Встановлено основні закономірності поширеності неінфекційних хвороб серед сільського населення, прояв яких потребував надання екстреної медичної допомоги й організації надання екстреної медичної допомоги сільському населенню на догоспітальному етапі. Розроблено якісно нову функціонально-організаційну модель надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Досліджено ефективність впровадження розробленої функціонально-організаційної моделі в практику охорони здоров'я Свалявського району на Закарпатті.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати тенденції стану здоров'я населення України (показники поширеності хвороб і захворюваності населення) в регіональному аспекті та залежно від місця проживання (міста та сільська місцевість). Матеріалами дослідження слугували дані галузевої статистичної звітності за 2011 - 2015 рр. Основним методом дослідження став статистичний. Рівень первинної захворюваності в цілому по Україні у 2015 р. порівняно з 2011 р. знизився за всіма основними класами хвороб. При цьому у 2015 р. відносно 2011 р. в 11 областях спостерігалася тенденція до поступового зниження рівня захворюваності, у 6 областях - до зростання показників первинної захворюваності; щодо 2014 р. у 14 областях реєструвалося зростання рівня первинної захворюваності. Аналіз динаміки показників поширеності захворювань серед населення України у 2015 р. щодо 2011 р. показав зниження рівня поширеності хвороб, як загального (на 8,55 %), так і за всіма основними класами захворювань, крім класу природжених вад розвитку, деформацій та хромосомних аномалій; щодо 2014 р. відбулося зростання рівня поширеності хвороб (на 0,57 %). У зазначений період спостерігалися відмінності в показниках поширеності хвороб і захворюваності населення сільської та міської місцевості: загальноукраїнський рівень поширеності хвороб і первинної захворюваності серед міського населення був вищим, ніж серед сільського населення, на 9,2 % і 16,6 % відповідно.

Наведено дані про поширеність ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда серед дорослого населення Закарпатської області та захворюваність дорослого населення на вказані хвороби в динаміці 2014 - 2018 років. Захворюваність дорослого населення області на всі форми ішемічної хвороби серця має тенденцію до зростання, а на ішемічну хворобу серця, яка проявляється стенокардією навпаки має тенденцію до скорочення. Поширеність всіх форм ішемічної хвороби серця має тенденцію до скорочення, а тих форм, які проявляються стенокардією, - до зростання. Захворюваність дорослого населення Закарпатської області на гострий інфаркт міокарда теж має тенденцію до зростання.

Мета роботи - дослідити та проаналізувати показники епідеміології інфаркту міокарда в Україні в розрізі адміністративних територій. Матеріали та методи. В ході дослідження використано статистичний метод та метод структурно-логічного аналізу. Матеріалами дослідження стали дані статичних звітів системи охорони здоров'я Центру медичної статистики МОЗ України за 2016 - 2017 роки. Результати. В ході проведеного дослідження встановлено зниження показника захворюваності населення на гострий інфаркт міокарду з рівнем в 2017 році 117,2 на 100 тис. дорослого населення та коливаннями в розрізі адміністративних територій в 1,55 разу. Встановлено, що показник захворюваності чоловіків на гострий інфаркт міокарду (153,3) в 1,75 разу вищий, ніж показник захворюваності жінок (87,5). Встановлено тенденцію до зменшення показника смертності населення України внаслідок інфаркту міокарда. При цьому показник смертності сільського населення внаслідок інфаркту міокарда в 1,86 разу нижчий ніж відповідний показник міського населення. Всі зазначені показники мають достовірні відмінності за регіонами країни. Висновки: отримані дані щодо епідеміології гострого інфаркту міокарда мають бути використані в ході проведення реформи системи охорони здоров'я для забезпечення хворих доступною та якісною медичною допомогою.

Мета роботи - дослідити та проаналізувати показники смертності населення України внаслідок хвороб системи кровообігу в розрізі регіонів України. Матеріали та методи: матеріалами дослідження стали дані галузевої статистичної звітності за період 2015, 2020 та 2021 рр. В ході дослідження використано бібліосемантичний і медико-статистичний методи та метод структурно-логічного аналізу. Смертність населення України внаслідок хвороб системи кровообігу за роки дослідження збільшилася на 17,8 % і склала 1114,8 на 100 тис. населення. Гранична різниця показника відрізняється в 1,81 разів: від 816,6 у Закарпатській області до 1482,1 в Чернігівській області. Смертність населення України внаслідок ішемічної хвороби серця зросла на 21,0 % і склала 788,8 на 100 тис. населення. Гранична різниця показника в розрізі регіонів області склала 3,46 разів: від 358,8 в Закарпатській до 1242,5 в Чернігівській області. Смертність населення внаслідок інфаркту міокарда по Україні зросла на 20,0 % і склала 28,2 на 100 тис. населення. Гранична різниця показника смертності населення внаслідок інфаркту міокарда в розрізі регіонів України становила 3,52 разів: від 12,3 в Сумській області до 43,3 в м. Києві. Висновки: встановлено зростання смертності населення України за період 2015 - 2021 рр. внаслідок хвороб системи кровообігу, що потребує оптимізації системи комплексної медичної допомоги.