Наведено результати дослідження актуальних проблем організації та фінансування підготовки мистецьких кадрів у системі вищої освіти. Визначено основні фактори функціонування вищої освіти, проаналізовано її специфічні особливості у галузі художньої культури. Розглянуто кризові тенденції освітнього процесу в сучасний період, наведено методи його оцінки та визначення рейтингу якості. Обгрунтовано основні принципи розробки планів діяльності вищих закладів освіти у сфері культури і мистецтва, запропоновано стратегії їх економічного розвитку. Особливу увагу приділено вивченню процесу функціонування вітчизняної освітньої системи за умов демографічної кризи.

Приведены результаты исследований актуальных проблем организации и финансирования подготовки кадров в системе высшего художественного образования. Рассмотрены основные факторы функционирования образовательной системы, проанализированы специфические особенности высшего образования в отрасли художественной культуры. Выявлены кризисные тенденции образовательного процесса в современный период, разработаны методы оценки и определения рейтинга качества высшего образования. Обоснованы основные принципы разработки планов деятельности высших учебных заведений в сфере культуры и искусства, предложены стратегии их экономического развития. Особое внимание уделено изучению процесса функционирования отечественной образовательной системы в условиях демографического кризиса.

Розроблено економічну стратегію діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ) держави за сучасних умов. Розроблено механізми планування діяльності ВНЗ різних форм власності. Обгрунтовано стратегії розвитку ВНЗ за умови демографічної кризи. Проаналізовано вплив макроекономічних факторів на галузь вищої освіти, складено прогнози її розвитку та виявлено кризові тенденції. Запропоновано метод оцінювання якості освіти, який базується на зіставленні одержаних випускником знань і умінь з необхідними для виконання функцій у відповідній галузі після закінчення ВНЗ. Розроблено метод планування основної діяльності ВНЗ з використанням цільової функції максимізації доходів. Розроблено економетричну модель попиту на освітні послуги, трендові моделі прогнозів розвитку вищої освіти, метод вивчення впливу соціально-економічних та демографічних факторів на розвиток вищої школи. Сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності та конкурентоспроможності ВНЗ за ринкових умов та регулювання його функціонування та розвитку. Теоретично й експериментально визначено стратегічний напрям управління попитом - підвищення рейтингу ВНЗ, що набуває особливої актуальності за умов демографічної кризи.

Розглянуто методологічні аспекти матеріальної підтримки культурних проектів в Україні. Висвітлено проблеми матеріального забезпечення діяльності мистецьких установ. Наведено рекомендації щодо формування та здійснення стратегії пошуку, накопичення та використання залучених коштів в даній галузі. Проведено аналітичний огляд досвіду розвитку спонсорства та суспільно значимого маркетингу доброчинних ініціатив в таких країнах, як США, Великобританія, Австрія, Франція. Обгрунтовано заходи з пошуку додаткових джерел фінансування сфери художньої культури в Україні.

Висвітлено організаційні проблеми художньої культури, пов'язані з формуванням мистецької освіти на підставі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду та тенденцій Болонського процесу. Проаналізовано маловивчені аспекти сучасного стану мистецької освіти, організації підготовки кадрів менеджерів відповідно до світових стандартів. Розглянуто проблеми впровадження кредитно-модульної системи у вітчизняний ВНЗ відповідно до європейського стандарту вищої освіти. Запропоновано бакалаврську та магістерську програми з мистецького менеджменту.

Освещены организационные проблемы художественной культуры, связанные с формированием художественного образования на основе обобщения отечественного и зарубежного опыта и тенденций Болонского процесса. Проанализированы малоизученные аспекты современного состояния художественного образования, организации подготовки кадров менеджеров в соответствии с мировыми стандартами. Рассмотрены проблемы внедрения кредитно-модульной системы в отечественных ВУЗ в соответствии с европейским стандартом высшего образования. Предложены бакалаврская и магистерская программы по художественному менеджменту.

Виявлено типи симптомокомплексу відповідальності, кожен з яких має специфічні характеристики, що відображають не парціальні особливості прояву особистості в тій або іншій сфері, а виступають як стійкі крос-ситуаційні утворення. Визначено особливості сімейної соціалізації кожного типу відповідальності. Розроблено методику діагностики типів відповідальності та наведено її психометричні характеристики. Встановлено варіанти структурної організації особистісного симптомокомплексу відповідальності - дефіцитарний та гармонійний. Розроблено програму психокорекції особистісного симптомокомплексу відповідальності та визначено її ефективність.

Розглянуто теоретичні засади та проблеми управління ВНЗ, проаналізовано методи планування їх діяльності та стратегії розвитку. Простежено динаміку показників вищої освіти України в контексті основних макроекономічних показників. Увагу приділено прогнозуванню основних тенденцій розвитку вищої освіти, дослідженню впливу на неї макроекономічних і демографічних чинників, оцінюванню якості освіти як основного фактора підвищення рейтингу ВНЗ. Висвітлено концепцію удосконалення системи управління ВНЗ, обгрунтовано шляхи їх розвитку.

Наведено різні підходи щодо психологічної корекції відповідальності, а також програму корекції особистісного симптомокомплексу відповідальності та основні її компоненти: когнітивний, регуляторний і поведінковий. Основною стратегією програми є розщеплювання зв'язку між відповідальністю та комплексом негативних емоцій із подальшою актуалізацією зв'язку з позитивними. Зазначено, що в результаті програми спостерігається оптимізація компонентної структури симптомокомплексу, вирівнювання його типологічного профілю (зниження рівня гіпервиражених типів відповідальності та підвищення рівня слабковиражених до рівня, близького до статистичної норми).

Розглянуто формування державного замовлення на підготовку бакалаврів, надано моделі структур планів підготовки бакалаврів, які проаналізовано з метою виявлення перетину їх показників.

Разглянуто актуальні проблеми історії, теорії та практики збереження культурної спадщини України, атрибуції пам'яток. Проаналізовано передумови виникнення сучасного культурного менеджменту. Висвітлено діяльність Київського товариства пам'яток старовини та мистецтва (1910 - 1919), надано відомості про його діячів. Розкрито пам'яткоохоронні аспекти діяльності Д. Щербаківського. Наведено огляд наукової документації про дослідження на території Михайлівського Золотоверхого монастиря у 1934 - 1940 рр. Увагу приділено проблемам збереження михайлівських мозаїк у Національному заповіднику "Софія Київська". Розглянуто питання підготовки фахівців культурної сфери, аспекти сучасного розвитку мистецької освіти в Україні.

Створено систему обробки та проаналізовано інформацію про навчальні потужності закладів вищої освіти. Важливість розробки інформаційних систем в освітній галузі підкреслено науковим значенням цього завдання і значним обсягом зусиль, спрямованих на практичне впровадження інформаційних систем у системі освіти. Наведено схему формування елементарних показників, їх реформування відповідно до потреб замовників, наведено оцінювання розмірності системи показників навчальної потужності на прикладі конкретного державного замовника - Міністерства культури України - і наведено фрагмент масиву нормативно-довідкової інформації про навчальні потужності ВНЗ Міністерства культури України. З метою ілюстрації практичних можливостей застосування підходу до побудови інформаційної системи розроблено тестове програмне забезпечення. Для зберігання основного інформаційного масиву і допоміжних довідників використано базу даних у форматі Microsoft Access, однак інтерфейсною платформою обрано табличний процесор Microsoft Excel, оскільки він забезпечує більш гнучкі можливості додаткової обробки запитів користувача. Наведено моделі, методи та інформаційні технології накопичення, обробки та надання інформації про навчальні потужності дозволяють забезпечити відповідною інформацією всі суб'єкти управління для прийняття рішень з планування та розвитку вищої освіти.

Проаналізовано використання навчального потенціалу та формування комплексної державної політики щодо розвитку системи вищої освіти України. Обгрунтовано, що відсутність стратегії регіонального розвитку потенціалу вищої освіти та вибору абітурієнтами місця здобуття вищої освіти призводить до перевантаження інфраструктури соціально-побутових послуг окремих міст і потребує додаткових капіталовкладень. Досліджено, що інформація про питомі додаткові капіталовкладення складна і потребує попередніх розрахунків та обгрунтувань у зв'язку з тим, що вона залежить від регіону, де готується фахівець, з якого регіону він переїхав, чи існує дефіцит навчальної потужності у регіоні, чи залишається підготовлений фахівець для постійного проживання по місту одержання освіти, а також величини основних засобів регіону, що припадають на одну особу, та структури цих засобів. Виконано розрахунки для визначення множини нормативів питомих капіталовкладень залежно від ситуацій, що мають місце під час розв'язання комплексної задачі. Надано матричну модель комплексної задачі розподілу послуг із здобуття вищої освіти у розрізі регіонів. Розроблено цільову функцію, яка визначає загальну суму капіталовкладень в основні засоби для підтримання рівня соціально-побутових послуг та у основні засоби виду економічної діяльності "Освіта".

Викладено теоретичні засади управління вищою освітою. Проаналізовано систему вищої освівти як вид економічної діяльності. Вивчено концептуальні підходи та моделі управління в системі вищої освіти. Розкрито теоретичні засади та мету побудови моделі простору управління вищою освітою. Здійснено прогнозування потреби у фахівцях і навчальних потужностей закладів вищої освіти. Розглянуто моделі та методи планування підготовки фахівців у сфері вищої освіти. Обгрунтовано побудову нормативно-довідкової інформаційної бази. Оцінено розмірності системи показників навчальної потужності вищої освіти України.

Подано характеристику медіації як альтернативного стосовно формальних державних механізмів способу вирішення конфліктів і суперечок за участю третьої нейтральної особи. Розглянуто компетенції медіатора як неупередженого, нейтрального фахівця, який сприяє досягненню на добровільній основі взаємовигідного рішення, що відповідає інтересам сторін у вирішенні спору. Охарактеризовано процедуру та прикладні аспекти медіації у навчальному процесі, сімейному і бізнес-консультуванні, медичній і психологічній практиці.

Розглянуто вдосконалення управління системою вищої освіти в напрямі підвищення рівня науковості макроекономічного планування підготовки фахівців з вищою освітою, зокрема, у галузі "культура і мистецтво". Важливість розробки макроекономічного планування підкреслюється науковим обгрунтуванням щодо формування державного замовлення на підготовку висококваліфікованих кадрів, оскільки при нестачі фахівців одних спеціальностей підготовка та випуск фахівців за іншими спеціальностями часто в багато разів перевищує реальні потреби суб'єктів господарської діяльності. Для виявлення міри пропорційності планування розглянуто та проаналізовано реальний план підготовки фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства культури України галузі "культура і мистецтво". Розглянуто актуальну задачу планування: знайти такі планові обсяги підготовки фахівців кожної спеціальності, при яких не буде перевищена загальна навчальна потужність з підготовки кожної спеціальності, сумарні річні витрати на підготовку фахівців не перевищать річний обсяг фінансування (бюджет) вищої освіти, а ступінь задоволення потреби досягне максимального значення. Розв'язання поставленої задачі на комп'ютері за допомогою MS Excel дозволило одержати такий план державного замовлення підготовки фахівців, при якому забезпечено найбільш рівномірну підготовку фахівців за всіма спеціальностями.

Досліджено проблеми формування потреби економіки у фахівцях з вищою освітою. Обгрунтовано, що у зв'язку з розвитком ринкових відносин у сучасному українському суспільстві відбуваються зміни щодо підготовки фахівців з вищою освітою для потреб економіки, тому актуальні проблеми наявності дисбалансу між реальними потребами ринку праці у фахівцях і пропозицією вищих навчальних закладів у вигляді випускників. Доведено, що потреба у фахівцях з вищою освітою виступає основною оперативною інформацією для формування планів підготовки фахівців і залежно від виду її можна поділити на соціальну потребу та потребу національної економіки. Проаналізовано потребу економіки у фахівцях із вищою освітою в розрізі видів економічної діяльності, галузей та регіонів. Надано основні масиви інформації, що можуть бути використані для вирішення завдання формування потреби економіки України у фахівцях з вищою освітою. Запропоновано два підходи і за видами економічної діяльності та регіональний, які надають можливість одержати більш надійні показники щодо потреби економіки з метою удосконалення макроекономічного планування.

Подано велику кількість означень і підходів щодо творчості як соціального, культурного та психологічного явища. Наведено дані щодо структури, фаз та основних елементів творчого процесу, його особливостей. Розкрито значення усвідомлюваних і неусвідомлюваних процесів, які впливають на можливість здійснення творчого акту. Висвітлено питання стосовно можливості використання різних видів творчості в процесі психологічного консультування та психотерапії. Висвітлено такі неоднозначні та проблемні питання, як визначення творчості, розбіжності у вивченні цього процесу залежно від епохи та домінуючих поглядів науковців, вплив неусвідомлюваних процесів на творчу діяльність, їх дослідження, а також можливості й особливості використання творчості в процесі психологічного консультування та психотерапії.

Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади щодо макроекономічного планування в управлінні системою вищої освіти та практичні пропозиції щодо підготовки фахівців вищої кваліфікації для найбільш повного забезпечення потреби національної економіки України. Система вищої освіти є винятково складною багаторівневою структурою із розвиненою ієрархією, стан якої характеризується множиною параметрів, тому структуру планування системи такої освіти представлено трьома основними рівнями: макроекономічне планування - система вищої освіти України; мезоекономічне - заклади вищої освіти регіонів і галузей (ВЕД); мікроекономічне - ВНЗ. Вивчено динаміку основних соціально-економічних показників України, оцінено сучасний стан системи вищої освіти, її місце та роль в економіці. Розроблено концепцію побудови комплексної ієрархічної системи макроекономічного планування та прогнозування підготовки фахівців з вищою освітою. Побудовано модель простору управління системою вищої освіти та визначено множину завдань управління. Розроблено комплексну багаторівневу систему планування підготовки фахівців і розвитку ВНЗ, що забезпечує найбільш повне задоволення потреби національної економіки у фахівцях, мінімізацію державних видатків на капіталовкладення в інфраструктуру системи вищої освіти, нарощування навчальних потужностей шляхом виявлення та використання наявних резервів ВНЗ. Розвинуто методичний підхід до моніторингу ефективного управління розвитком системи вищої освіти для забезпечення системи макроекономічного планування такої сфери необхідними даними з використанням сучасних інформаційних технологій. Розраховано економічний ефект від впровадження запропонованих методичних підходів до макроекономічного планування в управлінні системою вищої освіти.

Розглянуто основні теоретичні та прикладні задачі антикризового управління (АКУ), що полягають у запобіганні та виведенні ВНЗ із кризового стану, покращенні ефективності його діяльності. Проаналізовано досвід зарубіжної та вітчизняної науково-практичної думки з цього питання. Системно викладено сучасні інноваційні методи управління кризовими процесами ВНЗ у складний перехідний період, наведено методи управління ВНЗ, що діють в умовах швидкоплинного соціально-економічного середовища та жорсткої конкурентної боротьби. Визначено роль сучасних інформаційних технологій в АКУ ВНЗ. Розглянуто загальні проблеми системи освіти та проблеми сталого розвитку держави, зокрема системи освіти і науки в сучасному світовому розвитку, кризи й інноваційні технології АКУ в системі освіти і науки, роль і шляхи розвитку системи освіти у країні в XXI ст. Наведено результати пошуку нових підходів до моніторингу, контролю, вимірювання й аналізу діяльності ВНЗ. Розглянуто аспекти застосування процесного та проектного підходів як інструментів інноваційного управління ВНЗ. Запропоновано комплексний підхід до менеджменту якості ВНЗ, представлений у вигляді концепції управління якістю освітньої організації. Висвітлено наукову проблему моделювання організаційно-функціональної структури системи управління ВНЗ. Запропоновано концепцію моделювання життєздатної системи інноваційного управління ВНЗ, питання впровадження інноваційних методів управління, заснованих на новітніх методах моделювання й оптимізації діяльності ВНЗ, математичні моделі адаптивного управління якістю освітньої діяльності ВНЗ, а також методи управління якістю освітніх послуг ВНЗ для цілеспрямованого розвитку й АКУ регіональною освітньою системою (РОС) в умовах нестабільної економіки та інноваційних методів управління, заснованих на новітніх методах моделювання й оптимізації діяльності РОС і окремих ВНЗ.