Досліджено вплив домішок відпрацьованих природних сорбентів, насичених синтетичним барвником аніонним червоним, на реологічні та фізико-механічні властивості гіпсового в'яжучого марки Г-7.

Розроблено теоретичні засади модифікування низьковипалених і композиційних багатофазних гіпсових в'яжучих з фосфогіпсу поліфункціональними додатками гіперпластифікувальної дії на основі полікарбоксилатів, що забезпечують суттєву водоредукцію системи та підвищують міцність гіпсового каменю. Розвинуто наукові засади процесів регулювання габітусу кристалів двоводного гіпсу за рахунок явища адсорбційного модифікування поверхнево-активними речовинами на основі полікарбоксилатів, що дозволяє здійснювати спрямований синтез міцності гіпсового каменю. Удосконалено механізм активації високовипалених гіпсових в'яжучих електролітами на основі натрію тіосульфату та роданіду. Розроблено принципи композиційної побудови багатофазних гіпсових в'яжучих і область їх оптимальних складів, що забезпечують регульовані терміни тужавіння та підвищену марочну міцність.

Наведено результати дослідження нових напрямків розвитку та можливості використання сухих будівельних сумішей на основі фосфогіпсу Роздільського ГХП "Сірка".

Здійснено огляд основних типів сучасних матеріалів для броньованої техніки. Наведено новітні способи захисту особового складу від ураження під час збройних конфліктів. Розглянуто основні напрямки підвищення рівня захищеності легкоброньованої техніки з використанням сучасних систем бронезахисту. Зокрема, актуальним на сьогодні є можливість створення м'якої броні, яка характеризується простотою конструкції, не вимагає спеціальних сплавів та їх термообробки та є високоефективною. Створення м'якої броні передбачає наявність бронепакета та бронеелементів спеціальної сферичної форми із заданим діаметром сфери. Це дає змогу розподілити енергію кулі внаслідок поширення ударної хвилі по всьому об'єму бронепакета.

Показано, що одним із інноваційних напрямів одержання швидкотверднучих бетонів із покращеними експлуатаційними властивостями для фортифікаційних споруд, є застосування нанотехнологічних прийомів. Розглянуто проблему підвищення стійкості високоміцних бетонів до дії швидкісного удару шляхом гібридного армування їх структури ультрадисперсними мінеральними добавками та дисперсними волокнами. Наведено результати фізико-механічних та ударних випробувань швидкотверднучих фібробетонів.