьому разі магнітні УНЧ провісники землетрусів, як правило, дуже слабкі, і їх частотний діапазон перекривається набагато потужнішими сигналами іоносферного походження. Запропоновано новий спосіб їх виділення з потужніших фонових магнітних варіацій іншої природи.