Розглянуто особливості адміністративно-територіального устрою політичних систем із позиції центр-периферійних відносин. Надано класифікації моделей державного устрою. Проаналізовано особливості квазіфедеративних і квазіунітарних устроїв. Регіоналізм розглянуто як процес знаходження суб'єктності в системі центр-периферійних відносин. Надано аналіз впливу теорії суверенітету на морфологію територіально-політичної системи.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню етнонаціонального чинника як соціального і політичного феноменів, спроможних кардинально впливати на суспільство і державний устрій. Акцентовано увагу на взаємозв'язку етносу та нації, який характеризується сукупністю нелінійних процесів самоорганізації. Етнонаціональний чинник розглянуто з двох позицій: як прагнення етносу реалізувати свої соціально-культурні інтереси у різних галузях суспільного життя, що призводять до змін у соціумі, а також як чинник, що сприяє обгрунтуванню і реалізації певного політичного інтересу силами національної та політичної еліти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф022.3

Рубрики:

Громадсько-політичні організації та рухи в політичній системі

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто феноменальні особливості транскордоння як системи соціально-політичних відносин, сформованої внаслідок процесів реструктуризації та перемасштабування територіально-політичних систем під впливом тенденції глокалізації та нових політик національних держав щодо периферійних і прикордонних просторів. Зазначено, що неформальні соціально-політичні практики локальних спільнот як нових суб'єктів глобального простору підживлюють соціально-політичні кліважі транскордоння. Досліджено процес переосмислення територіального принципу організації соціально-політичних систем через поняття локальності, мережевості, регіоналізму та багаторівневості, а також у зв'язку із сучасним застосуванням технологій критичної геополітики в контексті нових якостей суспільного простору. Представлено моделі та форми організації прикордонних просторів у практиках сучасних національних держав, у постімперських геополітичних стратегіях і в програмах розвитку мережевих соціокультурних діаспорних систем.