Досліджено тенденції та протиріччя у процесі формування місцевого самоврядування як фактора становлення громадянського суспільства в сучасній Україні. На основі теоретичного аналізу категорії "громадянське суспільство" розглянуто основні підходи до його визначення, досліджено різні аспекти взаємодії держави та громадянського суспільства. Розглянуто причини генези й еволюції концепцій, моделей та теорій місцевого самоврядування, їх вплив на формування інституту місцевого самоврядування в Україні. Проаналізовано питання становлення місцевого самоврядування та громадянського суспільства в Україні, визначено основні напрями оптимізації діяльності органів місцевого самоврядування, запропоновано концепцію моніторингу та прогнозування розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні.

На основі комплексного підходу щодо проблем освітньо-виховного процесу здійснено теоретичне обгрунтування філософсько-освітнього аспекту біополітичної домінанти за умов розбудови громадянського суспільства в Україні. Розроблено нову, біополітичну концепцію філософії освіти, що має прагматичну спрямованість у контексті розбудови вітчизняного громадянського суспільства й полягає в розумінні сучасної освіти не тільки як процесу здобуття, накопичення та засвоєння знань, формування вмінь і навичок, а й як інструмента удосконалення адаптаційного механізму до постійно змінюваних умов навколишнього середовища. Запропоновано теоретичну модель цивілізаційної компетентності особистості, що охоплює певний комплекс базових параметрів, кожен із яких зумовлює формування конкретної компетенції, і розглядається як міра природовідповідності й адекватності індивіда наявному сучасному рівню суспільного розвитку, стану матеріальної та духовної культури.

На основі комплексного підходу до проблем сучасного освітнього процесу здійснено теоретичне обгрунтування біфілософської домінанти освітньої концепції в умовах становлення громадянського суспільства в Україні. Розроблено біофілософську освітню концепцію, що має прагматичну спрямованість у контексті становлення вітчизняного громадянського суспільства й полягає в розумінні сучасної освіти не тільки як процесу здобуття, накопичення та засвоєння знань, формування вмінь і навичок, а й як інструменту удосконалення адаптаційного механізму людини до постійно змінюваних умов навколишнього середовища. Розроблено теоретичну модель біосоціальної компетентності особистості в вітчизняному освітньому просторі, що охоплює певний комплекс базових параметрів, кожен із яких зумовлює формування конкретної компетенції, і розглядається як міра природовідповідності й адекватності людини сучасному рівню суспільного розвитку, стану матеріальної та духовної культури.

Здійснено теоретичне обгрунтування біфілософської домінанти освітньої концепції в умовах становлення громадянського суспільства в Україні. Розроблено біофілософську освітню концепцію, що має прагматичну спрямованість у контексті становлення вітчизняного громадянського суспільства та полягає в розумінні сучасної освіти не тільки як процесу здобуття, накопичення та засвоєння знань, формування вмінь і навичок, а й як інструменту удосконалення адаптаційного механізму людини до постійно змінюваних умов навколишнього середовища. Розроблено теоретичну модель біосоціальної компетентності особистості у вітчизняному освітньому просторі, що охоплює певний комплекс базових параметрів, кожен із яких зумовлює формування конкретної компетенції, та розглядається як міра природовідповідності й адекватності людини сучасному рівню суспільного розвитку, стану матеріальної та духовної культури.

Розглянуто феномен людини в образах сучасної філософії, представлено біофілософське розуміння світогляду особистості. Проаналізовано ключові закони біології в контекі біофілософського знання. Застосовано системний підхід до проблем штучного життя та штучного інтелекту, біотехнології та генної інженерії, розглянуто окремі аспекти гібридизації та химеризаціі в просторі сучасної біофілософії. Проаналізові концепції біополітики в панорамі сучасних біофілософських і соціально-політичні ідей. Особливістю даного видання є розгляд у біофілософському вимірі пандемії коронавірусної хвороби COVID - 19; обгрунтовано біофілософські імперативи в системі освіти, в сфері екологічної безпеки тощо. Висвітлено феномен життя в майбутньому як прояв взасмоперетину біофілософії та футурології.

Автори пропонують цілісне уявлення про місто, його культуру і мистецтво; формують і обґрунтовують теоретичне бачення певної проблеми.Системні ознаки освітньої структури музичної культури Харкова Культурний центр міста Будинок як історичне обличчя міста 34 Діалоги 46 Просторова візія в художньо-документальній прозі (на прикладі тексту «Між часом і морем. Колекція невигаданих історій» Григорія Гусейнова) Архітектура як об'єкт фотомистецтва Діалоги ^ 67 Естетизація архітектурних об’єктів засобами мурал-арту Notre Dame de Paris • • 82 як художній образ y мистецтві Діалоги Сакральна архітектура України Діалоги 6 93 Естетика коранічних текстів в ісламській культовій архітектурі: філософська інтерпретація Архітектура як проекція людської свідомості на зовнішній простір Діалоги ^ Архітектура як модус міського життя в європейській культурі Архітектура художнього музею XXI століття 129 137 Діалоги 149 Міський культурний простір у дослідницьких практиках 1^0 Діалоги