Здійснено узагальнення та нове розв'язання науково-технічної задачі збільшення технологічних можливостей процесів поперечного видавлювання за рахунок використання протитиску, який створюється твердим середовищем. З використанням методів прикладної теорії пластичності розвинуто математичні моделі напружено-деформованого стану процесів поперечного видавлювання заготовок з протитиском, який створюється допоміжним металом. Установлено залежність величини протитиску від фізико-механічних властивостей металу, що видавлюється, і геометричних характеристик порожнини. Розроблено методи оцінки впливу основних параметрів процесу на межову формозміну заготовок і технологічну спадковість готових виробів. Одержано залежності величини відновленого ресурсу пластичності від значень використаного ресурсу пластичності перед відпалом і кількості відпалів. Експериментально доведено вірогідність теоретичних результатів, на підставі яких розроблено практичні рекомендації щодо проектування процесів холодного поперечного видавлювання з використанням протитиску. Запропоновано методи вибору допоміжного металу та геометричних характеристик порожнини.

Розглянуто сучасні методи визначення граничних деформацій за холодної пластичної деформації металів методами прикладної теорії деформованості. Для збільшення пластичності металів запропоновано використовувати протитиск, який створюється твердим середовищем. Розроблено метод оцінювання використаного ресурсу пластичності за пластичного деформування за умов об'ємного напружного стану.

Розроблено методику апроксимації експериментальних функцій згладжувальними кубічними сплайнами одного аргументу. Експериментальну інформацію одержано шляхом сканування й обробки зображення вихідної та спотвореної координатної сітки за допомогою спеціально розробленого програмного модуля.

Досліджено напружено-деформований стан у процесі радіального видавлювання вісесиметричної деталі типу "стрижень із фланцем" і встановлено вплив основних параметрів процесу на граничне формозмінювання.

Сформовано перелік факторів SWOT, а саме: визначення основних факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища шляхом експертного опитування. Уточнено алгоритм проведення експертного опитування, виокремлено основні фактори, що за результатами опитування досягли максимального рівня узгодженості серед експертів. Враховуючи результати проведеного опитування, а саме - їх математичну обробку, вважаємо за доцільне виділити значущість таких факторів, як ефективне управління капіталом підприємства (у тому числі оптимізація його структури), недостатній обсяг фінансових ресурсів (у тому числі власних, бюджетних та іноземних інвестицій), неготовність керівництва до ризику. У даному випадку експерти дійшли одностайної думки щодо важливості участі держави в загальному розвитку галузі культури в Україні. Перспективою подальших досліджень є формування матриці SWOT, що дозволить підвищити ефективність стратегічного управління фінансовими ресурсами підприємств галузі культури, яка враховуватиме специфіку культури, дозволить структурувати фінансові ресурси та надасть можливість успішно функціонувати в ринкових умовах.

Розглянуто проблему аналізу можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) під час пандемії COVID-19. Зокрема, окреслено основні напрями впровадження ІКТ для пом'якшення негативного впливу та протидії COVID-19; запропоновано заходи, спрямовані на збільшення доступності цифрового життя для українського суспільства. Зроблено висновок, що підприємства, які активно використовують і впроваджують кейси цифрової трансформації, виявилися більш готовими до коронавірусної реальності, ніж ті, які сприймали диджиталізацію критично. Проведено аналіз "цифрового" реагування провідних країн світу на вирішення проблем, пов'язаних із поширенням і нейтралізацією негативних наслідків від COVID-19. Аналіз дав змогу стверджувати, що більшість держав доклали значних зусиль для інформування населення щодо коронавірусної хвороби, у той час, як в Україні інформування громадян було недостатньо оперативним і своєчасним, а заходи вимагають ретельного планування та підтримки з боку органів державної влади. Запропоновано заходи, направлені на пом'якшення негативного впливу та протидії COVID-19, що передбачає такі кроки: прийняття національних стратегічних рішень для оптимізації результатів внаслідок поточної глобальної пандемії COVID-19; подальша підтримка на рівні держави національних, регіональних конкурсних програм щодо розробки ІТ-стартапів, направлених на пом'якшення негативних наслідків COVID-19; організація онлайн-хакатонів з пошуку цифрових рішень для боротьби із пандемією; розробка регуляторних важелів державної підтримки вітчизняних підприємств, які впроваджують ІТ-інструменти; організація державних освітніх проектів щодо підвищення рівня цифрової грамотності українського суспільства.

Формування етичної моди є пріоритетним завданням і вирішальним чинником ефективності ведення діяльності підприємств індустрії моди та краси. В умовах прискореного розвитку соціально-економічних процесів, швидких технологічних змін, зростаючих потреб людства із одночасним збільшенням забруднення навколишнього середовища та обмеженості природних ресурсів усе більш актуальними постають питання щодо практичного використання екологічних аспектів ведення бізнесу. Мета роботи - дослідження теоретичних основ сутності еко-продукції, визначення її ролі та значення в сучасному світі; аналіз концепцій розвитку екологічно орієнтованих підприємств у сфері індустрії моди. У результаті проведеного дослідження розглянуто теоретичні основи формування сутності понять "еко-мода", "еко-продукція", "свідоме споживання" та проаналізовано їх роль у сучасному світі; окреслено основні мотиви створення еко-продукції в індустрії моди та краси, а також основні екологічні концепції. Обгрунтовано, що формування ринку еко-продукції в індустрії моди та краси слід розуміти як ринковий механізм, який здатний здійснити зміни в екологічному виробництві, орієнтованому на економічні та соціальні вигоди як для виробників, так і для споживачів, і суспільства в цілому. За результатами дослідження можна зробити висновок, що екологічний одяг є більш безпечним, якісним, гіпоалергенним і зручним, а перевагами створення еко-продукції є: сприяння збереженню навколишнього середовища; збереження та відновлення грунту; зменшення вуглецевих викидів в атмосферу при виробництві екологічного одягу; підвищення конкурентоспроможності виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках; ресурсозбереження та зменшення енергоємності виробництва; сприяння збереженню здоров'я нації.