Одержано нові 2,6-диметил-4-[2-(3-метилбензотіазоліліден)метил]-1-піридинієві гомодимерні та гомотримірні монометинові ціанінові барвники.

Запропоновано три нові варіанти синтезу гомо-n-мерних монометинціанінових барвників. Вперше синтезовано низку нових гомодимерних ціанінів і гомотримерних монометинціанінових барвників. Спектрально-люмінесцентними методами досліджено особливості взаємодії отриманих гомо-n-мерних ціанінів із ДНК. Вивчено вплив агрегаційних процесів на спектрально-люмінесцентні властивості комплексів гомо-n-мерних ціанінових барвників із НК. Показано, що наявність агрегаційних процесів значно підвищує чутливість флуоресцентної детекції на довжині хвилі випромінювання мономерної форми барвника за рахунок зростання співвідношення сигнал/шум. Проведено комп'ютерне моделювання геометричної структури агрегатів гомо-n-мерних монометинціанінів і розрахунки електронних переходів останніх. Квантово-хімічним розрахунками підтверджено можливість існування міжмолекулярних агрегаційних комплексів, утворених взаємодією трьох хромоформів, два з яких належать одній молекулі. Показано, що досліджені ціанінові барвники можуть бути використані як флуоресцентні зонди для визначення НК у розчині та під час електрофорезу в агарозному гелі.

Вивчено спектрально-люмінесцентні властивості нових гомоди- та гомотримерних ціанінових барвників у вільному стані та в присутності нуклеїнових кислот (НК). Досліджені ціаніни продемонстрували підвищення інтенсивності випромінювання приблизно в 1200 разів у комплексах з ДНК та у 800 разів у комплексах з РНК, що робить їх перспективними для використання як флюоресцентних зондів у процесі детекції НК. Висунуто припущення щодо характеру і природи агрегатів вільних барвників та їх комплексів з НК. На основі отриманих даних запропоновано можливі структури агрегатних комплексів барвників у вільному стані та в присутності НК.

Запропоновано новий зручний метод синтезу гомодимерів ціанінових барвників за допомогою реакції первинних амінів з пірилієвими солями, що дозволяє отримувати гомодимери з різними за довжиною та хімічним складом лінкерами. Вивчено спектрально-люмінесцентні властивості синтезованих барвників та їх комплексів з нуклеїновими кислотами, а також залежність цих властивостей від довжини та хімічної природи лінкера. Синтезований барвник К6 у комплексі з ДНК продемонстрував підвищення інтенсивності флюоресценції приблизно у 1500 разів, та є перспективним як флюоресцентний зонд для детекції нуклеїнових кислот.