Дослідження щодо вивчення біохімічних змін у бульбах картоплі, уражених стебловою нематодою, показали, що в них зменшується вміст крохмалю на 1,1 - 3,5 %, кількість редукуючих цукрів збільшується в 1,3 - 2,6 рази, активність поліфенолоксидази зростає в 1,2 - 1,7 рази. Це явище доцільно враховувати для оцінки сортів і гібридів картоплі на стійкість до цього паразита.

У результаті проведення досліджень встановлено, що особини Ditylenchus destructor впливають на ріст, розвиток рослин картоплі в період вегетації, знижуючи урожайність і товарність культури. Урожай, одержаний від хворих дитиленхозом рослин, був меншим у порівнянні із здоровими : у відносно стійкого сорту Пролісок - на 10,1% у середньостійкого сорту Луговська - на 26,1% і у сприйнятливого сорту Світанок київський - на 35,4%.

Дисертацію присвячено вивченню еколого-біологічних особливостей стеблової нематоди картоплі за умов Полісся України. Виявлено її поширення та шкодочинність. Проаналізовано вплив стеблової нематоди на вміст у бульбах крохмалю, редукуючих цукрів і активність поліфенолоксидази. Проведено оцінку районованих і перспективних сортозразків картоплі на стійкість до паразита. Запропоновано ефективні екологічно безпечні заходи оздоровлення картоплі від цього фітогельмінта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.16 Lam*725.32

Рубрики:

Lamiales

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено мікроморфологічні особливості будови вегетативних і генеративних органів Dracocephalum moldavica L. та компонентний склад ефірних олій. Ефіроолійні вмістилища D. moldavica - залозисті трихоми і пельтатні залози - розташовані на всіх надземних органах рослини, але їх розподіл є нерівномірним. Найбільшу щільність ефіроолійних пельтатних залоз виявлено на абаксіальній поверхні приквіток та адаксіальній поверхні віночка. Відсутні пельтатні залози на абаксіальній епідермі нижньої губи чашечки і віночка. Найбільші за діаметром залози розташовані на абаксіальній поверхні листка та адаксіальній поверхні нижньої губи віночка квітки, найменші - на стеблі. У складі ефірних олій, одержаних зі стебел рослин, вирощених за умов Житомирського Полісся, ідентифіковано 19 речовин, з листків - 16, з квіток - 20. Найвищий вміст нералю (43,49 %) та гераніалю (42,45 %) зафіксовано у листках, гераніолу та неролу (28,14 та 15,76 %) - у стеблах.

Вивчено алелопатичні особливості 13-ти ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. Установлено, що найвищий фітотоксичний ефект щодо Triticum aestivum Linn. притаманний водним екстрактам прижиттєвих виділень Dracocephalum moldavica L., Lavandula vera D. C., Lophanthus anisatus Adans., які знизили схожість насіння відповідно у 15,6; 4,9 і 1,7 разу. Стимулювальний вплив виявили витяги з рослинної сировини Nepeta transcaucasica Grossh: схожість насіння Triticum aestivum Linn. становила 96,3 % проти 86,0 % у контрольному варіанті. Hyssopus officinalis L. і Dracocephalum moldavica загальмували ростові процеси у Zea mays L. в 1,8 - 2,6 разу. Стимулювальний ефект щодо насіння Zea mays (від 2 до 6 %) виявлено у Salvia sclarea L., S. officinalis L. та Elsholzia cristata Willd. Найвищий фітотоксичний ефект щодо Triticum aestivum водних екстрактів рослинних решток зафіксовано у Hyssopus officinalis, Monarda didyma L. та Dracocephalum moldavica, які знизили схожість насіння відповідно у 2,6; 2,0 і 1,8 разу. Lophanthus anisatus, Dracocephalum moldavica та Lavandula vera загальмували ростові процеси у Zea mays відповідно в 1,7; 1,5 і 1,4 разу.

Досліджується морфологія та біологія стеблової нематоди картоплі, яка є причиною дитиленхозу цієї культури. Проведено спостереження за ембріональним розвитком яєць і формування в них личинок I стадії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39-272 + Р282.11

Рубрики:

Інші лікарські рослини

Лікарська сировина рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено якісний і кількісний склад компонентів ефірної олії інтродуцента Dracocephalum moldavica, вирощуваного у зоні Полісся України. Показано, що залежно від формових особливостей і фенологічних фаз розвитку рослин він змінюється. Вміст цитралю у синьоквіткової форми у фазу бутонізації становив 20,54 %, цвітіння - 48,55, плодоношення - 34,38 %. В ефірній олії білоквіткової форми D. moldavica у фази бутонізації та цвітіння він суттєво не відрізнявся і становив відповідно 38,05 та 40,0 %, у фазу плодоношення знижувався в 1,5 разу - до 26,11 %. У фазу бутонізації у білоквіткової форми D. moldavica відмічено високий вміст геранілацетату - 49,96 %, у синьоквіткової форми цей показник був нижчим - 32,67 % загальної кількості всіх компонентів. У фазу плодоношення рослини містили максимальні кількості терпеноїдів гераніолу та неролу - від 20 до 26 %. Крім того, в ефірній олії змієголовника молдавського у фази бутонізації та плодоношення виявлено моноциклічний сесквітерпен гермакрен D. Доведено, що для потреб косметичної галузі сировину змієголовника молдавського доцільніше заготовляти у фази бутонізації та плодоношення, а для використання у фармації - в період цвітіння.

Розглянуто будову біологічного мікроскопа та інших збільшувальних приладів. Розкрито поняття ергастичних речовин, їх значення в житті рослин. Розглянуто фази мітотичного циклу в клітинах кінчика корінця цибулі. Висвітлено морфологічну та первинну анатомічну будову кореня. Увагу приділено анатомічній будові стебла багаторічних трав'янистих дводольних рослин. Подано інформацію про систематику водоростей, лишайників, грибів.

Досліджено біологічну активність 40 % етанольного екстракту Hyssopus officinalis, вирощеного за умов Полісся України, щодо Escherichia coli УКМ В-906 (ATCC 25922); Staphylococcus aureus УКМ В-904 (ATCC 25923); Pseudomonas aeruginosa УКМ В-900 (ATCC 9027); Candida albicans УКМ Y-1918 (ATCC 885-653), які є патогенними стосовно інших організмів. Етанольний екстракт H. officinalis містив у своєму складі речовини, які впливали на S. aureus та E. coli, призводячи до підвищення показників MBC 40 % етилового спирту удвічі. На C. albicans і P. aeruginosa екстраговані речовини не впливали. Встановлено компонентний склад ефірної олії Hyssopus officinalis, культивованої за умов Житомирського Полісся. У ефірній олії гісопу лікарського ідентифіковано 30 компонентів, з яких переважаючими були: ізопінокамфон (44,43 %), пінокамфон (35,49 %), міртенол (5,26 %), гермакрен D (3,15 %), пулегон (2,93 %), біциклогермакрен (1,35 %), beta-пінен (0,97 %) та ін. Відмічено перспективність подальшого детальнішого вивчення етанольних екстрактів гісопу лікарського з метою виготовлення антибактеріальних рослинних препаратів.

Визначено якісний склад і кількісний вміст основних компонентів рослинної сировини та ефірної олії материнки звичайної (Origanum vulgare), вирощеної за умов Полісся України. Встановлено, що ця трава містить, %: 29,6 сухої речовини, 37,24 клітковини, 16,65 протеїну, 3,23 загальних цукрів, 0,23 фосфору, 38,11 мг% аскорбінової кислоти, 1125,3 мг% калію. В ефірній олії О. vulgare ідентифіковано 24 компоненти, серед яких переважали: alpha-кадинол (14,24 %), гермакрен D (13,76), beta-каріофілен (12,23), 1,6-гермакрадієн-5-ол (11,12), епі-alpha-кадинол (8,56), alpha-фарнезен (5,75), терпінен-4-ол (3,25), тимол (2,67), цис-сабіненгідрат (1,98), ліналоол (1,35), gamma-терпінен-транс-оцимен (1,21), гераніол (1,07), нераль (1,02).

Мета роботи - оцінити результати успішності інтродукції та визначити перспективи культивування за умов Полісся України однорічних і багаторічних малопоширених видів ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. Досліджено 17 однорічних і багаторічних видів нетрадиційних ароматичних рослин родини Lamiaceae, які було інтродуковано впродовж 2008 - 2016 рр. у Ботанічному саду Житомирського національного агроекологічного університету. Використано лабораторні, польові та інтродукційні методи. Оцінено загальний стан рослин, особливості насінного і вегетативного розмноження, їх зимо-, морозо- та посухостійкість, а також стійкість до хвороб і шкідників. Серед культивованих ароматичних рослин родини Lamiaceae 3 однорічних та 8 багаторічних видів (67,4 % від загальної кількості досліджених) виявились особливо перспективними і високостійкими. За умов Полісся України вони добре ростуть і нормально розвиваються, зберігаючи притаманну їм життєву форму, плодоносять, майже не зазнають суттєвих ушкоджень від морозів, посухи та патогенних організмів. Висновки: Dracocephalum moldavica L., Satureja hortensis L., S. montana L., Elsholzia cristata Willd., Hyssopus officinalis L., H. angustifolius M. Bieb., Origanum vulgare L., Nepeta transcaucasica Grossh., Salvia officinalis L., S. sclarea L. і S. aelhiopis L. - екологічно пластичні види, придатні для введення у промислову культуру на Поліссі України. Як високоперспективні інтродуценти вони можуть бути цінним джерелом поповнення рослинних ресурсів та вихідним матеріалом для селекційних досліджень і створення високоадаптивних сортів.

Наведено результати багаторічних досліджень малопоширених ароматичних рослин родини Lamiaceae в умовах Центрального Полісся України. Подано інформацію про поширення, систематику та значення рослин. Надано оцінку успішності інтродукції однорічних і багаторічних видів, виявлено найбільш перспективні та продуктивні серед них. Вивчено морфобіологічні ознаки найперспективніших видів рослин, особливості їх онтоморфогенезу та сезонних ритмів. Показано вплив кліматичних умов на ріст, розвиток та продукційний процес ароматичних рослин. Встановлено біохімічний склад фітосировини й ефірних олій, алелопатичні, антифунгальні й антибактеріальні властивості інтродуцентів. Наведено інформацію про еколого-технологічні особливості вирощування та перспективи використання ароматичних рослин.

Присвячено дослідженню біолого-морфологічних, онтогенетичних, екологічних, біохімічних, алелопатичних особливостей нових та малопоширених однорічних і багаторічних ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. за інтродукції в Центральному Поліссі України. Представлено відомості про походження, поширення та таксономію видів. Встановлено морфологічні та анатомічні відмінності вегетативних і генеративних органів рослин залежно від видових та генотипових особливостей. Визначено вікові стани онтогенезу та сезонні ритми розвитку на прикладі перспективних одно- та багаторічних видів, оцінено вплив кліматичних умов на перебіг фаз вегетації. Встановлено закономірності накопичення у надземній частині одно- і багаторічних ароматичних рослин первинних і вторинних метаболітівта періоди накопичення максимальної кількості біологічно активних сполук.