Розкрито зміст та операційний склад двох видів умінь використання аналогії під час розв'язування стереометричних задач: формулювати задачі, аналогічні даній задачі та здійснювати перенесення аналогічної задачі планіметрії та її розв'язування на розв'язування задачі стереометрії. Надано правила-орієнтири щодо формування умінь і схеми, які ілюструють технологію використання аналогії під час розв'язування задач стереометрії. Згідно з цими схемами показано приклади розв'язування задач про тетраедр.

Раскрыты психологические основы формирования умений использовать аналогию в школьном курсе математики. Исследовано место, которое занимает аналогия в процессе мышления ученика.

Вивчено рівні в крові потужних активаторів ангіогенезу з прозапальною дією - васкулоендотеліального фактора росту та ангіопоетину-2 у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Виявлено достовірне підвищення рівнів у крові вказаних факторів у хворих на ГХ у порівнянні з практично здоровими особами. Встановлено, що рівні у крові ангіопоетину-2 достовірно зростають у хворих на ГХ у разі підвищення тяжкості гіпертензії та за наявності таких метаболічних порушень, як абдомінальне ожиріння, гіперглікемія натще, порушення толерантності до глюкози, гіперурикемія та комбінована дисліпопротеїнемія. Рівні в крові васкулоендотеліального фактора росту були достовірно більш високими у хворих на ГХ зі стабільною стенокардією напруження у порівнянні з хворими без стенокардії. Одержані дані вказують на важливу роль активації ангіогенезу в розвитку ГХ та її серцево-судинних ускладнень.

Патологічне ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та ожирінням асоціюється зі значним підвищенням серцево-судинного ризику і потребує ранньої й адекватної медикаментозної корекції. В дослідження включено 38 хворих на АГ 2-го ступеня із субкомпенсованим ЦД 2-го типу та абдомінальним ожирінням (АО). Обстеження проводили до і після однорічної терапії блокатором рецепторів ангіотензину II олмесартаном і антагоністом кальцію лерканідипіном у поєднанні з аторвастатином і метформіном. У хворих виявлена висока частота патологічних типів ремоделювання ЛШ (концентрична та ексцентрична гіпертрофія ЛШ (ГЛШ) (50 і 37 % відповідно) з розвитком його діастолічної дисфункції у 89 % випадків. Комбінована терапія сприяла достовірному зниженню вираженості ГЛШ та частоти діастолічної дисфункції. Висновки: тривале застосування олмесартану та лерканідипіну в поєднанні з аторвастатином і метформіном у хворих на АГ з ЦД 2-го типу та АО є ефективним методом гальмування прогресування патологічного ремоделювання ЛШ.