Висвітлено особливості функціонування фінансового ринку. Розглянуто роль фінансового посередництва. Розкрито сутність і структуру відсоткових ставок. Увагу приділено питанням фінансового ризику та ціни капіталу. Описано послуги на ринку облігацій, пайових цінних паперів, похідних фінансових інструментів, грошовому, валютному, фондовому ринках і на ринку банківських позик.

Освещены особенности функционирования финансового рынка. Рассмотрена роль финансового посредничества. Раскрыты сущность и структура процентных ставок. Уделено внимание вопросам финансового риска и цены капитала. Описаны услуги на рынке облигаций, паевых ценних бумаг, производных финансовых инструментов, денежном, валютном, фондовом рынках и на рынке банковских займов.

Розроблено теоретичні та науково-методичні засади формування адаптивного механізму фінансової стратегії сталого розвитку підприємства. Виявлено фінансові проблеми сучасного виробництва та визначено передумови ефективної фінансової стратегії. На підставі використання системного підходу розроблено концептуальні засади побудови механізму фінансової стратегії сталого розвитку підприємства, сформовано його структуру та складові елементи. Запропоновано організаційно-методичну модель та процедури стратегічної діагностики, що складають аналітичний фундамент адаптивного механізму фінансової стратегії. Визначено методичні підходи щодо комплексної оцінки та прогнозування потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства. Обгрунтовано доцільність і сфери застосування методів стратегічної діагностики та економіко-математичного моделювання під час вибору фінансової стратегії сталого розвитку за умов нестабільності навколишнього середовища. Сформульовано принципи та методичний підхід щодо прогнозування сталого розвитку підприємства на основі його стратегічної вартості. Розроблено та апробовано науково-методичні рекомендації щодо вибору та визначення цільових параметрів оптимальної фінансової стратегії та її інформаційного забезпечення.

Розглянуто теоретичні та методичні положення щодо удосконалення аналітичного інструментарію оцінювання ефективності затрат на інноваційну діяльність (ІД) підприємства, що надає можливість формування достовірної й об'єктивної інформації для прийняття управлінських рішень. Уточнено сутність і класифіковано затрати на ІД. Досліджено передумови формування аналітичного інструментарію оцінювання ефективності затрат на ІД підприємства за умов ринкової економіки. Обгрунтовано методику аналізу інвестиційної привабливості підприємства. Розкрито методичні положення щодо оцінювання ефективності затрат на ІД на основі комплексного підходу та критеріального аналізу.

Наведено теоретичні положення та методичні рекомендації щодо використання управлінського обліку (УО) в реалізації бізнес-стратегій швейного підприємства. Проаналізовано існуючі підходи до УО, використання його методології для формування інформаційної бази розробки стратегії швейного підприємства. Визначено особливості швейного виробництва, що зумовлюють особливості організації УО. Розроблено концепцію УО в формуванні бізнес-стратегії швейного підприємства. Досліджено передумови використання процесно-функціонального підходу до обліку витрат, обгрунтовано необхідність нового підходу до бюджетування. Запропоновано процедури операційного контролю діяльності в реалізації стратегічних рішень. Обгрунтовано вибір методів УО для реалізації стратегії лідерства щодо витрат. Розроблено підхід до формування центрів відповідальності у швейній промисловості та використання моделі УО собівартості швейної продукції за нормативними витратами.

Приведены теоретические положения и методические рекомендации об использовании управленческого учета (УУ) в реализации бизнес-стратегий швейного предприятия. Проанализированы существующие подходы к УУ, использованию его методологии для формирования информационной базы разработки стратегии швейного предприятия. Определены особенности швейного произвоства, обуславливающие особенности организации УУ. Разработана концепция УУ в формировании бизнес-стратегий швейного предприятия. Исследованы предпосылки использования процессно-функционального подхода к учету затрат, обоснована необходимость нового подхода к бюджетированию. Предложены процедуры операционного контроля деятельности в реализации стратегических решений. Обоснован выбор методов УУ для реализации стратегии лидерства относительно затрат. Разработан подход к формированию центров ответственности в швейной промышленности и использованию модели УУ себестоимости швейной продукции по нормативным затратам.

Розкрито значення та суть фінансового механізму бюджетних установ, особливості їх діяльності та фінансування на підставі нормативних і законодавчих актів, які регулюють фінансову діяльність (ФД) бюджетних установ сфери освіти, охорони здоров'я, закладів культури та мистецтва. Розглянуто питання фінансового планування й оподаткування бюджетних установ. Висвітлено зміст, завдання та джерела аналізу виконання кошторису видатків, позабюджетних коштів.

Викладено теоретичні та методичні положення щодо удосконалення фінансового контролю (ФК) цільового використання бюджетних коштів (БК) підприємствами вугільної галузі. Розкрито сутність, функції та особливості ФК, визначено форми та методичний інструментарій внутрішнього ФК. Описано процедури контролінгу та аудиту ефективності використання БК, висвітлено послідовність моніторингу бюджетних цільових програм на підставі використання програмно-цільового підходу. Особливу увагу приділено комплексному аналізу використання БК та доцільності бюджетного фінансування. Проведено оцінку результативності ФК з використанням методів бальної оцінки на основі запропонованих критеріїв відповідності його складових та ризику.

Изложены теоретические и методические положения по усовершенствованию финансового контроля (ФК) целевого использования бюджетных средств (БС) предприятиями угольной отрасли. Раскрыты сущность, функции и особенности ФК, определены формы и методический инструментарий внутреннего ФК. Описаны процедуры контроллинга и аудита эффективности использования БС, освещена последовательность мониторинга бюджетных целевых программ на основании использования программно-целевого подхода. Особое внимание уделено комплексному анализу использования БС и целесообразности бюджетного финансирования. Проведена оценка результативности ФК с использованием методов бальной оценки на основе предложенных критериев соответствия его составляющих и риска.

Розглянуто теоретичні та методологічні засади формування адаптивного фінансового механізму як інструменту забезпечення сталого розвитку підприємств. В контексті адаптивного підходу розкрито забезпечувальні системи фінансового механізму: фінансове планування, аналіз, стратегічна діагностика, інформаційне забезпечення. Концептуально обгрунтовано механізм формування та реалізації фінансової стратегії підприємств. Розроблено новий підхід до стратегічної діагностики для створення аналітичного базису адаптивного фінансового механізму. Показано значущість комплексного аналізу потенціалу фінансової стійкості як джерела актуальної інформації, необхідної для визначення стратегічних орієнтирів сталого розвитку підприємств. Наведено інструменти адаптації фінансового механізму: методика вибору параметрів фінансової стратегії, методи прогнозування сталого розвитку підприємства на основі його вартості та розробки стратегічних фінансових планів, інтегрована звітність (фінансові та нефінансові показники). Розкрито аспекти організації інтегрованої інформаційної системи.

Розкрито теоретичні, методичні та практичні рекомендації щодо розвитку та формування фінансового механізму забезпечення прибутковості підприємств. Визначено фінансові важелі цього механізму в контексті впливу на прибутковість та ефективність діяльності підприємств. Наведено процедури операційного аналізу прибутковості підприємств з урахуванням чинників непрямих податків, інфляції та майбутньої вартості витрат і обсягу реалізації. Розкрито основні напрями реалізації фінансового механізму забезпечення прибутковості підприємств і методичний підхід до аналізу його ефективності. Надано рекомендації з прогнозування прибутку підприємств за умов невизначеності ринкового середовища.

Викладено теоретичні основи стратегічного фінансування менеджменту. Розглянуто інструменти стратегічного управління фінансами: облік, аналіз і планування. Обгрунтовано стратегію управління вартістю підприємств. Охарактеризовано механізм формування фінансової стратегії підприємств. Приділено увагу нетрадиційним джерелам довгострокового фінансування підприємств. Подано інформацію про розвиток підприємств на основі принципів самофінансування. Описано використання маржинального підходу для організації стратегічного фінансового менеджменту. Надано відомості про стратегію залучення банківського капіталу.

Розкрито теоретичні, методичні та практичні рекомендації щодо формування адаптивного фінансового механізму забезпечення прибутковості підприємств. Запропоновано інструментарій щодо аналізу й оцінки впливу факторів невизначеності ринкової економіки на прибутковість підприємств. Сформовано систему фінансових важелів реалізації фінансового механізму забезпечення прибутковості підприємств: податкова, інвестиційна, інноваційна, кредитна та дивідендна політика. Увагу приділено процедурам операційного аналізу прибутковості підприємств з урахуванням чинників непрямих податків, інфляції та майбутньої вартості витрат і обсягу реалізації. Розкрито методичні положення до оцінки ефективності адаптивного фінансового механізму забезпечення прибутковості підприємств. Запропоновано сценарний підхід до прогнозування показників прибутковості підприємств за умов невизначеності ринкового середовища.

Викладено теоретичні та методичні положення стосовно аналізу та оцінки ефективності затрат на інноваційну діяльність (ІД) підприємств, що надає можливість формувати інформацію щодо планування та прогнозування затрат на інновації. Уточнено сутність та класифіковано затрати на ІД. Увагу приділено імплементації методів моделювання для здіснення кількісного аналізу ефективності затрат на ІД. Розкрито методику аналізу впливу інноваційних затрат на інвестиційну привабливість підприємств. Висвітлено методичний підхід до комплексної оцінки ефективності затрат на ІД на основі критеріального аналізу. Наведено технологію оцінювання ефективності затрат за групами інвестиційних проектів.

Розглянуто теоретичні та методичні засади механізму регулювання міжбюджетних відносин в Україні. На основі аналізу зарубіжного досвіду регулювання таких відносин сформовано рекомендації щодо вдосконалення фінансового вирівнювання в Україні. Викладено концептуальні засади механізму регулювання міжбюджених відносин з позицій забезпечення фінансової стійкості місцевих бюджетів. Здійснено моніторинг сучасного стану міжбюджетних відносин в Україні та виявлено проблеми їх регулювання. Доведено значущість комплексного аналізу фінансової стійкості місцевих бюджетів як джерела актуальної інформації, необхідної для вибору інструментів регулювання зазначених відносин. Сформовано новий підхід до оцінювання ступеня узгодженості інтересів суб'єктів міжбюджетних відносин. Особливу увагу приділено сценарному прогнозуванню доходів і видатків місцевого бюджету з урахуванням ризику зниження фінансової стійкості. Запропоновано підхід до інтегрального оцінювання ефективності механізму регулювання міжбюджетних відносин і визначено пріоритетні напрями щодо його вдосконалення.

Розкрито передумови та предметне поле комплексного аналізу інвестиційної привабливості підприємств, орієнтованого на формування інформації, яка задовольняє інтереси різних зацікавлених груп. Запропоновано методичний підхід до комплексного аналізу інвестиційної привабливості підприємств, який базується на інтегральній оцінці, що поєднує індикатори оцінки інвестиційної привабливості за трьома рівнями: країни, регіони, підприємства. Наведено результати апробації запропонованого підходу до комплексного аналізу інвестиційної привабливості на прикладі підприємств Луганського регіону та виявлено фактори, які необхідно враховувати при прийнятті рішень щодо інвестування та формування параметрів стратегії фінансового регулювання розвитку підприємств. Уточнено систему показників інвестиційної привабливості регіону та обгрунтовано доцільність методів рейтингового аналізу з використанням індексів інвестиційної привабливості країн. На підставі аналізу надходження прямого іноземного інвестування визначено рейтинг Луганської області та зроблено висновки щодо інвестиційної привабливості регіону.

Обгрунтовано концептуальні засади стратегічного розвитку фінансового потенціалу суб'єктів господарювання аграрного сектора економіки. Проаналізовано сучасний стан підходів до стратегічного управління, його загальні та специфічні особливості за рівнями. Обгрунтовано актуальність формування та реалізації концепції стратегічного розвитку, адаптованої до особливостей суб'єктів господарювання аграрного сектора економіки, за видами: програмно-цільова, антикризова, вартісна, відповідно до яких визначаються таргети (цільові орієнтири) розвитку. Запропоновано визначення стратегічного управління як процесу забезпечення балансу між стратегічними цілями підприємства та його стратегічним потенціалом шляхом розробки та реалізації відповідних стратегій. В основу концептуальних засад стратегічного розвитку фінансового потенціалу суб'єктів господарювання аграрного сектора економіки покладено теорію динамічних компетенцій підприємства, базисними категоріями якої є: нові знання, стратегічне мислення, стратегічне бачення, стратегічна логіка, стратегічні рішення. Доведено, що в рамках запропонованої концепції стратегія розвитку суб'єктів господарювання аграрного сектора економіки має розроблятися з урахуванням впливу зовнішнього середовища: зовнішньоекономічного, техніко-економічного, соціокультурного, політико-правового, еколого-демографічного. Основними видами стратегій стратегічного розвитку визначено: підтримку стабільності, зростання, скорочення (кількісні стратегії), покращення (якісні стратегії), структурні зміни (структурні стратегії).

Розкрито основні положення теорії внутрішньогосподарського контролю (ВГК) та особливості їх реалізації у практичній діяльності. Досліджено сутність і основні форми та методи ВГК. Визначено концептуальні засади контрольної діяльності та специфіку її здійснення різними суб'єктами господарювання, розглянуто методи оцінки ефективності реалізації документального та фактичного контролю, а також обгрунтовано підходи до залучення методів управлінського та фінансового ВГК. Наведено перелік нормативно-правових документів, що регламентують відносини у сфері контрольної діяльності суб'єктів господарювання.

Обгрунтовано концептуальні засади стратегічного розвитку фінансового потенціалу суб'єктів господарювання аграрного сектора економіки. Проаналізовано сучасний стан підходів до стратегічного управління, його загальні та специфічні особливості за рівнями. Обгрунтовано актуальність формування та реалізації концепції стратегічного розвитку, адаптованої до особливостей суб'єктів господарювання аграрного сектора економіки, за видами: програмно-цільова, антикризова, вартісна, відповідно до яких визначаються таргети (цільові орієнтири) розвитку. Запропоновано визначення стратегічного управління як процесу забезпечення балансу між стратегічними цілями підприємства та його стратегічним потенціалом шляхом розробки та реалізації відповідних стратегій. В основу концептуальних засад стратегічного розвитку фінансового потенціалу суб'єктів господарювання аграрного сектора економіки покладено теорію динамічних компетенцій підприємства, базисними категоріями якої є: нові знання, стратегічне мислення, стратегічне бачення, стратегічна логіка, стратегічні рішення. Доведено, що в рамках запропонованої концепції стратегія розвитку суб'єктів господарювання аграрного сектора економіки має розроблятися з урахуванням впливу зовнішнього середовища: зовнішньоекономічного, техніко-економічного, соціокультурного, політико-правового, еколого-демографічного. Основними видами стратегій стратегічного розвитку визначено: підтримку стабільності, зростання, скорочення (кількісні стратегії), покращення (якісні стратегії), структурні зміни (структурні стратегії).

На підсттаві дослідження стану розвитку аграрних підприємств (АП) та їхнього ресурсного потенціалу (РП) розкрито проблеми та фактори, що впливають на ефективність використання РП: неефективне використання земель сільськогосподарського призначення, диспропорції у структурі активів, дефіцит власних обігових коштів, незбалансованість чистого обігового капіталу та фінансових потреб, особливо в малому та середньому бізнесі; незначна частка коштів державної підтримки для потужного інноваційного розвитку, порушення структури капіталу, високі ризики аграрного виробництва, у тому числі з природно-кліматичних причин. Запропоновано методичний підхід до аналізу й оцінки ефективності РП АП, заснований на методі математичного моделювання DEA, який передбачає індексну оцінку ефективності використання фінансових ресурсів за факторами та критеріями відстані точки від еталонної межі виробничого потенціалу. Обгрунтовано доцільність здійснення технічної оцінки ефективності використання РП АП у поєднанні з іншими підходами (порівняльним, комбінованим), що надає можливість здійснити вибір рішень щодо нарощування обсягу виробництва або зменшення витрат ресурсів. На основі результатів апробації методичного підходу РП визначено основні детермінанти, які обмежують ефективність РП і пріоритети щодо ресурсозабезпечення та підвищення результативності діяльності АП: упровадження програм державної підтримки інноваційних ресурсозберігальних технологій аграрного виробництва; нарощування технічного та технологічного потенціалу шляхом залучення інвестиційних кредитів, лізингових і партнерських програмам; упровадження ефективних фінансових інструментів; відкриття прозорого та чіткого ринку землі.

Концепція сталого розвитку формує новітні принципи економічного, соціального та екологічного розвитку. Сталий розвиток підприємств реального сектору економіки стримується низкою чинників, серед яких пріоритетне значення має фінансове забезпечення та обмеженість щодо нарощування їхнього фінансового потенціалу. При формуванні стратегії сталого розвитку підприємств потрібно керуватися економіко-екологічними імперативами, що передбачає обгрунтування ефективних фінансово-економічних важелів регулювання екологічно орієнтованої діяльності, які забезпечують їхню інвестиційну привабливість. Запропоновано науково-методичний підхід до аналізу фінансового забезпечення сталого розвитку підприємств з урахуванням економіко-екологічних імператив, який інтегрує: аналіз стану та тенденцій розвитку екологічно орієнтованої діяльності; оцінку закономірностей впливу факторів на рівень фінансового забезпечення її розвитку та оцінку інвестиційної привабливості. Встановлено, що впровадження системи екологічного менеджменту сприятиме створенню умов нарощування фінансового потенціалу сталого розвитку підприємств і підвищення конкурентоспроможності за рахунок: запобігання або пом'якшення негативного впливу на навколишнє середовище; поліпшення екологічних показників діяльності; ефективності використання ресурсів, отримання додаткових економічних, соціальних та екологічних вигід; підсилення ринкової позиції в результаті впровадження дій з охорони навколишнього середовища. На підставі аналізу з'ясовано зв'язок між упровадженням системи екологічного менеджменту на підприємствах і фінансовими показниками результативності діяльності підприємств. Змодельовано інтегральний індекс оцінки інвестиційної привабливості підприємств, який поєднує дві групи показників - відкритого коефіцієнта фінансового стану та результатів екологічно орієнтованої діяльності.

Визначено, що в інвестиційних процесах кожен процент дохідності має важливе значення. Розглянуто гіпотезу, що активне управління портфелем акцій шляхом інтенсивного трейдингу є потенційним шляхом суттєвого підвищення рівня ефективності інвестицій на фондовому ринку. Метою роботи - дослідження доцільності використання трейдингу для збільшення прибутковості портфеля цінних паперів і, зокрема, для інституційних інвесторів. Як чинник підвищення дохідності інвестицій в акції розглянуто трейдинг: інтенсивну їхню купівлю-продаж. Конкретизовано недоліки інтенсифікації трейдингу, які полягають у зростанні податків, брокерських комісійних і втраченої вигоди через очікування кращої дати входу в угоду. Як метод дослідження використано моделювання за даними трирічного періоду динаміки акцій компанії Microsoft і гіпотетичних компаній. Відповідне моделювання надало змогу зробити такі висновки: зростання інтенсивності трейдингу не надає можливість гарантовано збільшити рівень ефективності інвестицій; зростання інтенсивності трейдингу призводить до збільшення податкового навантаження та рівня ризику, що в підсумку нейтралізує зусилля на інтенсивний трейдинг. Інвестиційні фонди, що активно управляються та використовують у діяльності інтенсивного трейдингу, не мають суттєвої переваги перед фондами, що мають пасивне управління. Основою ефективності інвестиційних фондів є мінімізація накладних витрат, у тому числі шляхом мінімізації податків унаслідок зведення рівня інтенсивності трейдингу до нульового рівня. Важливо наперед передбачити перспективні акції для купівлі та тримати їх у власному портфелі довгий період часу з мінімальним рівнем інтенсивності балансування портфеля. Ребалансування портфеля акцій за принципом фіксації прибутку призводить до зростання податкових виплат і нейтралізує можливості зростання капіталу внаслідок продажу акцій із високим потенціалом росту.

Викладено системний погляд на інтегровану корпоративну звітність у контексті концепції сталого розвитку та міжнародних стандартів. Акцентовано увагу на ключових елементах та інструментах інтегрованої звітності. Висвітлено новітні директиви ЄС і проаналізовано законодавчі зміни щодо інтегрованої звітності та корпоративної звітності зі сталого розвитку. Розкрито еволюцію світового досвіду, сутність, фундаментальні концепції, принципи й організаційно-методичні засади інтегрованої корпоративної звітності. Висвітлено об'єкти інтегрованої звітності та методи їх оцінки. Особливу увагу приділено розкриттю об'єктів інтелектуального капіталу та методів їх оцінки. Викладено інформаційне забезпечення та організацію підготовки інтегрованої звітності. Сформовано систему показників інтегрованої звітності та визначено критерії оцінки їх суттєвості та якості. Висвітлено ключові аспекти верифікації інтегрованої звітності. Розкрито вимоги до формування аналітичної інформації та викладено підходи до аналізу економічного потенціалу і прогнозування сталого розвитку підприємств на основі їх стратегічної вартості.