Процесс малигнизации сопровождается увеличением содержания тиаминфосфатов в митохондриальной фракции, это свидетельствует об активно протекающих процессах биотрансформации некоферментной формы витамина в коферментную. Во фракция ядер и неразрушенных клеток и общей фракции рибосом и лизосом ткани злокачественной опухоли эндометрия происходит снижение как общего тиамина, так и тиаминфосфатов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2-20

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.71

Рубрики:

Пухлини жіночої статевої системи (онкогінекологія)

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено розподіл вільного тіаміну, тіамінфосфатів та загального вмісту вітаміну у тканинах новоутворень яєчників. З'ясовано, що він значно залежить від особливостей новоутворень. Фракцію ядер та уламків клітин характеризує значне зниження співвідношення тіамінфосфатів і загального білка в тканинах зі злоякісною патологією, у фракції мітохондрій - за наявності доброякісних новоутворень.

Мета роботи - оптимізувати тактику хірургічного лікування пацієнтів з хронічною ішемією нижніх кінцівок шляхом розробки і впровадження в клінічну практику одномоментної прямої і непрямої реваскуляризації. Проведено аналіз результатів лікування 162 пацієнтів з облітеруючим атеросклерозом судин нижніх кінцівок, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Андрія Новака з 2015 по 2020 рр. За ступенем ішемії нижніх кінцівок розподіл хворих був таким: IIБ - 7 (4,3 %), IIIА - 61 (37,7 %), IIIБ - 58 (35,8 %), IV - 36 (22,2 %). Усі пацієнти мали атеросклеротичне ураження стегново-гомілково-стопного сегмента магістральних артерій зі збереженим центральним кровотоком в аорто-клубовому сегменті. Оклюзію стегнової артерії відмічено у всіх хворих. Оклюзію передньої великогомілкової артерії виявляли значно частіше - у 72 % хворих, ніж малогомілкової - у 42 % хворих (p = 0,00), і однаково часто з оклюзією задньої великогомілкової артерії - у 68 % хворих (p = 0,61). Артерії стопи були залучені до процесу у 51 (31,5 %) хворого. Ураження двох-трьох артерій гомілки фіксували частіше, ніж оклюзію однієї артерії - у 109 (67,3 %) і 48 (26,5 %) хворих відповідно. Оклюзійно-стенотичне ураження підколінної артерії мали 127 (78,4 %) хворих. Найчастіше ураження артерій гомілки спостерігалось у басейні передньої великогомілкової артерії - у 67 (41,4 %) хворих, а також поєднання ураження передньої та задньої великогомілкових артерій - у 45 (27,8 %) хворих. Ізольоване ураження задньої великогомілкової артерії виявлено у 36 (22,2 %) хворих. Поєднане ураження задньої великогомілкової та малогомілкової артерій спостерігалось у 14 (8,6 %) пацієнтів. Висновки: ефективність непрямої реваскуляризації після відновлення артеріального притоку більш прогнозована, ніж ефективність виконання її в ізольованому вигляді в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок. Поєднання прямої і непрямої реваскуляризації забезпечує більш надійний позитивний результат у віддаленому післяопераційному періоді і збільшення показника збережених кінцівок.