Проведено дослідження теплового методу вимірювання витрат рідин. Показано можливості запропонованого методу вимірювання під час створення і цілеспрямованих впливів на механізм теплообміну нагрітого тіла із рідиною, що рухається, де нагрітим тілом служить металевий або напівпровідниковий термометр.

Проаналізовано недоліки існуючих турбінних перетворювачів витрати рідин, що обмежують галузі застосування приладів на їх основі. Розглянуто методи зменшення силової дії вимірюваного середовища на опорні вузли вказаних перетворювачів. Розроблено класифікацію методів зменшення силової дії вимірюваного потоку на чутливий елемент турбінних перетворювачів витрати рідин. Проведено порівняльну оцінку вказаних методів. Напрям подальших досліджень пов'язаний із створенням турбінних перетворювачів витрати з повною компенсацією силової дії, що дозволить значно підвищити ефективність застосування таких приладів для вимірювання витрати в широкому діапазоні, зокрема в області малих витрат, з високою повторюваністю.

Розв'язано задачі точного вимірювання витрати і кількості природного газу витратомірами та лічильниками, що базуються на методі змінного перепаду тисків, за змінних у часі потоків. Розглянуто питання оцінки величини запізнення під час вимірювання витрати та кількості природного газу внаслідок запізнення у пневматичних системах передачі різниці тисків від камер урівноважування звужуючих пристроїв до чутливих елементів диференційних манометрів. Величина запізнення впливає на динамічні характеристики системи вимірювання витрати та кількості газу і відповідно на точність вимірювання. Особливу увагу приділено дослідженню впливу геометричних параметрів системи передачі та вимірювання різниці тисків на величини запізнення в їх передачі до чутливих елементів диференційних манометрів. Розглянуто питання визначення величини запізнення для пневматичних систем вимірювання із підігрівом диференційних манометрів та без нього.

Розглянуто питання раціонального вибору вимірювальних перетворювачів витрати рідин та газів з врахуванням конкретних умов їх застосування, шляхом визначення ефективності роботи таких приладів. При виборі та оцінці вимірювальних приладів враховуються параметри вимірюваного середовища, методи вимірювання, зовнішні та внутрішні чинники впливу на вимірюваний процес, вимоги до метрологічних параметрів вимірювання. Ефективність вимірювальних перетворювачів витрати рідин та газів запропоновано оцінювати узагальненим критерієм ефективності, який базується на критеріях ефективності взаємодії потоку вимірюваного середовища із чутливим елементом перетворювача, що забезпечує високі чутливість системи та точність вимірювання за мінімального впливу на гідродинамічні характеристики вказаного середовища.

Надано сучасні уявлення про травматичні ушкодження паренхіматозних органів у разі механічної травми. Розроблено критерії встановлення давності настання травми органів черевної порожнини та заочеревинного простору у травмованих осіб, що загинули від сполученої травми за комплексом гістологічних і гістохімічних показників травмованих та інтактних органів. Обгрунтовано актуальність цієї проблеми.

Описано результати оцінки асиметрії профілю швидкостей потоку рідини в циліндричному трубопроводі під час вимірювання її витрати та кількості. Запропоновано новий підхід до визначення ступеню асиметрії вимірюваного середовища на підгрунті енергетичної оцінки плинного середовища. Розроблено методику оцінки асиметрії потоку, спричиненої місцевим опором певного типу, внаслідок визначення моменту розсіяння імпульсу потоку по діаметральних хордах поперечного перерізу та інтегральної оцінки, як середнього квадратичного відхилення від середнього значення моменту розсіяння імпульсу вісесиметричного потоку для кожного поперечного перерізу. Методику розроблено із метою оцінки впливу асиметрії потоку на метрологічні характеристики вимірювальних перетворювачів витрати для забезпечення їх ефективної роботи.

Розглянуто вирішення задачі створення дієвої системи енергозбереження шляхом організації ефективного вимірювання і обліку паливно-енергетичних ресурсів та води. Правильність вибраних принципів побудови вимірювальних перетворювачів витрати і основних технічних рішень, прийнятих в цьому разі, запропоновано оцінювати не шляхом проведення великої кількості затратних експериментально-випробувальних робіт на макетах та лабораторних зразках, а здійсненням математичного та віртуального моделювань з використанням сучасних інформаційних технологій. Розглянуто питання оцінки правильності вибору значень конструктивних параметрів вимірювальних перетворювачів витрати ультразвукового типу під час їх проектування та подальших досліджень. Для проведення комплексних досліджень вимірювальних перетворювачів витрати та кількості розроблено спеціальне програмне забезпечення, що дозволяє проведення математичного моделювання приладів на їх базі. Увагу приділено дослідженню впливу гідродинамічних показників потоку на метрологічні характеристики приладу; оцінці статичної та динамічної характеристик; відношення швидкості, яку вимірює прилад, та середньої за потоком вимірювального середовища; оцінці похибок вимірювання.

Розв'язано задачу точного вимірювання витрати і кількості повітря під час проведення діагностики органів дихання людини. Розглянуто питання визначення рушійного моменту, який діє на лопаті чутливого елементу вимірювального перетворювача витрати повітря швидкісного типу. Одним із головних чинників, що впливає на величину рушійного моменту, є характер розподілу швидкості потоку безпосередньо перед чутливим елементом. Виходячи з цього, особливу увагу приділено врахуванню характеру розподілу швидкості потоку вимірюваного середовища перед чутливим елементом та його взаємодії із конструктивними елементами приладу. Напрям подальших досліджень пов'язаний з визначенням моментів опору обертанню чутливого елементу перетворювача витрати.

Розглянуто питання оптимального вибору значень конструктивних параметрів вимірювальних перетворювачів витрати рідини гідродинамічного типу з врахуванням конкретних умов їх застосування, шляхом визначення ефективності роботи таких приладів. Враховуючи те, що серед одних з основних вимог до вимірювальних перетворювачів витрати є мінімальна втрата гідродинамічного натиску потоку вимірюваного середовища, під час проходження його крізь сам прилад, за критерій оптимізації прийнято узагальнений критерій ефективності, який базується на критеріях ефективності взаємодії потоку вимірюваного середовища із чутливим елементом перетворювача, що забезпечує високі чутливість системи та точність вимірювання за мінімального впливу на гідродинамічні характеристики вказаного середовища. Визначено проектні параметри, якими є: товщина та ширина чутливого елементу у місці защемлення, довжина (відстані від центру тіла обтікання до лінії защемлення), форма та діаметр тіла обтікання та модуль пружності матеріалу чутливого елементу. Обгрунтовано граничні умови проектних параметрів вимірювальних перетворювачів витрати гідродинамічного типу, які визначають особливості умов вимірювання та конструктивного виконання перетворювача.

Акцентовано увагу на підвищенні точності вимірювання витрати та кількості рідини в технологічних мережах. Визначено фактори, які мають превалюючий вплив на метрологічні характеристики перетворювачів витрати та кількості рідини, обгрунтовано напрями досліджень процесів вимірювання та шляхи вдосконалення витратовимірювачів. Запропоновано методологію визначення гідродинамічних характеристик течії, уточнено існуючі критерії за наявної її неоднорідності, розроблено нові принципи визначення асиметричності потоку. Простежено кількісно й якісно розвиток асиметрії потоків рідини внаслідок локальних гідравлічних опорів на вузлі вимірювання. Розроблено нові та вдосконалено існуючі математичні моделі тахометричних, гідродинамічних та ультразвукових перетворювачів витрати рідини, що описують взаємодію вимірюваного середовища з елементами конструкції таких приладів. Проведено теоретичні та стендові дослідження впливу гідродинамічних характеристик потоків рідини на паспортні показники перетворювачів. Проведено оцінювання відповідності розроблених математичних моделей діючим зразкам за статистичними критеріями Фішера та Стьюдента, підтверджено адекватність розроблених математичних моделей реаліям практичного застосування.

Запропонована методика оцінювання гідродинамічних характеристик потоку вимірюваного середовища за наявної його неоднорідності та розроблені нові принципи визначення ступеня асиметричності набігаючого потоку по розсіянню енергії, яка дозволяє визначати кількісно і якісно розвиток асиметрії течій рідини при проходженні крізь локальні гідравлічні опори різної просторової конфігурації, що входять до складу вузлів вимірювання витрати та кількості рідиннофазних середовищ технологічних мереж. Це надає можливість окреслювати обмеження на місце монтажу лічильників та визначати їх доцільне розташування в технологічних мережах з урахуванням стратегічного впливу кінематичних і силових чинників їх локального позиціонування.

В ході проведеного дослідження біохімічних показників крові встановлено, що найбільш статистично значимими відмінностями характеризуються показники АлАТ, АсАТ, загального та прямого білірубіну, які значно вище як у чоловіків з хронічною алкогольною інтоксикацією, так і у чоловіків, які одержали механічну травму на фоні алкогольної інтоксикації, ніж у травмованих чоловіків, які не вживали алкогольні напої.

Мета роботи - пошук раціональної просторової форми чутливого елемента вимірювального перетворювача витрати турбінного класу, за якої забезпечуються найкращі динамічні характеристики. Для досягнення мети одержано аналітичні описи моментів інерції чутливих елементів чотирьох різних просторових форм, які досліджені на розробленому програмному комплексі, визначено сталі часу для кожного чутливого елемента в діапазоні вимірюваних витрат, оцінено просторові форми чутливих елементів за законом зміни сталої часу.

Розглянуто питання вибору просторової геометричної форми тіл обтікання чутливих елементів (ЧЕ) вимірювальних перетворювачів (ВП) витрати рідини гідродинамічного класу на базі запропонованого узагальненого критерію оцінювання, який базується на ефективній взаємодії потоку вимірюваного середовища з ЧЕ перетворювача, що забезпечує високі чутливість системи та точність вимірювання за мінімального впливу на кінематичні характеристики потоку. Визначено проектні параметри форми тіл обтікання ЧЕ гідродинамічних перетворювачів, їх геометричні форми та просторову орієнтацію відносно набігаючого потоку. Досліджено головні класи тіл обтікання, що застосовуються у витратовимірах та окреслено раціональні їх геометричні форми та просторову орієнтацію відносно вектора швидкостей течії, які створюють реальні передумови синтезу гідродинамічних ВП витрати з досконалими метрологічними характеристиками.

Розглянуто узагальнену структуру системи водообліку багатоквартирного будинку. Проаналізовано призначення та умови застосування витратомірів і лічильників рідинних енергоносіїв, умови їх експлуатаційного використання, метрологічні характеристики, що визначають якість обліку. Виявлено проблеми наявних вузлів квартирного обліку та причини недообліку споживаної води у багатоквартирних будинках (встановлення приладів із порушенням рекомендацій виробників стосовно просторової орієнтації на трубопроводі; використання приладів за витрат, нижчих за поріг чутливості; невиконання вимог щодо довжини прямих ділянок у вимірювальній системі до та після місця встановлення вимірювального приладу). Оцінено метрологічні характеристики широко застосовуваних приладів, що реалізують різні методи вимірювання. Запропоновано шляхи удосконалення якості обліку витрати та кількості води у багатоквартирних будинках.

Наведено результати досліджень впливу неоднорідностей рідиннофазного потоку, які виникають при його проходженні крізь місцеві гідравлічні опори, на метрологічні характеристики ультразвукових вимірювальних перетворювачів витрати. Оцінювання впливу асиметрії течій рідини на точність приладів проведено з використанням методів обчислювальної гідродинаміки на базі програмного комплексу ANSYS CFX. Для дослідження обрані місцеві опори у формі колін різної просторової орієнтації, які є елементами багатьох вузлів обліку рідинних паливно- енергетичних ресурсів і в реальних умовах створюють значні асиметрії потоку. Одержані результати окреслюють досить чітку гідродинамічну картину потоку до і після гідравлічного опору, що уможливлює визначати місця локального розміщення приладів по протяжності технологічної мережі за умов отримання максимальної точності і мінімальної дії на вимірюване середовище. Це дозволяє ефективно застосовувати перетворювачі без огляду на вимоги обовіязкового забезпечення прямих ділянок до і після них.

Мета роботи - створення високоточного метрологічного забезпечення засобів вимірювання об'єму й об'ємної витрати газу, а саме дзвонових еталонних установок. Проведено аналіз основних факторів, що впливають на точність вимірювання та відтворення витрати газу, і оцінено вплив флуктуацій тиску у просторі під мірником метрологічної установки дзвонового класу. Запропоновані практичні рішення підвищення точності дзвонової метрологічної установки шляхом забезпечення квазістабільності тиску під мірником шляхом застосування сервопривода для керування рухом дзвону. Це мінімізує тривалість перехідного процесу та надає змогу досягти оптимального використання внутрішнього об'єму мірника у разі відтворення об'єму та об'ємної витрати газу.

Роглянуто питання щодо вирішення задачі створення ефективних систем вимірювання об'єму та об'ємної витрати рідини та газу задля побудови дієвої системи енергозбереження шляхом організації ефективних реєстрації та обліку паливно-енергетичних ресурсів і води. Правильність вибраних принципів побудови вимірювальних перетворювачів витрати і основних технічних рішень, прийнятих при цьому, запропоновано оцінювати не шляхом проведення великої кількості затратних експериментально-випробувальних робіт на макетах та лабораторних зразках, а здійсненням математичного та віртуального моделювань з використанням сучасних інформаційних технологій. Висвітлено питання побудови програмного комплексу розрахунків та дослідження широко застосованих швидкісних перетворювачів витрати рідин і газу з турбінним чутливим елементом. Програмний комплекс забезпечує ефективне оцінювання правильності вибору значень параметрів конструкції приладів при їх проектуванні та подальших дослідженнях. Для проведення комплексних досліджень вимірювальних перетворювачів витрати розроблено спеціальне програмне забезпечення, що надає змогу проводити математичне моделювання приладів. Увагу приділено дослідженню впливу гідродинамічних показників потоку на метрологічні характеристики приладу, оцінці статичної та динамічної характеристик і похибок вимірювання.

Мета роботи - створення та дослідження приладового комплексу вимірювання об'єму та об'ємної витрати природного газу із високим рівнем достовірності їх результатів. При розробці такого вимірювального комплексу закладена ідея самодіагностики стану окремих його складових, що забезпечує високий рівень правдивості результатів вимірювання. Запропоновано забезпечити високу достовірність результатів реєстрації об'єму та об'ємної витрати природного газу із застосуванням структурних методів підвищення надійності і певності систем вимірювання. Це можливо при створенні вимірювального комплексу із дублюючими приладами, які базуються на різних методах реєстрації витрати газофазних середовищ. Отримання інформації від двох основних засобів вимірювання (перетворювачів витрати ультразвукового та турбінного типів) і, за необхідності, витратоміра змінного перепаду тиску зі просторовою конфігурацією проливного тракту у вигляді труби Вентурі, формує надлишкову інформацію. Це дозволяє підвищити достовірність результатів вимірювання, значно розширити діапазон реєстрації витрати, при збереженні точності і надійності, створює передумови обопільної взаємодіагностики засобів вимірювання, які застосовуються при побудові запропонованого комплексу.

Представлені результати удосконалення метрологічного обладнання для дослідження динамічних характеристик вимірювальних перетворювачів витрати рідиннофазних середовищ. Визначення швидкодії засобів вимірювання витрати і кількості середовища особливого значення набуває у зв'язку із актуалізацією проблеми реєстрації витрати та кількості речовин за їх швидкозмінного, як за градієнтом, так і в часі, плину. Для оцінювання динамічних властивостей засобів вимірювання витрати та кількості рідиннофазних середовищ наведено запропонований алгоритм роботи автоматизованої метрологічної установки на базі мікроконтролера із застосуванням сучасних інформаційних технологій. Проведена модернізація витратовимірної установки дозволяє: призначати режим здійснення досліджень; обирати алгоритм роботи установки; визначати параметри вхідного динамічного збурення; фіксувати результати вимірювання у режимі реального часу, здійснювати обробку результатів, що надає можливість оцінювати динамічні якості засобів вимірювання, які базуються на різних методах вимірювання, у широкому діапазоні умов їх експлуатаційного застосування.