Проведено комплексне дослідження нових явищ і змін у системі сполучників української літературної мови кінця XX - початку XXI ст. З'ясовано екстра- й інтралінгвальні детермінанти динаміки сполучникової системи української літературної мови. Простежено кількісну динаміку причинових, умовних, допустових, цільових, часових та порівняльних сполучників, установлено чинники, що зумовили поповнення складу цих семантичних груп. Проаналізовано явища функціонально-стильової транспозиції підрядних сполучників і значеннєвої модифікації базових семантико-синтаксичних відношень, виражених такими сполучниками. Виявлено кількісні та функціонально-стильові зміни, яких зазнали розділові, градаційні, приєднувальні та синкретичні пояснювальні сполучники.