Проаналізовано художню реалізацію архетипів у поетиці романів Ю. Яновського. Досліджено аспект переосмислення, трансформації міфологічних образів-символів, мотивів і сюжетів. Творчість Ю. Яновського розглянуто як складову стильових пошуків і експериментів митців епохи Розстріляного відродження, що характеризується міфоцентризмом. Зазначено, що головною постаттю у національному міфі ваплітян була духовно багато особистість, здатна усвідомлювати себе як частину нації та діяти в інтересах відродження державності. Ю. Яновський створив модель світу, основними в якій є ідеї гармонізації світоустрою, національної пам'яті, відродження, оновлення України. З'ясовано, що головну роль у творчому мисленні митця відіграє сюжетно-образний матеріал християнської міфосистеми, який пов'язується з елементами світової, античної, національної міфології. Специфікою міфологізму Ю. Яновського є синтезування міфологем етноміфопоетичного канону та тоталітарної міфології.

Розглянуто інтертекстуальний аналіз етюду "Кіт у чоботях" М. Хвильового на рівні алюзії з однойменною літературною казкою Шарля Перро. Досліджено ідейно-естетичні особливості та засоби образотворення головних персонажів, обраних за об'єкт дослідження текстів. Визначено функції заголовків творів з урахуванням їх жанрової специфіки.

Секрет підвищеної уваги кінотворців до роману "Привид опери" Гастона Леру у його специфічному світі, який провокує до міждискурсивного, інтермедіального перекодування, відкритого полілогу мистецтв. Предмет статті - інтермедіальність, яка розглянута у двох ракурсах: як явище мистецтва і як метод аналізу. В романі виявлено елементи інших видів мистецтв. Назва фокусує увагу на головному герої і на місці дії. Оперний театр стає головним діючим персонажем. Леру виводить на метафізичний рівень реальну архітектурну споруду - Гранд-о-пера в Парижі. Митець зосереджує увагу на антитезі верху і низу опери як двох світів: натхнення/творчості і ненависті/страху, і, як наслідок, добра і зла. Художньо-естетична концепція роману "Привид опери" увиразнюється за рахунок інтермедіальних акцентів. Провідна ідея прочитується крізь архітектурні, театральні, музичні контексти, декодування яких сприяє наближенню до таємничого феноменального таланту Леру - майстра слова.