Мета дослідження - вивчити ефективність застосування спеціальних продуктів "Фемілак" для харчування вагітних та матерів-годувальниць. Одержані дані свідчать про доцільність і перспективність використання продуктів "Фемілак" у харчуванні матерів-годувальниць, оскільки вони сприяють збереженню лактації та забезпеченню дітей материнським молоком, таким необхідним кожному малюку для нормального росту та розвитку.

Вперше на підставі проведеного порівняльного дослідження визначено особливості клініко-психопатологічної характеристики та перебігу параноїдної шизофренії у жінок в залежності від наявності або відсутності проявів абдомінального ожиріння. Виявлено відмінності у перебігу, частоті повторних госпіталізацій, характеру підтримуючої терапії серед хворих на параноїдну шизофренію із нормальною, надлишковою масою тіла та із абдомінальним ожирінням. Виявлено відмінності у клінічних проявах шизофренії, а саме домінування позитивних, первинних і вторинних негативних, когнітивних порушень у хворих на шизофренію в залежності від наявності чи відсутності абдомінального ожиріння. Досліджено рівні якості життя (фізична та психологічна складова), соціального функціонування (самообслуговування, поведінка, соціально корисна діяльність), ступеня усвідомлення хвороби та зацікавленості у лікуванні жінок хворих на параноїдну шизофренію із абдомінальним ожирінням у порівнянні із хворими на параноїдну шизофренію із нормальною та надлишковою масою тіла. Визначено чинники, що впливають на рівень комплайєнсу хворих на параноїдну шизофренію у залежності від наявності або відсутності проявів абдомінального ожиріння.

Досліджено стан автономної нервової системи студентів молодших курсів і його зв'язку з фізичною активністю, загальною і добовою тривалістю роботи з комп'ютерами. Вихідний вегетативний тонус переважно був ваготонічний й ейтонічний (93,2 %), вегетативна реактивність переважно асимпатикотонічна й симпатикотонічна (77,0 %). Збудливість симпатичного відділу автономної нервової системи за результатами ортостатичної проби у 61,1 % нормальна, а реактивність парасимпатичного відділу за результатами проби Даньїні - Ашнера переважно нормальна або знижена (72,8 %). Заняття за комп'ютером тривалістю 3 год за добу та більше підсилюють симпатичні впливи на серцеву діяльність, тоді як збільшення загальної тривалості занять сприяє відносному зниженню симпатичного тонусу. Вегетативна реактивність посилюється як зі збільшенням часу роботи з комп'ютером, так і з ростом тривалості занять спортом.

Вперше показано, що значна добова тривалість роботи з комп’ютером сприяє росту вихідного вегетативного тонусу у студентів. Показано, що вегетативна реактивність корелює позитивно зі стажем роботи з комп’ютером і частотою занять спортом, і негативно - з тривалістю нічного сну. Виявлено множинні кореляційні зв’язки кровопостачання головного мозку з масою тіла й показниками способу життя (фізична активність, час роботи з комп’ютером, харчовий раціон, стаж уживання алкоголю). Визначено, що підвищення вживання алкоголю сприяє підвищенню тонусу дрібних і середніх артерій і венул у басейні хребтової артерії навіть у молодих людей з низьким рівнем споживанням алкоголю. Вперше показано зростання імовірності розвитку синдрому вегетативної дисфункції у студентів зі збільшенням добової тривалості роботи з комп’ютером та зменшення його імовірності з ростом стажу роботи з комп’ютером.

Вивчено зв'язки функціонального стану автономної нервової системи та церебральної гемодинаміки з мікросоціальними, аліментарними та поведінковими чинниками у студентів-медиків молодших курсів. Виявлено, що значна добова тривалість роботи з комп'ютером сприяла зростанню вихідного вегетативного тонусу, а збільшення стажу занять з комп'ютером сприяло зниженню вихідного вегетативного тонусу та зростанню вегетативної реактивності. Показано зростання імовірності розвитку синдрому вегетативної дисфункції у студентів зі значною добовою тривалістю роботи з комп'ютером і зменшення його ймовірності з ростом стажу роботи з комп'ютером. Показаний негативний вплив низьких рівнів вживання алкоголю на показники церебральної гемодинаміки. Виявлено множинні кореляції рівня кровопостачання головного мозку з масою тіла та показниками способу життя (фізична активність, харчовий раціон, стаж уживання алкоголю) та визначено, що різноманітне харчування покліпшувало гемодинамічні показники. Виявлено негативні ефекти вживання алкоголю та куріння на стан автономної нервової системи, гемодинаміки та психоемоційний стан у молодих осіб з низьким рівнем споживання алкоголю.

Викладено сучасні дані з ендокринології та терапевтичної стоматології, необхідні для підготовки лікаря-стоматолога. На сучасному рівні висвітлено питання етіології, патогенезу, діагностики, лікування і профілактики як ендокринних, так і захворювань порожнини рота. Окрім цього, видання містить тести, список сучасної літератури, протоколи надання медичної допомоги хворим. Доведено необхідності міцного зв’язку у викладанні основних предметів медичної спеціальності - стоматології та ендокринології. Передбачено викладання порушень нейроендокринної регуляції організму, які мають безпосередній стосунок до стоматології. Нерідко прояви у порожнині рота є першою ознакою загальної патології, зокрема ендокринної. Зазвичай основну увагу на стоматологічному прийомі звертається на прояви зв’язку захворювань тканин пародонта та цукрового діабету другого типу. Інша патологія ендокринної системи зустрічається не так часто, але має велике практичне значення в діагностиці симптоматичних уражень органів порожнини рота при соматичній патології. Функції нейроендокринної регуляції організму хворих потрібно враховувати в діагностиці стоматологічних захворювань. Симптоматичні ураження органів порожнини рота (в основному тканин пародонта і слизової оболонки порожнини рота - СОПР) зустрічаються при соматичній патології (шлунково-кишкового тракту, нервової, серцево-судинної та ендокринної систем, інфекційних захворюваннях, хворобах крові тощо).