Пароксизмальні стани (ПС) у передчасно народжених дітей часто залишаються нерозпізнаними. Комплексний нейромоніторинг забезпечує проведення диференційної діагностики ПС, своєчасне лікування на госпітальному етапі, формування груп ризику по розвитку з впровадженням системи міждисциплінарного раннього втручання під час спостереження передчасно народженої дитини. Мета роботи - провести клініко-електроенцефалографічну діагностику ПС епілептичного та неепілептичного генезу з метою оптимізації лікування, нейромоніторингу груп ризику передчасно народжених дітей різного гестаційного віку. До проспективного лонгітудінального когортного клінічного дослідження було включено 78 передчасно народжених дітей гестаційного віку (ГВ) 24 - 36 тиж з ПС віком від 6-ти діб до 3-х міс життя, які знаходились у відділенні інтенсивної терапії новонароджених і відділенні інтенсивного виходжування глибоко недоношених дітей Неонатологічного центру Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ". Проведено клініко-електроенцефалографічний диференційний аналіз пароксизмальних епілептичних та неепілептичних станів з використанням стандартної електроенцефалографії за допомогою комплексу електроенцефалографічного комп'ютерного BRAINTEST, DX-системи, Харків. Тривалість дослідження коливалась від 40 хв до 6 год згідно із клінічними особливостями ПС. Передчасно народжених дітей, яким проводився ЕЕГ-моніторинг, було розподілено на групи по ГВ: 24 - 27 тиж, 28 - 31 тиж, 32 - 33 тиж, 34 - 36 тиж. До групи контролю було відібрано дітей з різних груп за гестаційним віком. Висновки: стандартна електроенцефалографія - необхідний електрофізіологічний метод диференційної діагностики пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей. Клініко-електроенцефалографічний аналіз показав зв'язок між низьким ГВ дитини та високим ризиком затримки розвитку біоелектричної активності мозку, що підтверджує необхідність моніторингу онтогенетичних маркерів розвитку біоелектричної активності мозку для визначення подальшого неврологічного прогнозу у передчасно народжених дітей. Дані клінічного дослідження надають змогу виділити групи ГВ 24 - 27, 28 - 31, 32 - 33 тиж щодо високого ризику розвитку ЕЕГ-судом, транзиторних графоелементів, відсотка вогнищевих та дифузних патологічних патернів ЕЕГ. Групи ГВ 24 - 27 тиж та 28 - 31 тиж є найвразливішими у виникненні тяжких інвалідизуючих структурних змін паренхіми мозку, внаслідок геморагічних уражень (внутрішлуночкові крововиливи та геморагічні інсульти), перивентрикулярної лейкомаляції. Натомість група ГВ 32 - 33 тиж мала найвищу питому вагу з гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку. Групи ризику в подальшому формують судомний синдром, якій потребує тривалого лікування антиконвульсантами та ЕЕГ-моніторингу. Досліджено зв'язок між судомами в неонатальному періоді, частим виявленням електрографічних судом (ЕЕГ-судом) та патологічних патернів ЕЕГ з ознаками затримки БЕА головного мозку з появою в наступному виражених структурних змін паренхіми мозку та формуванням стійкого епілептичного синдрому з порушеннями розвитку дитини. Діти з ПС потребують подальшого медичного спостереження з визначенням термінів необхідних втручань. Для проведення диференційної діагностики ПС необхідне впровадження алоритму обстеження передчасно народженої дитини.

Багатоканальна електроенцефалографія (ЕЕГ) у новонароджених дітей є "золотим стандартом" діагностики та надає можливість провести оцінку зрілості центральної нервової системи; ідентифікувати напади та епілептичні стани новонароджених; оцінити ступінь важкості неонатальної енцефалопатії, вогнищевого ураження, відповідь на лікування; прогнозувати неврологічний розвиток. Мета роботи - визначити особливості фонової активності (ФА) головного мозку (ГМ) за результатами ЕЕГ у передчасно народжених дітей (ПНД) із перинатальною патологією з урахуванням гестаційного віку (ГВ) під час народження та постменструального віку (ПМВ) дитини у динаміці клінічного спостереження. Проведено комплексне клінічне та електроенцефалографічне обстеження 90 ПНД. I групу склали 29 дітей ГВ 24 - 28 тиж, II - 45 дітей ГВ 29 - 32 тиж, III - 16 дітей ГВ 33 - 36 тиж. ПНД I групи притаманне поступове дозрівання ФА ГМ із превалюванням частоти переривчастого патерну (ПП) на першому місяці життя з поступовою заміною безперервним патерном (БП) і змішаним патерном (ЗП) ФА впродовж першого півріччя життя. Низьковольтажно-супресивний патерн (НСП) виявлявся до досягнення ПМВ 40 тиж, що може свідчити про порушення електрофізіологічних характеристик незрілого пошкодженого ГМ ПНД. Для ПНД II групи характерне поступове дозрівання електрофізіологічних характеристик зі зміною переважання частоти ПП і ЗП на першому місяці на домінування БП ФА ГМ при досягненні ПМВ 40 тиж і впродовж перших трьох місяців життя. НСП виявлений зі значно меншою частотою у порівнянніз дітьми I групи. У ПНД III групи відмічалося поступове дозрівання ФА ГМ впродовж першого місяця, іноді зі збереженням НСП до третього місяця життя. Зроблено висновки, що багатоканальна ЕЕГ є однією з важливих складових комплексного нейромоніторингу ПНД із проявами перинатальної патології, яка надає можливість встановити особливості ФА ГМ з урахуванням терміну гестації під час народження та терміну постнатального життя. Виявлення патологічного НСП після 29 тиж гестації свідчить про порушення ФА ГМ у дітей усіх вікових груп, що потребує дообстеження дітей і корекції лікувального комплексу. Діти обстежені після отримання письмової згоди батьків з дотриманням основних етичних принципів проведення наукових медичних досліджень і схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П. Л. Шупика. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Багатоканальна електроенцефалографія (ЕЕГ) у новонароджених дітей є "золотим стандартом" діагностики та надає можливість провести оцінку зрілості центральної нервової системи; ідентифікувати напади та епілептичні стани новонароджених; оцінити ступінь важкості неонатальної енцефалопатії, вогнищевого ураження, відповідь на лікування; прогнозувати неврологічний розвиток. Мета роботи - визначити особливості фонової активності (ФА) головного мозку (ГМ) за результатами ЕЕГ у передчасно народжених дітей (ПНД) із перинатальною патологією з урахуванням гестаційного віку (ГВ) під час народження та постменструального віку (ПМВ) дитини у динаміці клінічного спостереження. Проведено комплексне клінічне та електроенцефалографічне обстеження 90 ПНД. I групу склали 29 дітей ГВ 24 - 28 тиж, II - 45 дітей ГВ 29 - 32 тиж, III - 16 дітей ГВ 33 - 36 тиж. ПНД I групи притаманне поступове дозрівання ФА ГМ із превалюванням частоти переривчастого патерну (ПП) на першому місяці життя з поступовою заміною безперервним патерном (БП) і змішаним патерном (ЗП) ФА впродовж першого півріччя життя. Низьковольтажно-супресивний патерн (НСП) виявлявся до досягнення ПМВ 40 тиж, що може свідчити про порушення електрофізіологічних характеристик незрілого пошкодженого ГМ ПНД. Для ПНД II групи характерне поступове дозрівання електрофізіологічних характеристик зі зміною переважання частоти ПП і ЗП на першому місяці на домінування БП ФА ГМ при досягненні ПМВ 40 тиж і впродовж перших трьох місяців життя. НСП виявлений зі значно меншою частотою у порівнянніз дітьми I групи. У ПНД III групи відмічалося поступове дозрівання ФА ГМ впродовж першого місяця, іноді зі збереженням НСП до третього місяця життя. Зроблено висновки, що багатоканальна ЕЕГ є однією з важливих складових комплексного нейромоніторингу ПНД із проявами перинатальної патології, яка надає можливість встановити особливості ФА ГМ з урахуванням терміну гестації під час народження та терміну постнатального життя. Виявлення патологічного НСП після 29 тиж гестації свідчить про порушення ФА ГМ у дітей усіх вікових груп, що потребує дообстеження дітей і корекції лікувального комплексу. Діти обстежені після отримання письмової згоди батьків з дотриманням основних етичних принципів проведення наукових медичних досліджень і схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П. Л. Шупика. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.219 + Р733.34

Рубрики:

Недоношування і переношування вагітності

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Передчасно народжені діти мають значно вищий ризик розвитку несприятливих подій упродовж першого року життя, до яких відносяться пароксизмальні стани. Пароксизмальні стани можуть бути видимими проявами основного епілептичного або неепілептичного неврологічного захворювання. Неонатальні судоми є найбільш поширеними невідкладними пароксизмальними станами в дітей, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Пароксизмальні стани неепілептичного генезу часто помилково діагностуються і лікуються як епілептичні. Мета роботи - визначити клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей різного гестаційного віку (ГВ). Матеріали та методи. Проведено одноцентрове проспективне дослідження, в якому вивчено особливості пароксизмальних станів 105 передчасно народжених дітей: 32 дітей ГВ 24 - 28 тижнів (I група), 52 дітей ГВ 29 - 32 тижні (II група), 21 дитини ГВ 33 - 36 (6/7) тижнів (III група). Дітям проведено комплексний нейромоніторинг, включаючи полісомнографічне обстеження. Результати. Результати дослідження показали зменшення частоти діагностики пароксизмів епілептичного генезу (I група - 68,8 %, II група - 57,7 %, III група - 52,4 %) та збільшення частоти пароксизмів неепілептичного генезу (відповідно 6,3 %, 13,5 % і 19,0 %) у передчасно народжених дітей при збільшенні ГВ. Серед пароксизмів епілептичного генезу превалювали електрографічні (I група - 31 %, II група - 42 %, III група - 43,6 %), клонічні (відповідно 24,1 %, 20 % і 25 %), секвенційні (відповідно 14 %, 20 % і 6,3 %) і тонічні (відповідно 10,3 %, 9 % і 12,5 %) судоми. Пароксизми неепілептичного генезу з порушенням свідомості представлені патологічним апное, які спостерігалися в дітей із синдромом респіраторних розладів (I група - 25 %, II група - 17,3 %), бронхолегеневої дисплазії (відповідно 53,1 % і 11,5 %), вродженої пневмонії (I група - 28,1 %, II група - 23,1 % , III група - 9,5 %). Пароксизми неепілептичного генезу без порушення свідомості під час неспання представлені синдромом Сандіфера (I група - 6,3 %, II група - 5,8 %), клініко-полісомнографічними ознаками якого були апное (обструктивне, змішане), епізоди гіпопное з десатурацію та брадикардією під час рухових пароксизмів, які поєднані в часі з порушенням кислотності у стравоході під час рН-метрії. Пароксизми неепілептичного генезу під час сну представлені доброякісним міклонусом немовлят (II група - 1,9 %), синдромом обструктивного апное сну (II група - 1,9 %, III група - 4,7 %). Висновки: більшість передчасно народжених дітей з проявами перинатальної патології незалежно від ГВ становлять групу підвищеного ризику щодо формування пароксизмальних станів. Це зумовлює необхідність проведення поглибленого нейромоніторингу в передчасно народжених дітей, включаючи полісомнографічне обстеження. Комплексний нейромоніторинг дає змогу своєчасно діагностувати пароксизмальні стани, провести диференційну діагностику різних типів пароксизмів, визначити критерії виписки додому та надати рекомендації респіраторного моніторингу при подальшому катамнестичному спостереженні. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації.

Обгрунтовано ранню клініко-електрофізіологічну діагностику та своєчасне лікування пароксизмальних станів з метою покращення виживання та якості життя немовлят, народжених передчасно. Детально проаналізовано характер перинатальної патології, асоційованої з передчасним народженням, і надано клінічну характеристику пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей різного гестаційного віку. Визначено прогностично несприятливі електрофізіологічні характеристики, досліджено частоту електроклінічних та електрографічних судом, снозалежних дихальних розладів у малюків різного гестаційного й постменструального віку. Проведено диференційовану терапію пароксизмальних станів епілептичного та неепілептичного генезу в передчасно народжених дітей з груп спостереження. Створено інтеграційну систему комплексного нейромоніторингу та впроваджено нейрофізіологічний менеджмент пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей. Упроваджено алгоритми діагностики, лікування та рекомендації щодо моніторингу пароксизмальних станів з використанням електрофізіологічних методів діагностики - полісомнографії, амплітудно-інтегрованої електроенцефалографії, стандартної електроенцефалографії; анкетування й визначення груп високого ризику розвитку синдрому раптової дитячої смерті, явних небезпечних для життя подій, уражень нервової системи з формуванням судомного синдрому та здійсненням катамнестичного спостереження з елементами системи раннього втручання.