Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4г(7Кан=Ук)д

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено погляди видатного українського мислителя, філолога, історика М.Максимовича щодо питань про час і місце написання найбільшої національної пам'ятки княжої доби "Слова о полку Ігоревім", який вперше започаткував її наукове академічне дослідження та вивчення. Викладено питання спорідненості давньоруської поеми з східнослов'янським фольклором. Зазначено, що вчений вказував на необхідність сукупного вивчення писемних творів, фольклору та історії.

Освещены взгляды выдающегося украинского мыслителя, филолога, историка М.Максимовича относительно вопросов о времени и месте написания наибольшей национальной памятки княжеской эпохи "Слова о полку Игоревом", который впервые положил начало ее научному академическому исследованию и изучению. Изложены вопросы сродности древнерусской поэмы с восточнославянским фольклором. Отмечено, что ученый указывал на необходимость совокупного изучения письменных сочинений, фольклора и истории.

Проаналізовано внесок видатного вітчизняного вченого М.Максимовича (1804 - 1873 рр.) в дослідження українського письменства Х - ХVІІІ ст., зокрема визначної памятки "Слова про Ігорів похід". Наведено результати досліджень вченого про історію книгодрукування в Україні, панегіричне віршування в національній літературі XVII - XVIII ст., українську історичну белетристику зазначеного періоду.

Проанализирован вклад известного отечественного учёного М.Максимовича (1804 - 1873 гг.) в исследования украинского письменства X - XVIII ст., в частности известной памятки "Слова об Игоревом походе". Приведены результаты исследования учёного об истории книгопечатания в Украине, пенегирическое стихоповествование в национальной литературе XVII - XVIII ст., украинская историческая беллетристика указанного периода.

Висвітлено творчий доробок Г.Сковороди в контексті національної та світової культури. Розкрито моральні функції та пізнавальні аспекти його філософії. Наведено інформацію про родовід та оточення вченого. Розглянуто художню інтерпретацію його постаті в українській історичній прозі другої половини XX ст. Проаналізовано архетип фігури, знаку, символу в прозі Г.Сковороди та лексико-семантичні особливості мови його віршів.

Освещено творческое наследие Г.Сковороды в контексте национальной и мировой культы. Раскрыты моральные функции и познавательные аспекты его философии. Приведена информация о родоводе и окружении ученого. Рассмотрена художественная интерпретация его личности в украинской исторической прозе второй половины XX в. Проанализированы архетип фигуры, знака, символа в прозе Г.Сковороды и лексико-семантические особенности языка его стихотворений.

Розглянуто методологічні засади, методику та моделі діалогічного вивчення української літератури, її інтегрування у загальноєвропейську культуру. Проведено діалогічний аналіз художнього тексту. Проаналізовано прозу О.Стороженка, художньо-дидактичну поезію М.Підгірянки. Особливу увагу приділено діалогам національно-соціально-визвольних рухів в Україні та їх фольклорним та літературним версіям (від доби Руїни до кінця XVIII ст.), фольклору та літератури на матеріалах періодичних видань першої половини ХІХ ст. Висвітлено діалогічно-фольклорні особливості белетристики В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського. Визначено гендерну складову шкільного діалогічного прочитання художнього твору.

Рассмотрены методологические основы, методика и модели диалогического изучения украинской литературы, ее интегрирование в общеевропейскую культуру. Проведен диалогический анализ художественного текста. Проанализирована проза А.Стороженко, художественно-дидактическая поэзия М.Подгорянки. Особое внимание уделено диалогам национально-социально-освободительных движений в Украине и их фольклорным и литературным версиям (с периода Руин до конца XVIII в.), фольклора и литературы на материалах периодических изданий первой половины ХІХ в. Освещены диалогически-фольклорные особенности беллетристики В.Нарожного, О.Сомова, А.Погорельского. Определена гендерная слагаемая школьного диалогического прочтения художественного произведения.

Представлено перше наукове літературознавче дослідження великого пласта національної культури, створеної давньою українською, польською, латинською, російською мовами, яка розвивалась на всьому українському просторі (від Попраду до Дону) та впливала на розвиток духовності нації, оберігала її від денаціоналізації. Проаналізовано тематику, проблематику, художній світ пам'яток. Доведено, що різноконфесійне українське духівництво, козацька старшина, сільські та містечкові літописці свідомо опікувались проблемами розвитку культури як основного засобу збереження національної самобутності за умов політичної залежності та сприяли формуванню визвольних, державотворчих процесів в Україні. Висвітлено особливості розвитку крайового літописання як комплексного синтетичного жанру, сформованого на засадах гуманістичної, класичної, барокової та просвітницької естетики, етики, національних літературних традицій та ідеології.

Представлено первое научное литературоведческое исследование большого пласта национальной культуры, созданной древними украинским, польским, латинским, русским языками, которая развивались на всем украинском пространстве (от Попрада до Дона) и влияла на развитие духовности нации, оберегали ее от денационализации. Проанализированы тематика, проблематика, художественный мир памяток. Доказано, что разноконфессионнальное украинское духовенство, казацкая старшина, сельские и городские летописцы сознательно заботились о развитии культуры как основном средстве сохранения национальной самобытности в условиях политической зависимости и содействовали формирования освободительных, государствообразующих процессов в Украине. Освещены особенности развития краевого летописания как комплексного синтетического жанра, сформированного на основе гуманистической, классической, барокковой и просветительской эстетики, этики, национальных литературных традиций та идеологий.

Висвітлено науковий і практичний доробок видатного вченого-патріота та сподвижника національної культури М.Максимовича. Викладено погляди на усну народну творчість М.Максимовича та Г.Сковороди, розглянуто проблеми українського слова в різні періоди українського відродження. Показано місце бурлескно-травестійної традиції в сучасній українській культурі. Проаналізовано діяльність М.Максимовича та А.Метлинського у теоретичному та практичному аспектах українського романтизму.

Освещена научная и практическая деятельность известного ученого-патриота и сподвижника национальной культуры М.Максимовича. Изложены взгляды на устное народное творчество М.Максимовича и Г.Сковороды, рассмотрены проблемы украинского слова в разные периоды украинского возрождения. Показано место бурлексно-травестинской традиции в современной украинской культуре. Проанализирована деятельность М.Максимовича и А.Метлинского в теоретическом и практическом аспектах украинского романтизма.

Проаналізовано науковий та педагогічний доробок М. Максимовича - видатного вченого і діяча національної культури. Проведено оцінювання М. Максимовичем творчого доробку галицьких одописців. Висвітлено діяльність вченого в контекстному вивченні української романтичної поезії, питання історії давньої української літератури в листах М. Максимовича до О. Бодянського. Увагу приділено українським думам в дослідженнях М. Максимовича в контексті сучасного осмислення віршованого епосу, його ліриці на аксіологічному рівні. Розкрито роль класичної освіти у формуванні особистості М. Максимовича як науковця.

Висвітлено результати наукових досліджень творчості Г.Сковороди в історико-філософському контексті, зокрема, філософсько-антропологічне бачення людини Г.Сковородою, його трактування концепції щастя, філософії освіти. У порівняльному аспекті розкрито принцип самопізнання у художньо-філософській практиці Г.Сковороди та у творчості Валерія Шевчука. Постать видатного філософа, письменника і педагога розглянуто через призму сучасного постмодерного культурологічного дискурсу. Увагу приділено пісенно-музичній творчості Г.Сковороди переяславського періоду (1750 - 1759 рр.), творчості письменників-шістдесятників в контексті літературної спадщини філософа.

Комплексно проаналізовано мілітарну тематику в різножанровій національній літературі та фольклорі V - XVIII ст., провідною ідеєю якої був культ українського воїна, оборонця Батьківщини, натхненника рицарського виховання та жертовної любові до рідного краю. Розглянуто літературні версії доби Рюриковичів, продержавницькі рухи XIV - XVI ст., національно-соціальні та визвольні рухи XVII - XVIII ст. Різнобічно досліджено фольклорні, книжні різножанрові твори учасників, сучасників і жертв гайдамацького повстання 1768 - 1770 рр., відомого під назвою Коліївщина. Вперше у вітчизняній літературознавчій науці опрацьовано твори різного ідейного звучання православних, греко- та римокатоликів у тісному переплетінні з соціально-національними проблемами українців і колонізаторськими планами Польської та Московської монархій.

Зроблено спробу зафіксувати добу доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України, фундатора української школи медієвістики, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка очима самого академіка та його сучасників - літературознавців, письменників, журналістів, учнів, рідних, друзів. Наведено найповнішу бібліографію наукового доробку та матеріалів про О. Мишанича.