Розглянуто поїздки Лесі Українки в межах Російської імперії та за кордон крізь призму географії й країнознавства. Проаналізовано творчу спадщину Лесі Українки з наведенням прикладів бачення поетесою специфіки різних країн і народів, історичних умов, тогочасної економіки різних країн світу, які вона відвідала.

Енергетична безпека стає все більш важливою для зовнішньоекономічної політики держави. Україна потребує енергетичної політики, яка буде амбіційною, суспільно орієнтованою і сталою, націленою на зниження нашої енергетичної залежності й покращення конкурентоспроможності нашої економіки. Розглянуто структурні зміни, які відбулися в основних галузях паливно-енергетичного комплексу України за роки незалежності. Виявлено, що енергетична безпека України має чітко виражений зовнішньоекономічний аспект, який випливає з транзитної ролі держави у постачанні енергоносіїв та електроенергії і залежності економіки від зовнішніх джерел палива.

Зазначено, що розподіл фінансової допомоги регіонам Європейського Союзу є одним із найважливіших видів регіональної політики. Регіональну політику переглянуто в ході підготовки до наступного багаторічного фінансового періоду 2014 - 2020 рр. Фонди цілісності призвели до економічного зростання низки бідніших регіонів, але потрібно ще багато зробити для владнання диференціації між східними й західними регіонами.

Розглянуто вплив демографічних процесів на економічний розвиток сучасної цивілізації. Підкреслено, що демографічні процеси мають прямий вплив на розвиток економіки й суспільства загалом. Показано, що для багатьох країн світу характерні процеси старіння населення. Однією з важливих проблем у азійських країнах є штучне порушення природних пропорцій між народженням хлопчиків і дівчаток, що дістало назву "гендерцид" і має серйозні наслідки для розвитку соціальних процесів. Розглянуто поширення міжнародних шлюбів їх та зв'язок із міграцією населення.

Досліджено проблему зовнішньої заборгованості високорозвинутих країн світу, яка істотно загострилася за кілька останніх років, проаналізовано основні причини кризи заборгованості цих країн й узагальнено можливі шляхи розв'язання проблеми. Виділено особливості кризи зовнішньої заборгованості багатих країн. Наведено статистичні дані про величину й динаміку зовнішньої заборгованості, проаналізовано зусилля урядів та міжнародних організацій щодо запобігання поглибленню кризи.

Проаналізовано боргову кризу країн єврозони як основну фінансову проблему європейської спільноти, а також заходи урядів окремих країн, спрямовані на стабілізацію євро. Оцінено діяльність міжнародних валютно-фінансових організацій. Визначено ефективність діяльності ЄС, зокрема самітів, що розробили способи подолання боргової кризи. Узагальнено та запропоновано шляхи виходу з кризової ситуації в зоні євро.