Проаналізовано підходи до прогнозування параметрів відтворення. Висвітлено можливість застосування функцій зношення, зокрема гіперболічної функції для прогнозування динаміки вибуття основного капіталу.

Досліджено сутність і методологічну функцію еколого-економічних інтересів, проаналізовано сучасну концепцію природокористування, розглянуто проблеми, пов'язані з використанням природно-ресурсного потенціалу в аспекті узгодження еколого-економічних інтересів. Запропоновано розглядати узгодження еколого-економічних інтересів у двох аспектах - міжчасовому (довгостроковому) та поточному. Обгрунтовано підходи до формування дворівневої системи індикаторів узгодження еколого-економічних інтересів. На підставі аналізу теоретичних концепцій екологічного боргу як категорії економіки природокористування запропоновано його визначення як індикатора довгострокової узгодженості. Обгрунтовано науково-методичний підхід до визначення ставки ефективності міжчасового розподілу ресурсів, яку запропоновано використовувати як теоретичну основу оцінювання ефективності використання природного капіталу як однієї зі складових національного багатства. Розроблено рекомендації щодо удосконалення економічних інструментів управління природокористуванням. Запропоновано науково-методичний підхід до розрахунку плати за використання природного капіталу, в якій враховано загальні тенденції еколого-еономічного розвитку й індивідуальні характеристики діяльності природокористувача, що визначаються за допомогою показника відносного рівня господарського навантаження.

Критично проаналізовано науково-методичні підходи до визначення сутності екологічної ренти як окремого виду природоресурсної ренти. Розглянуто умови виникнення екологічної ренти, фактори, що впливають на її розмір, функції в економічному механізмі природокористування. Виявлено суперечності у сфері теоретико-методологічних досліджень екологічної ренти.

Викладено науково-методичний підхід до визначення плати за використання природного капіталу, що базується на визначенні загальносистемної та індивідуальної складових. В основу індивідуальної складової покладено показник відносного рівня господарського навантаження на природне середовище. Загальносистемна складова визначається на основі ставки міжчасового розподілу ресурсів. Визначено функції плати за використання природного капіталу у системі управління природокористуванням.

Викладено теоретико-методологічні засади формування фінансових механізмів управління природокористуванням у світлі соціально-економічних і фінансових трансформацій. Досліджено відносини природокористування в межах фінансово-кредитної парадигми узгодження еколого-економічних інтересів. Запропоновано фінансові інструменти управління природним капіталом, механізми управління загальним природокористуванням території, що будуються з урахуванням специфіки сфери послуг та особливостей руху потоків фінансових ресурсів у сфері природокористування. Викладено теоретико-методичні підходи до формування інвестиційно-фінансових механізмів відтворення регіонального природокористування.

Мета роботи - удосконалення підходів до вартісно-орієнтованого управління на підприємствах в умовах екологоорієнтованого розвитку на основі комплексного врахування нефінансових факторів впливу. Вартісно-орієнтований менеджмент визнається на сьогодні найбільш адекватним сучасним економічним реаліям підходом до управління підприємством. Однак технологія його використання потребує удосконалення з огляду на появу нових вимог до реалізації господарської діяльності підприємства, зумовлених необхідністю забезпечення екологічно сталого розвитку. На основі проведеного аналізу практичного досвіду здійснення підприємствами діяльності в напрямі екологоорієнтованого розвитку визначено напрями одержання додаткових вигід, що дозволяють покращати фінансово-економічні показники та підвищити вартість підприємства. Запропоновано визначити поетапний процес отримання вигід суб'єктами господарювання у вигляді ланцюга формування додаткової вартості "ефекти - важелі - вартість". На основі зазначеного ланцюга обгрунтовано удосконалення підходів управління вартістю в рамках Value Based Management (VBM), що грунтується на технології управління розривами. В результаті проведеного аналізу сутності, природи та сфер прояву запропоновано визначення поняття вартісного розриву. Визначено механізми управління вартістю за умов екологоорієнтованого розвитку на основі поступового зниження вартісного розриву. Подальшої розробки потребує теоретико-методичний інструментарій оцінювання та управління вартісними розривами, що сприятиме удосконаленню механізмів управління вартістю підприємства за умов екологоорієнтованого розвитку.

Досліджено роль кредитного рейтингу муніципальних утворень. Запропоновано вдосконалення науково-методичних підходів щодо оцінювання кредитного рейтингу органів місцевого самоврядування в Україні, обгрунтовано можливість його використання у бюджетному менеджменті.

Розроблено науково-методологічний підхід до оцінювання впливу інновацій на фінансово-економічну ефективність діяльності підприємства. Обгрунтовано обрання відповідного інструментарію моделювання, цільової функції, факторів впливу. На основі апробації розробленого підходу доведено наявність взаємозв'язку між рівнем інноваційної активності підприємств та фінансово-економічною ефективністю їх діяльності.