Мета роботи - проаналізувати сучасний стан і визначення основних проблем, що пов'язані з оцінкою та обліком запасів, які надійшли на безоплатній основі, їх використанням та відображенням у формуванні собівартості реалізованої продукції. Згідно з П(с)БО № 9 "Запаси" первісною вартістю запасів, що одержані підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість, трактування якої, відповідно до П(с)БО № 19, та пп. 14.1.71 ПКУ, надає можливість визначення справедливої вартості лише за умов існування сталого ринку на окремий вид запасів. У разі, коли ринок відсутній, виникає проблема з визначенням справедливої вартості. У такому випадку, з точки зору автора, цікавим є застосування положень з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ. Згідно з ним: "Первісна вартість запасів, одержаних безоплатно у випадках, передбачених законодавством, від інших установ, юридичних та фізичних осіб - суб'єктів господарювання, дорівнює балансовій вартості, за якою запаси обліковувались у сторони, що їх передала". У більшості випадків такий алгоритм значно спрощує роботу бухгалтера підприємства. Окремо у статті розібрано процедуру визначення доходу під час вибуття запасів, що надійшли без оплати. Для цього розглянуто порядок визначення доходів і витрат підприємства згідно з П(с)БО та ПКУ, відповідно до яких зроблено висновок, що при перепродажі запасів за вартістю оприбуткування вона не підлягає повторному включенню до складу доходів. У разі, коли вартість реалізації перевищує вартість оприбуткування, до складу доходу повинна бути включена лише позитивна різниця між вартістю реалізації та вартістю надходження. Якщо ж запаси в ході виробничої діяльності були використані та реалізується готова продукція, то, як вважає автор, із суми доходу, що буде відображений з метою оподаткування, можна вирахувати суму надходження запасів, що надійшли безоплатно.

Однією з основних тенденцій ХХ - початку ХХI ст. є створення інтегрованих структур бізнесу, що мають суттєвий вплив як на економіку окремих держав, так і на світову економіку в цілому. За час розвитку інтегрованих структур бізнесу (ІСБ) можна нарахувати значну кількість їх різноманітних форм, а саме: трести, пули, синдикати, картелі, комбінати, асоціації, альянси, конгломерати, консорціуми, концерни, стратегічні альянси, фінансово-промислові групи, корпорації креаторів, стратегічні родини, технологічні парки тощо. Звернено увагу на те, що кількість форм ІСБ не є постійною. З розвитком економіки відбувається й розвиток існуючих форм. Незважаючи на значну кількість наукової літератури, присвяченої розгляду форм ІСБ, однозначна відповідь на питання, в яку з них, за яких умовах і в який час доцільно об'єднуватись, яка є найбільш конкурентоспроможною, - відсутня. У зв'язку з цим характеристика наведених вище організаційних форм ІСБ є актуальною і потребує подальших досліджень.

Вирішення проблем підвищення конкурентоспроможності вітчизняних інтегрованих структур бізнесу в сучасних умовах посилення негативного впливу світової фінансово-економічної кризи нерозривно пов'язане із забезпеченням ефективного використання наявних ресурсів суб'єктами господарювання. При цьому виникає необхідність створення нових підходів до оцінки умов, обгрунтування особливостей, визначення цілей та напрямків інтеграційних процесів, форм взаємодії суб'єктів господарювання, оцінки ступеня їх інтеграції, встановлення особливостей функціонування інтегрованих структур бізнесу на різних стадіях життєвого циклу та оцінка їх конкурентоспроможності. Розроблено ресурсний підхід до визначення конкурентоспроможності інтегрованих структур бізнесу.

Інтегровані структури бізнесу є засобом здійснення спільної діяльності, взаємовигідного співробітництва, вдосконалення розподілу праці та кооперації шляхом утворення пристосованих до конкретних умов виробничих і організаційних структур. Для забезпечення довгострокових перспектив ефективного функціонування економіки України шляхом використання різноманітних форм інтеграції бізнес-структур потрібно з'ясувати закономірності еволюції розвитку цих форм, проаналізувати та теоретично узагальнити фундаментальні чинники впливу на активність та ефективність процесу інтеграції підприємств промисловості України порівняно зі світовим досвідом. Розглянуто вплив інтегрованих структур бізнесу на економіку провідних країн світу та України і визначено їх роль у формуванні конкурентоспроможної економіки.

Бухгалтерський облік (БО) посідає одне з провідних місць у системі управління підприємством. Він віддзеркалює реальні процеси виробництва, обігу, розподілу і споживання та становить інформаційну базу для характеристики фінансового стану й планування діяльності підприємства. За допомогою інформації, яку надає БО, можна виробити стратегію функціонування підприємства, що включає: найефективніше використання наявних ресурсів; контроль поточної діяльності підприємства; планування його стратегії і тактики; усунення суб'єктивності під час прийняття управлінських рішень; прогнозування показників розвитку підприємства та знаходження резервів щодо підвищення ефективності його роботи. Отже, система БО має неабияке значення для роботи будь-якого підприємства, оскільки має надавати повну, точну й достовірну інформацію для прийняття виважених управлінських рішень як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами.

Мета роботи - проведення докорінного аналізу щодо визначення того, до яких суттєвих наслідків для бухгалтерського обліку на підприємстві привело внесення змін до основоположних нормативних актів. Детально розглянуто внесені зміни та їх вплив на ведення бухгалтерського обліку, оскільки саме первинні документи найчастіше становлять доказову базу при виникненні судових суперечок, тому що, хоча первинні документи не є основними документами бухгалтерського обліку, у розв'язанні судових справ вони можуть мати вирішальне значення. Доведено, що узгодження всіх законодавчих документів між собою надасть можливість уникнути багатьох суперечок у суді та полегшить розв'язання спорів щодо підприємницької діяльності.