Запропоновано методики виконання розрахунково-графічних робіт та написання курсових проектів. Наведено методи моделювання та складання картографічних матеріалів, розрахунку площі та формування картограми крутості схилів і агровиробничих груп грунтів. Розглянуто особливості процесу проектування розміщення земельних часток (паїв) землевласника та упорядкування території культурних пасовищ. Визначено втрати та збитки сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, одержані внаслідок помилкового відведення земельних ділянок, не придатних для ведення сільського та лісового господарства.

Приведены методики проведения расчетно-графических работ и написания курсовых проектов. Описаны методы моделирования и составления картографических материалов, расчета площади и формирования картограмм крутизны склонов и агропромышленных групп почвы. Рассмотрены особенности проектирования размещения земельных наделов (паев) землепользователей и благоустройства территории культурных пастбищ. Определены потери и убытки сельского и лесного хозяйства в результате ошибочного отвода земельных участков, непригодных для использования в данных отраслях.

Проаналізовано роль землеустрою в процесі реформування земельних відносин. Визначено головні завдання та функціональні особливості землеустрою за сучасних умов. Визначено основні напрямки їх вирішення за реалізації проектів землеустрою.

Розглянуто необхідність розробки стратегії захисту грунтів від водної ерозії за умов Західного Лісостепу. Визначено місце протиерозійної стійкості грунтів у цій системі.

Виконано поглиблені теоретичні дослідження динаміки стану землекористувачів за період проведення земельної реформи на прикладі Рівненщини. Розроблено методологічні основи формування положень щодо землекористування на різних категоріях земель та оптимізації землекористування в аграрно-промисловому комплексі. Створено методологію організації міських агломерацій та встановлено причинні зв'язки впливу земельних відносин на формування землекористування та землеволодіння у приміській зоні. Представлено моделі та еталон (експертної оцінки) ознак, які впливають на формування правил землекористування та землеволодіння. Запропоновано математичну модель для оцінки оптимізації землекористування за умов нечіткої вхідної інформації.

Наведено фактори та показники, за якими проводиться природно-сільськогосподарське районування. Їх оцінено за допомогою методу аналізу ієрархій.

Проаналізовано міжнародний досвід консолідації земель, висвітлено основні заходи, визначено підгрунтя та наслідки здійснення консолідації в Україні.

Запропоновано логічну схему технологічного процесу виконання проектів землеустрою, які б забепечували еколого-економічне обгрунтування сівозмін і впорядкування угідь у межах землекористувань. Визначено зміст основних етапів такого проекту.

Захворювання передньої поверхні ока та деструктивні процеси часто сполучені з синдромом "сухого ока" (ССО). Досвід лікування ССО у випадку тяжких деструктивних захворювань переднього сегменту ока на фоні тяжкої соматичної або очної патології свідчить про актуальність залучення нових груп медикаментів. Привернуло увагу використання імуномодулятора (імуносупресора) із цитостатичним ефектом - циклоспорину. Мета роботи - дослідити особливості консервативної терапії у разі деструктивних уражень рогівки, сполучених з синдромом "сухого ока". Клінічне обстеження 9 пацієнтів (16 очей) віком 26 - 78 років з ССО, пов'язаного з деструктивними ураженнями рогівки. Ретельно досліджено стан рогівки шляхом порівняльного аналізу клінічних параметрів з використанням лікування цитостатиком - 0,5 % циклоспорином. Застосування 0,5 % циклоспорину значно покращує клінічні прояви захворювання, що підтверджується за допомогою методу біомікроскопії (епітелізація рогівки, стихання ознак запалення), пробами Ширмера і Норна. Висновки: лікування з додаванням цитостатиків - 0,5 % циклоспорину, показує ефективність терапії деструктивних уражень передньої поверхні ока у 50 % випадків, в інших випадках - виконання аутосклеропластики.

Доказано необходимость пересмотра границ природно-сельскохозяйственных районов. Описан алгоритм автоматизации процесса районирования с учетом основных показателей, которые влияют на этот процесс. Предложен картографический фрагмент разделения исследуемой территории на природно-сельскохозяйственные районы с использованием метода нечетких множественных чисел и программного продукта MapInfo.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р673.4-5

Рубрики:

Хвороби рогової оболонки

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Важлива причина зниження зору, сліпоти, анатомічної загибелі очей, що завершуються енуклеацією в 23,7 % випадків, і, таким чином, інвалідизації, пов'язана з кератитами. Досвід лікування тяжких деструктивних захворювань переднього сегмента ока свідчить про складність та актуальність проблеми. Мета роботи - вивчити ефективність застосування операції лікувальної автотрансплантації склери у разі деструктивних уражень (виразці) рогової оболонки ока. У дослідження було включено 180 пацієнтів (180 очей) з тяжкими деструктивними ураженнями рогівки (ДУР) (виразкою) різної етіології з перфорацією рогівки - 61 око (33,9 %) або із загрозою перфорації (десцеметоцеле - 46 очей (25,6 %)). ДУР глибиною 1/3 - 1/2 товщини рогівки - 15 (8,3 %) та 46 (25,6 %) відповідно. Вік пацієнтів становив від 35 до 83 років, у середньому 57,34 року. За походженням ДУР було розподілено: на бактеріальні (31,1 %), вірусні (метагерпетичний) (8,3 %), автоімунні (5,0 %), нейропаралітичні (3,3 %), посттравматичні (непроникаючі поранення ока та сторонні предмети) кератити (10,0 %), ускладнення контактної корекції (міякі контактні лінзи) (11,7 %), післяопераційні кератопатії (після хірургічного лікування катаракти - ендотеліально-епітеліальна дистрофія) (15,0 %), після алокератопластики (15,6 %). Проводили: візометрію, біомікроскопію з флюоресцеїновим тестом і фотореєстрацією. Через 5 - 7 діб медикаментозного лікування для хірургічного лікування було застосовано лікувально-тектонічну кератопластику автосклеральним клаптем - лікувальну автосклеропластику рогівки (ЛАСПР) за запропонованою нами методикою. Загоєння рогівки у разі застосування ЛАСПР спостерігалося в 99,4 %. Наслідки залежали від глибини та площини зони виразки, термінів виконання ЛАСПР. Висновки: використання запропонованої операції ЛАСПР надає змогу закривати дефекти рогівки, зокрема з перфорацією, будь-якої локалізації. Операція ЛАСПР може застосовуватись у порядку ургентної допомоги, а також за відсутності матеріалу й умов для алотрансплантації рогівки. Результати проведеного лікування підтверджують доцільність використання ЛАСПР у випадку деструктивних виразкових уражень рогівки. Загоєння рогівки у разі застосування ЛАСПР спостерігалося в 99,4 %, гострота зору збільшилась в 63,8 % очей.

Важлива причина зниження зору, сліпоти, анатомічної загибелі очей, що завершуються енуклеацією в 23,7 % випадків, і, таким чином, інвалідизації, пов'язана з кератитами. Досвід лікування тяжких деструктивних захворювань переднього сегмента ока свідчить про складність та актуальність проблеми. Мета роботи - вивчити ефективність застосування операції лікувальної автотрансплантації склери у разі деструктивних уражень (виразці) рогової оболонки ока. У дослідження було включено 180 пацієнтів (180 очей) з тяжкими деструктивними ураженнями рогівки (ДУР) (виразкою) різної етіології з перфорацією рогівки - 61 око (33,9 %) або із загрозою перфорації (десцеметоцеле - 46 очей (25,6 %)). ДУР глибиною 1/3 - 1/2 товщини рогівки - 15 (8,3 %) та 46 (25,6 %) відповідно. Вік пацієнтів становив від 35 до 83 років, у середньому 57,34 року. За походженням ДУР було розподілено: на бактеріальні (31,1 %), вірусні (метагерпетичний) (8,3 %), автоімунні (5,0 %), нейропаралітичні (3,3 %), посттравматичні (непроникаючі поранення ока та сторонні предмети) кератити (10,0 %), ускладнення контактної корекції (міякі контактні лінзи) (11,7 %), післяопераційні кератопатії (після хірургічного лікування катаракти - ендотеліально-епітеліальна дистрофія) (15,0 %), після алокератопластики (15,6 %). Проводили: візометрію, біомікроскопію з флюоресцеїновим тестом і фотореєстрацією. Через 5 - 7 діб медикаментозного лікування для хірургічного лікування було застосовано лікувально-тектонічну кератопластику автосклеральним клаптем - лікувальну автосклеропластику рогівки (ЛАСПР) за запропонованою нами методикою. Загоєння рогівки у разі застосування ЛАСПР спостерігалося в 99,4 %. Наслідки залежали від глибини та площини зони виразки, термінів виконання ЛАСПР. Висновки: використання запропонованої операції ЛАСПР надає змогу закривати дефекти рогівки, зокрема з перфорацією, будь-якої локалізації. Операція ЛАСПР може застосовуватись у порядку ургентної допомоги, а також за відсутності матеріалу й умов для алотрансплантації рогівки. Результати проведеного лікування підтверджують доцільність використання ЛАСПР у випадку деструктивних виразкових уражень рогівки. Загоєння рогівки у разі застосування ЛАСПР спостерігалося в 99,4 %, гострота зору збільшилась в 63,8 % очей.